2.2.4. Лісосічний фонд на поточний рік.
В таблицю заносять лише ті таксаційні виділи та квартали, які призначенні для проведення в них рубок головного користування на поточний (майбутній) рік. Таблиця зберігається під назвою 2-2-4.
На кожну з запропонованих до проведення рубки головного користування складається технологічна карта. Окремо описуються основні організаційно технічні елементи лісосік запропонованих видів рубок головного користування.
2.2.5. Основні організаційно – технічні елементи лісосік запроектованих рубок.
На кожну з запропонованих до проведення рубки головного користування складається технологічна карта. Окремо описуються вибрані способи очистки лісосік від порубочних решток та основні організаційно технічні елементи лісосік запропонованих видів рубок головного користування:
ширина лісосік;
довжина лісосіки;
площа лісосіки;
спосіб примикання;
строк примикання;
схема розміщення лісосіки;
напрямок лісосіки;
напрямок рубки;
інтенсивність прийомів;
кількість прийомів;
Окремо описати техніку відведення насаджень у запроектовані рубки головного користування.
Розділ 3. Аналітична частина. На підставі даних, отриманих у розділі 2 наводиться порівняльний аналіз систем ведення лісового господарства регіонів.
Окремо виділити в підрозділи:
3.1. Типологічна характеристика лісів регіонів.
3.2. Особливості проведення рубок догляду в різних регіонах України.
3.3. Регіональні особливості проведення рубок головного користування.
3.4. Висновки до роботи (надати основні регіональні особливості лісового господарства).
Додатки
Додаток 1
Місяці
Рис. 2. Кліматодіаграма Скипаївського навчально-дослідного лісгоспу (умовні позначення: d– середньорічна температура повітря;е –середньорічна кількість опадів; i– абсолютний максимум температур; g– абсолютний мінімум температур;l– крива середньомісячних температур;к– крива середньомісячної кількості опадів;т– відносно засушливий період;q – місяці з середньою температурою нижче 0°С;r –місяці з абсолютним мінімумом нижче 0°С (можливість появи основних весняних і ранніх осінніх заморозків); S– термін безморозного періоду (за даними З.Г. Образцовой, 1989).
Додаток 2
Додаток 3
Лісотипологічне районування України
|
Області (Т–тепло, W–волога) |
Райони (континентальність А) |
Сектори (рельєф) |
|
І. Сирого помірно теплого клімату–сирого груду 4 d Т=84–104°С; W=3,4–4,8 |
1. Ростоцький сирих грудів, А=22°С |
— |
|
II. Вологого помірно теплого клімату –вологого груду 3d Т=84–104°С; W=2,0–0,6 |
2. Полісько-прикарпатсь-кий вологих грабових дібров, А=22–25°С 3. Придеснянський вологих безграбових дібров, А=25°С |
2.1. Поліський 2.2. Волинський 2.3.Подільський 2.4.Прикарпатський |
|
ІІІ. Свіжого помірно теплого клімату – свіжого груду 2d Т=84–104°С; W=2,0–0,6 |
4. Дніпровський свіжих грабових дібров, А=24–27°С 5. Слобожанський свіжих ясенево-липових дібров, А=27–32°С |
4.1. Подільський 4.2. Правобережний 4.3. Лівобережний 5.1. Ворскло-Псельський 5.2. Придонецький |
|
IV. Сухого помірно теплого клімату – сухого груду 1d Т=84–104°С, W=0,6–0,8 |
6. Середньобузький сухих дібров з дубом скельним, А=24–27°С |
6.1 .Придністровський 6.2. Пристеповий |
|
V. Сухого відносно теплогого клімату – суха загрудова область 1е Т=104–124°С;W=0,6–0,8 |
7. Північно-степовий сухих чорно-пакленово-бересто-вих дібров, А=24–27°С 8. Донецький байрачних лісів, А=27–32°С |
7.1. Південно-подільський 7.2. Південно-дніпровський 8.1. Східностеповий 8.2. Деркульський 8.3 Донецький 8.4. Приазовський 8.5 Південностеповий |
|
VI. Дуже сухого відносно теплого клімату – дуже суха загрудова область 0е Т=104–124°С; W=-0,8–2,2 |
9. Причорноморський заплавних лісів, А=24-27°С 10. Приазовський заплавних лісів, А=27°С |
— |
|
VII. Дуже сухого теплого клімату – дуже суха загрудова область 0f Т=124–144°С;W=-0,8–2,2 |
11. Таврійський, А=27°С |
11.1. Бугазький 11.2. Присіваський 11.3. Північно-кримський |
Додаток 4
Рис.1. Фігури місцезнаходження кліматів едатопів (за Д.В. Воробйовим): 1 – зональний тип едатопу; 2 – фігури, що визначені емпірично; 3 – фігури, що визначені екстраполяцією.
Додаток 5
Рис. 1. Фігури місцезнаходження кліматів едатопів (за Д.В. Воробйовим): 1 – зональний тип едатопу; 2 – фігури, що визначені емпірично; 3 – фігури, що визначені екстраполяцією.
Додаток 6