- •Курсова робота
- •Видовий склад основних шкідників капусти та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників капусти
- •Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на капусті
- •2.1.4. Біологічні та екологічні особливості капустяної молі
- •2.1.5. Фенологічний календар розвитку капустяної молі
- •Фенологічний календар розвитку капустяної молі Зона – східний Лісостеп України
- •2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність капустяної молі
- •2.1.7. Заходи захисту капусти від капустяної молі
- •2.2. Весняна капустяна муха
- •2.2.1. Систематичне положення весняної капустяної мухи
- •2.2.2. Поширеність весняної капустяної мухи
- •2.2.3. Діагностичні ознаки весняної капустяної мухи
- •2.2.4. Біологічні та екологічні особливості весняної капустяної мухи
- •2.2.5. Фенологічний календар розвитку весняної капустяної мухи
- •Фенологічний календар розвитку весняної капустяної мухи Зона – східний Лісостеп України
- •2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність весняної капустяної мухи
- •2.2.7. Заходи захисту капусти від весняної капустяної мухи
- •2.3. Літня капустяна муха
- •2.3.1. Систематичне положення літньої капустяної мухи
- •2.3.2. Поширеність літньої капустяної мухи
- •2.3.3. Діагностичні ознаки літньої капустяної мухи
- •2.3.4. Біологічні та екологічні особливості літньої капустяної мухи
- •2.3.5. Фенологічний календар розвитку літньої капустяної мухи
- •Фенологічний календар розвитку літньої капустяної мухи Зона – східний Лісостеп України
- •2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність літньої капустяної мухи
- •2.3.7. Заходи захисту капусти від літньої капустяної мухи
- •Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур
- •Захист капусти від шкідникв
- •4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •4.2. Система заходів для захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •Система заходів для захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •4.3. Робочий план захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої капустяної мухи
- •Робочий план захисту капусти від капустяної молі, весняної та літньої
- •Висновок
- •Бібліографічний список
2.1.5. Фенологічний календар розвитку капустяної молі
Таблиця 2
Фенологічний календар розвитку капустяної молі Зона – східний Лісостеп України
Рік спостережень |
Кількість поколінь |
Зимуюча стадія |
Розвиток комахи по місяцях і декадах | ||||||||||||||||||||
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень | |||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 | |||
Багаторічні спостереження |
2-3 |
лялечка |
0 |
0 |
0 + |
0 + . |
+ . - |
+ . - 0 |
. - 0 + |
- 0 + .
|
0 + . - |
+ . - 0 |
. - 0 + |
- 0 + . |
0 + . - |
+ . - 0 |
. - 0 |
- 0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Умовні позначки: . – яйце, - - личинка, 0 – лялечка, + - імаго, (+) – імаго у недіяльному (неактивному) стані
період шкодочинності
захисні заходи (агротехнічні, біологічні, хімічні та ін)
2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність капустяної молі
Капустяна моль являє собою надзвичайно поширеного шкідника, який вважає за краще шкодити капусті і більшості хрестоцвітих Пошкоджує капусту, редиску, редьку, ріпу, ріпак, турнепс, гірчицю; брукву, хрін та інші рослини родини капустяних.. Найбільшої шкоди завдає в посушливі, жаркі роки. Шкодять гусениці зеленого кольору. Спочатку вони вигризають ходи у листовій пластинці, а потім виїдають тканину листа знизу, залишаючи шкірку з верхньої сторони. Часто ушкоджують внутрішні листочки формується качана і верхівкову бруньку (точку росту), огортаючи їх паутіной.У насінників вони обгризають пелюстки квіток і незрілі насіння в стручках.
Гусениці 1 віку протягом 3-5 днів свого життя мінують листя знизу уздовж основних жилок. Гусениці середніх віків скелетують листя зверху, старших - вигризають на нижній стороні листа округлі "вікна", залишаючи під ними незайманий епідерміс. Найбільш небезпечно пошкодження капусти у фазі утворення мутовки: гусениці пошкоджують внутрішні листочки і верхівкову бруньку ("сердечко"), в результаті чого качан не утворюється. (Байдик, 2005)