2.2. Історія розвитку середовища Delphi

Delphi – мова програмування, що ґрунтується на діалекті мови Pascal від компанії Borland. До версії 7.0 мала назву Object Pascal. Окрім того Delphi – середовище розробки (IDE) для однойменної мови. Ця плутанина часто викликає непорозуміння. По суті, Delphi є об’єктно-орієнтованим розширенням мови Pascal [36, 37].

Delphi – це нащадок Турбо Паскаля, який був випущений для операційної системи Cp/m у 1983 році. У лютому 1994 р. Турбо Паскаль був перенесений на операційну систему MS-DOS. На ранньому етапі розвитку комп’ютерів IBM РС, Турбо Паскаль був однією з найбільш популярних мов розробки програмного забезпечення – головним чином тому, що це був цілком серйозний компілятор, який поєднував компілятор, редактор і відладчик. Середовище мало змогу працювати на машині з 64 Kb оперативної пам’яті.

Під Windows Турбо Паскаль був перенесений фірмою Borland у 1990 р. А найостанніша версія Borland Pascal 7.0 (що має тепер таку назву), не рахуючи Delphi, вийшла в світ у 1992 р. Розробка Delphi почалася в 1993 р. Після проведення beta-тестування Delphi показали на “Software Development 95”.

Спочатку на Delphi можна було програмувати під MS Windows 3.1. Починаючи з версії 2.0 на Delphi можна створювати програми під будь-яку з 32-бітних версій MS Windows.

У 2000 р. була спроба створити варіант Delphi під операційну систему на базі ядра Linux, така модифікація Delphi мала назву Kylix. Було випущено 3 версії Kylix, проте експеримент виявився невдалим і 2003 р. проект було закрито.

У 2003 р. була створена модифікація мови під платформу Microsoft.NET, що отримала назву Delphi.NET. Цей варіант мови послідовно розвивається в версіях Delphi 8, 2005, 2006, 2007.

Частково Delphi підтримується також у відкритому проекті FreePascal, що потенційно дозволяє створювати програми під велику кількість платформ.

2.3. Основи візуального програмування

У ході виконання програми можуть виникати кілька вікон: для введення даних, введення певних параметрів, виведення результатів чи поточних повідомлень. Прообразом майбутнього вікна програми є форма. Для кожного вікна програміст створює форму, наповнюючи її певними компонентами з палітри. Вміст кожної форми описується в окремому модулі.

Розберемося з поняттям модуль. Модуль – це самостійна частина програми. Модуль створюється кожен раз, як створюється нова форма. При компіляції програми Delphi створює файли з розширеннями PAS, DFM I DCU для кожного модуля:

• PAS-файл містить копію тексту з вікна коду програми;

• у DFM-файлі зберігаються опис змісту форми;

• DCU-файл містить результат перетворення в машинний код текстів з обох файлів.

DCU-файли створюються компілятором і є необхідною базою для роботи компілятора який перетворює їх у єдиний виконавчий файл з розширенням EXE.

На початку роботи в середовищі Delphi 7 маємо пусту форму, що не містить ніяких компонентів і в рядку заголовка має ім’я Form1. Але ця форма вже має певні властивості: розмір, розташування, тощо. У програмі ще не закладено ніяких дій, крім однієї – виведення вікна – прообразу нашої форми. Спробуємо запустити програму на компіляцію і виконання – . Спочатку виникне діалог, у якому треба визначити місце збереження файлів проекту, а потім виникне пусте діалогове вікно з заголовком Form1. Закривши його, повертаємося в режим модифікації форми і коду програми.