- •Міністерство аграрної політики України
- •Завдання та зміст курсової роботи
- •Вихідні дані для курсової роботи
- •Розділ 1. Загальна характеристика регіонів дослідження.
- •1.2.2. Характеристика грунтів районів дослідження.
- •1.3. Типологічний аналіз лісів
- •Визначення таксонів лісотипологічного районування
- •1.4. Визначення макрокомплексів місцезростань і комплексів типів лісу
- •1.6. Визначення типологічного потенціалу в межах установленої господарської групи
- •1.6.1. Таксаційна характеристика лісових ділянок групи типів лісу________ _____________________ лісництва ___________________________ лісгоспу
- •1.6.2. Розподіл насаджень за класами віку в межах типу лісу ___ _________________ лісництва
- •1.6.4. Порівняльні таксаційні показники насаджень за класами віку
- •1.6.5. Використання типологічного потенціалу.
- •1.7. Розподіл насаджень на корінні та похідні деревостани
- •1.7.1. Площа похідних деревостанів.
- •Висновки до розділу
- •Розділ 2. Проектна частина
- •2.1. Проектування рубок догляду.
- •2.2. Проектування рубок головного користування.
- •2.2.1. Відомість насаджень призначених в рубку головного користування.
- •2.2.2. Розрахунок лісосік для суцільних рубок головного користування.
- •2.2.3 Розрахунок лісосік при поступових і групово-вибіркових рубках
- •2.2.3. Розрахункові лісосіки для суцільних, поступових, групово-вибіркових рубок
- •2.2.4. Лісосічний фонд на поточний рік.
- •2.2.5. Основні організаційно – технічні елементи лісосік запроектованих рубок.
- •Додатки
- •Лісотипологічне районування України
- •Продуктивність еталонних деревостанів Лівобережного Лісостепу України (за Туркевичем, 1973)
- •Продуктивність еталонних деревостанів Лівобережного Лісостепу України (за Туркевичем, 1973)
- •Витяг з правил рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок загальні положення
- •Норми і вимоги щодо здійснення рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства Рубки догляду за лісом
- •Інші види рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства
- •Норми і вимоги щодо здійснення інших рубок
- •Заключні положення
- •Про особливості призначення суцільних санітарних та лісовідновних рубок
- •Види рубок залежно від повноти деревостану
- •Санітарні правила в лісах україни
- •Санітарно–оздоровчі заходи
- •Вибіркові санітарні рубки
- •Суцільні санітарні рубки
- •Ліквідація захаращеності
- •Запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу
- •Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
- •Санітарні вимоги до проведення рубок головного користування, рубок догляду та інших рубок
- •Санітарні вимоги до підсочки дерев (насаджень) та заготівлі деревних соків
- •Санітарні вимоги в лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції
- •Державний контроль за дотриманням санітарних правил у лісах і відповідальність за їх порушення
- •Витяг з правил рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок загальні положення
- •Норми і вимоги щодо здійснення рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства Рубки догляду за лісом
- •Інші види рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства
- •Норми і вимоги щодо здійснення інших рубок
- •Заключні положення
- •Про особливості призначення суцільних санітарних та лісовідновних рубок
- •Види рубок залежно від повноти деревостану
- •Санітарні правила в лісах україни
- •Санітарно–оздоровчі заходи
- •Вибіркові санітарні рубки
- •Суцільні санітарні рубки
- •Ліквідація захаращеності
- •Запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу
- •Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
- •Санітарні вимоги до проведення рубок головного користування, рубок догляду та інших рубок
- •Санітарні вимоги до підсочки дерев (насаджень) та заготівлі деревних соків
- •Санітарні вимоги в лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції
- •Державний контроль за дотриманням санітарних правил у лісах відповідальність за їх порушення
Інші види рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства
33. До інших видів рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, належать:
вибіркові санітарні рубки;
суцільні санітарні рубки;
лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші природні властивості;
рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів;
прокладання квартальних просік і створення протипожежних розривів, догляд за підростом, догляд за підліском, догляд за узліссям тощо.
Санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення лісів, запобігання захворюванню і пошкодженню насаджень і здійснюються в порядку, встановленому Санітарними правилами в лісах України.
Лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, проводяться з метою поновлення властивостей, створення умов для вирощування стійких, високопродуктивних деревостанів.
Лісовідновні рубки призначаються:
у середньовікових та пристигаючих насадженнях з повнотою до 0,4, якщо іншими лісівничими заходами не можна досягти поновлення їх захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей;
у стиглих і перестійних насадженнях при зниженні повноти до 0,5.
Під час визначення повноти таких насаджень не враховуються дерева, що підлягають санітарній рубці.
37. У разі проведення лісовідновних рубок залежно від конкретних умов застосовують такі способи розробки лісосік і технології, які забезпечують створення найбільш сприятливих умов для відновлення лісу і виключають можливість негативного впливу на навколишнє середовище.
