- •Донбаський інститут техніки та менеджменту
- •1.2. Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •1.4. Функції теорії держави і права
- •1.5. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •1.6. Методологія теорії держави і права
- •Тема 2 виникнення держави План
- •2.1. Основні теорії виникнення держави
- •2.2. Загальна характеристика первісного суспільства
- •2.3. Передумови та умови виникнення держави
- •2.4. Основні шляхи виникнення держави
- •Тема 3 cпіввідношення суспільства, держави і права План
- •3.1. Поняття суспільства і форми його організації
- •3.2. Поняття і призначення соціального регулювання, місце права
- •3.3. Держава і право в політичній системі суспільства
- •3.4. Поняття громадянського суспільства
- •Тема 4. Поняття держави План
- •4.1. Сутність держави
- •4.2. Поняття функцій держави
- •4.3. Класифікація функцій держави
- •4.4. Форми і методи здійснення функцій держави
- •4.5. Поняття і основні критерії типології держав
- •4.6. Формаційний підхід до типології держав
- •4.7. Цивілізаційний підхід до типології держав
- •Тема 5. Форма держави План
- •5.1. Поняття форми держави
- •5.2. Форма державного правління
- •5.3. Форма державного устрою
- •5.4. Міждержавні об’єднання
- •5.5. Державний режим
- •Тема 6.Державна влада план
- •6.1.Види державних органів
- •6.2. Принципи організації і функціонування механізму держави
- •Тема 7.Теорія правової держави план
- •7.1. Соціологічні та політологічні концепції держави
- •7.2. Теорія соціально-правової держави
- •7.3. Тенденції розвитку соціально-правової держави в Україні
- •Тема 8. Право в системі нормативного регулювання план
- •8.1. Поняття і ознаки права
- •8.2. Поняття і ознаки норм права
- •8.3. Структура норм права
- •8.4. Формальне вираження структури правових норм
- •8.5. Класифікація правових норм
- •Тема 9. Форми (джерела) права план
- •9.1. Поняття форм (джерел) права
- •9.2. Основні види форм (джерел) права в сучасних правових системах
- •Тема 10. Правові відносини
- •10.1. Поняття і основні ознаки правових відносин
- •10.2. Структура правових відносин та її елементи
- •10.3. Зміст правовідносин
- •10.4. Класифікація правових відносин
- •10.5. Суб’єкти правовідносин
- •10.6. Об’єкти правових відносин
- •10.7. Юридичні факти
- •Тема 11. Правосвідомість і правова культура план
- •11.1. Поняття правової свідомості
- •11.2. Структура правосвідомості
- •11.3. Функції правосвідомості
- •11.4. Види правосвідомості
- •11.5. Поняття, основні характеристики і функції правової культури
- •11.6. Структура правової культури
- •11.7. Правова культура суспільства і окремої особистості
- •11.8. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм, шляхи їх подолання
- •Тема 12 механізм правового регулювання план
- •12.1. Поняття правового регулювання
- •12.2. Предмет і методи правового регулювання
- •12.3. Способи і типи правового регулювання
- •12.4. Стадії правового регулювання
- •12.5. Механізм правового регулювання та його структура
- •Тема 13 законність і правопорядок план
- •13.1. Поняття законності
- •13.2. Основні вимоги (принципи) законності
- •13.3. Гарантії законності
- •13.4. Поняття правопорядку
- •13.5. Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •Тема 14. Правові системи минулого та сучасного план
- •14.1. Поняття і структура правової системи
- •14.2. Романо-германська правова система
- •14.3. Англосаксонська правова система
- •14.4. Система релігійного та звичаєвого права
- •14.5. Проблеми формування світового правопорядку
- •Тема 15. Особа, держава і право план
- •15.1. Поняття і принципи правового статусу особи
- •15.2. Види правових статусів особи
- •15.3. Права і свободи як головна складова правового статусу
- •15.4. Класифікація прав і свобод
- •15.5.Обов’язки як елемент правового статусу особи
- •15.6. Забезпечення прав і свобод особи
- •15.7. Гарантії прав і свобод особи
- •Тема 16. Демократія: поняття та основні засади
- •16.2.Ознаки демократичної держави:
- •Тема 17. Демократія як цінність для суспільства план
- •Тема 18. Шлях до громадянського суспільства соціальна основа сучасної держави, влади і демократії
- •Тема 19.Держава у політичній системі суспільства план
- •Тема 20.Демократична правова держава план
- •20.2 Головні ознаки правової держави.
- •Демократія та її суть.
- •Тема 21. Права людини: історія і сучасність план
- •1. Процес формування концепції основних прав людини.
