Тема 9. Особливості угорської драматургії.

Еде Сиглегеті (Йожеф Сатмарі) (1814-1878) – драматург, режиссер, актор, антрепренер, художній керівник Національного театру в Пешті. Запровадження ним жанру «народної п»єси», зразки «Ференц Ракоци ІІ в полоні» (1848), «Ліліомфі» (1849), «Циган» (1853), «Підкидьок» ( 1863). Поєднання романтизму та реалізму у творчості Імре Мадача (1823-1864).

Георгей Чика (1842-1891), його народні комедії «Дармоїди» (1879), «Красиві дівчата» «Різношерстна буденність» (1881), «Бульбашки» (1887).

Драматіргія 20 ст. Успіх комедій Ференца Мольнара (1878-1952). Еміграція до США в другу світову війну. Кращі комедії «Ліліом» (1910), «Охоронець» (1911), «Гвардійський офіцер».

Особливість драматургії Жигмонда Моріца (1879-1942). П»єси «Староста Шарі» (1909), «Панські витівки».

Тема 10 . Основні тенденції розвитку чеського театру.

Зразки літургійної драми у Чехії 12 ст. Світські елементи в ній. Драма «Продавець мазей» 15 століття, частини текстів німецькою мовою. Перший твір чеською мовою «Комедія про багатія Лазаря» (1566) П.Кірмезера.

Театральні митці в період національного Відродження (70-і рр.. 18 ст.)

Виникнення товариства створення Національного театру в 1849-1851рр. Підписні листи із заголовком «Народ – собі».

Утвердження демократичних принципів у суспільстві – тема п»єс Йозефа Каетана Тила (1808 - 1856). Народна казкова комедія «Волинщик із Страхониць» (1847). Жанр п»єси-казки «Бахорка», що її започаткував драматург. Значення пісні у п»єсі. Історичні п»єси, серед яких «Ян Гус» (1848). Драматургія Алоїза Ірасека (1851-1930).Історичні драми «Ян Гус» (1911), «Ян Жишка» (1903), «Ян Рогач» (1914), народно-побутова драма «Войнарка» (1890).

Соціальна сатира, представлена Я.Гашеком (1833-1923). Один з кращих творів «Бравий вояк Швейк» (1918 - 1920).

Драматургія Вацлава Гавела. П»єси «Аудієнція» (1975), «Вернісаж» (1976), «Протест» (1978).

Тема 11. Режисерське та акторське мистецтво Чехії. Утвердження високих реалістичних традицій у творчості актора школи «переживання» Індржика Мошни (1831-1911).Образи національної класики – Лізал в «Мариші» братів Мрштиків, Дивішек у «Батькові» А.Ірасека.

Перший професійний режисер Ярослав Квапил (1868 - 1950). Його дружба з Максом Рейнгартом, Костянтином Станіславським. Заснування у Празі Міського театру на Королівських Виноградах (1907), яким керував Квапил (1868-1950) і залучив до театральної практики Карела Чапека.

Утворення Чехословацької республіки (1918). Один з організаторів робітничих театральних колективів режисер та антрепренер Індржих Гонзл (1894-1953).

Провідні актори Богуш Закопал, Вацлав Видра, Леопольд Досталов, Ружена Наскова.

Перебування театру в Києві (1958), вистава за п’єсою В.К.Кліцпери «Кожному по заслузі» (реж Е.-Ф. Буран).

Актор і режисер Ян Пруха (1898-1963), його величні образи – Ян Жишка за п»єсою А.Ірасека, Лір за трагедією «Король Лір» У.Шекспіра, Гален у «Білій хворобі» К.Чапека.

Тема 12.Театр «д-34» і режисура Еміля Францішека Буріана (1904-1959).

Тема 13. Карел Чапек (1890-1938) як драматург і театральний діяч. Еволюція його творчості – драми «Мати» (1938), «Засіб Макропулуса» (1923), «Біла хвороба» (1937).