Рішення про призначення насадження для лісовідновної рубки та застосування відповідних способів і технологій розробки лісосік приймається на підставі спеціального обстеження цього насадження комісією, до складу якої входять спеціалісти лісогосподарського підприємства (постійний лісокористувач), лісовпорядної та лісопатологічної служб, органів Мінекобезпеки.
38. Рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків та похідних деревостанів (далі – реконструктивні рубки), проводяться з метою забезпечення належного використання лісорослинних умов, підвищення продуктивності, стійкості і довговічності, посилення захисних властивостей насаджень.
До реконструктивних рубок призначають:
чагарникові зарості з недостатнім відновленням головних порід;
сильно зріджені, з куртинним розміщенням дерев молодняків природного та штучного походження;
насадження із сильно пригніченими головними породами;
низькоповнотні (0,3–0,4) насадження;
деревостани, які за своїм складом не відповідають певним лісорослинним умовам і є малоцінними з господарського погляду.
Реконструктивні рубки проводяться способами, які забезпечують проведення робіт з відновлення лісу відповідно до Технічних вказівок щодо виправлення і заміни реконструкції малоцінних насаджень у лісах України.
Рубки, пов'язані з прокладанням квартальних просік, полягають у звільненні від лісової рослинності смуг, ширина яких визначається при лісовпорядкуванні.
Рубки, пов'язані зі створенням протипожежних розривів, полягають у вирубуванні смуг лісової рослинності відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в лісах України.
Догляд за підростом проводиться шляхом зрідження його перегущених куртин за 10–20 років до призначення головної рубки з метою створення різновікових деревостанів відповідно до цілей лісовирощування.
Після проведення головної рубки на ділянках, де є задовільні умови для природного поновлення, вибирають пошкоджені і сильно перерослі екземпляри підросту, а також зріджують загущені куртини. Надалі тут проводяться відповідні рубки догляду.
43. Під час догляду за підліском ураховується його важливе значення для захисту ґрунтів від ерозії, підвищення їх родючості, а також для збереження і розведення мисливської фауни.
Догляд за підліском проводиться з метою його омолодження, посилення кущення, поліпшення плодоношення. Ознакою для призначення підліска до рубки є поява суховерхості окремих кущів. Рубки проводяться восени або ранньою весною, а для запобігання появі порослі – в літній період.
Із метою запобігання розвитку ерозійних процесів на стрімких схилах під час догляду за підліском кущі слід вирубувати у два прийоми смугами завширшки 15–20 м упоперек схилу. Залишені ряди або куліси кущів вирубуються через два-три роки. Смугова вирубка кущів доцільна також в місцях, заселених корисною фауною. У лісоплодових насадженнях мисливських господарств зрубують тільки частину найбільш старих кущів, суцільні вирубки не застосовуються.
Догляд за узліссям полягає у формуванні на межі з нелісовими площами змішаних деревостанів з густим підліском за наявності вітростійких дерев, зокрема дуба, клена, липи, граба, груші з могутніми низько звисаючими кронами. Під час рубок допускається зрідження молодняків до зімкнутості 0,4–0,5.
Крім зазначених у цьому розділі видів рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, для підвищення якості вирощуваних насаджень, поліпшення їх санітарного стану у дерев хвойних і листяних порід допускається обрізування сучків і частини живих нижніх гілок. Видалення гілок і сучків у дуба, ясена, бука, сосни, модрини слід розпочинати з 8–10-річного віку, а у дерев швидкоростучих порід (горіх, бархат амурський. тополя) – з трьох-п’яти років при висоті дерев близько 2–3 м. На одному гектарі насаджень у 600–800 кращих, рівномірно розташованих верхнього ярусу видаляють спочатку мертві сучки і частину нижніх гілок (мутовок) з ознаками всихання, а потім здорові гілки, розміщені у нижній частині стовбура, видаляють розвилку стовбурів, обрізують пасинки.
З протипожежною метою у хвойних насадженнях, прилеглих до залізниць і шосейних доріг у смузі завширшки 25–50 м, сучки обрізують у всіх дерев.Обрізування повторють через чотири-шість років і доводять до висоти 7–8 м.Гілки і сучки зрізують паралельно боковій поверхні стовбура, не допускаючи пошкодження кори, розмочалювання деревини, зазубрин і задирок. Для уникнення пошкоджень кори навколо зрізу під час обрізування залишають напливи біля основи сучків заввишки близько 2 мм.
Видалення живих гілок на деревах більшості порід проводять ранньою весною, до початку сокоруху. На березі, кленах, тополі, бархаті амурському гілки обрізують після появи листя на деревах. Забороняється видалення гілок у кінці літа і на початку осені під час масового розсіювання спор грибів. Щоб запобігти заселенню свіжих зрізів склівкою, обрізування гілок тополі слід проводити пізно восени.
Порядок проведення інших рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, не передбачених Правилами, визначається державними органами лісового господарства областей, Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.