- •Тема 22. Основні права людини: поняття, класифікація план
- •1. Основні права людини.
- •2. Класифікація прав людини
- •Тема 23. Міжнародні механізми захисту основних прав людини план
- •23.3 Регіональні (континентальні) засоби:
- •Тема 24. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина за конституцією україни план
- •1. Громадянство України
- •2. Обов'язки людини та громадянина за Конституцією України
- •24.2 Обов'язки людини та громадянина за Конституцією України:
- •Тема 25.Захист прав інвалідів. Конвенція оон про права інвалідів план
- •1.Конвенція оон про права інвалідів
2.3. Передумови та умови виникнення держави
Держава як нова організаційна форма життя суспільства виникає внаслідок неолітичної революції, переходу людства до відтворюючої економіки, тобто у процесі зміни матеріальних умов життя суспільства, становлення його нових організаційних форм. Первісна держава виникає, щоб організаційно забезпечити функціонування відтворюючої економіки, нових форм трудової діяльності.
Як правило, найдавніші держави виникають як міста-держави. Селище, у якому живуть вільні общинники-землероби, являє собою тепер вже не родову (сімейну), а сусідську общину. Воно поступово стає адміністративним, господарським і релігійним центром. Це місто разом з прилеглою до нього невеликою сільськогосподарською місцевістю і стає містом-державою. У такому місті постійно проживають вожді і жерці, воно стає місцем, де відбуваються засідання рад і зборів. Місто-держава знає чітку соціальну диференціацію, майнове розмежування, поділ праці.
З розвитком суспільства поступово усвідомлювалася важливість успішного управління, керівництва, відбувалася його спеціалізація, а та обставина, що особи, які здійснюють управління, накопичують відповідний досвід, приводила до довічного виконання громадських обов’язків. Чимале значення в закріпленні таких порядків мала і релігія. У ранньокласовій державі відбувається подальше виокремлен-ня знаті, присвоєння громадських посад через передачу цих посад від батьків до дітей і головним чином на цій основі збагачення певних суспільних груп.
Класова природа первісних держав чітко визначилася лише з часом, коли розмежування суспільства, класоутворення призвели до захоплення держави тим чи іншим класом і пристосування її до своїх інтересів і потреб. Процеси утворення класів і держави не можна розуміти спрощено, нібито спершу виникли класи, потім їхній антагонізм привів до появи держави. Ці процеси йдуть паралельно, взаємодіючи один з одним. Ранньокласова держава не є результатом діяльності тільки панівного класу. Вона — результат розвитку всього суспільства в цілому на етапі становлення відтворюючої економіки. Але, зрозуміло, той чи інший клас, захопивши державу, міг стати за допомогою держави і панівним класом.
При цьому поступово зникає практика виборності, змінюваності вождів, воєначальників, членів міських магістратів, рад. Їм на зміну прийшла інша практика — присвоєння посад і передача їх своїм нащадкам. У ранньокласовій державі особлива роль належить жерцям, що забезпечують знання і дотримання релігійних норм. Крім того, правитель у ранньокласовому суспільстві, як правило, поєднує світську і релігійну владу, вважається посередником між божествами і народом. Теократична державність була первинною в багатьох регіонах.
Таким чином, на відміну від соціальної організації первіснообщинного ладу, держава являла собою нове політичне, структуроване і територіальне утворення. Політичне тому, що, на відміну від родової общини (яка захищала загальні інтереси її членів), держава стала виражати і захищати класові інтереси. Держава виділилася із суспільства як особлива група людей, основним заняттям яких стало державне управління, організаційна діяльність. У ній з’явилися нові інструменти управління: суди, в’язниці, поліція, армія, інші органи, що можуть застосовувати примус.
На відміну від первісного суспільства, держава стала територіальним утворенням. Якщо первісна община мала у своїй основі засновану на спорідненні організацію, то держава поступово шляхом переростання цих общин у сусідські переходить до осілого способу життя, якого об’єктивно вимагало землеробство. Першим етапом територіальної організації стало місто, що поєднувало вже не стільки родичів, скільки населення, що проживало на певній території. Відтепер і апарат держави орієнтувався на управління тими чиіншими групами, що проживало на певній території в межах державних кордонів.
Таким чином, з аналізу нової, державної форми організації суспільства можна зробити висновок, що ознаками держави є єдиний територіальний простір, на якому здійснюється господарська діяльність; наявність особливої верстви людей — апарату управління і примусу, єдина система податків і фінансів. До цих ознак варто додати і мову, єдину для спілкування на території тієї чи іншої держави, єдину оборонну і зовнішню політику, транспортну, інформаційну, енергетичну системи.