Тема 14. Йозеф Свобода – видатний сценограф-новатор 20 століття.

Тема 15. Основні тенденції розвитку театру Словаччини.

Значення творчості Яна Амоса Коменського в розвитку шкільного театру .

Драматургія Яна Галупки, Яна Паларика, Йонаша Заборського.

Створення професіонального словацького Національного театру у Братиславі, перші вистави словацькою мовою. Першопрохідці словацького професіонального театру: Ян Бородач, Андрій Багар, Олга Орсагова.

Творчість Івана Буковчана, О.Заградника, Яна Коша, Яна Соловича. Особливе піднесення словацької драматургії 60–70-х років: Ігор Руснак, Штефан Сокол, Петер Ковачек, Ладіслав Лукнар.

Діяльність Словацького театру у Братиславі. Андрей Багар - режисер і актор. Актори-корифеї словацької сцени: Ольга Орсагова, Гана Мелічкова, Мікулаша Губа, Вілем Заборський та ін. Режисура Йозефа Будського. Особливості режисури Л.Вайдичка, Й.Беднарика, А.Турчана, П. Гаспри. Провідні актори театру ім. Словацького: Н.Гейна, К.Вразлова-Гробарова, Я.Врзал, П.Бздуха, М.Сладчикова.

Ладіслав Виходіл і словацька сценографія.

Художній доробок драматургів останнього періоду: Станіслава Штепки , Петера Карваша, Любомира Фетдека, Петера Вало, Яна Силовича, Андрія Форки, Мікулаша Кочана та ін.

Тема 16. Основні тенденції розвитку театру Сербії.

Сербський театр і драматургія з часу зародження до початку 19 ст.

Перші театральні вистави в Сремських Карловцях. Перша сербська трагікомедія Е.Козачинського “Смерть Уроша V” .Світський театр. Гайдуцька драматургія .

Перший масовий спектакль - “Папуга” А.Коцебу.

Театр і драматургія Сербії у першій половині 19 ст. Доба романтизму.

Перша оригінальна історична трагедія С.Стефановича “Цар Урош V”. Йован Стерія-Попович – основоположник сербської романтичної драми ( “Гайдуки”) .

Утворення постійного стаціонарного театру “Княже-сербський театр” та сценічного колективу “Театр біля таможні”.

Театр і драматургія Сербії другої половини 19 ст. Реалістичні тенденції розвитку театру. Створення в Нови Сад постійного народного театру. Драматург і режисер Й.Джорджевич. Заснування Національного театру “Народне позориште”.

Драматургія Й.Суботича , М.Бана, М.Цветича, К.Трифковича .

Театр і драматургія Сербії впродовж 20 ст. Драматургія Й.Йовановича, А. Обреновича, М.Джурджевича, В.Михайловича.

Акторське мистецтво: Д.Ружич, Т.Йованович, М.Гргурова, М.Маркович, В.Негринова, А.Бачванський, М.Гаврилович, І.Станоєвич. Режисерські досягнення Й.Джорджевича, С.Перовача, М.Траїлович та ін. Режисерське мистецтво Ярослава Бєловича, Зорана Радмиловича, сценографія Міленко Шербана.

Видатні актори 90-х: М.Живанович, М.Црноборі, Л.Тадич, С.Жигова, Л.Дранкич, М.Чучкович та ін.

Тема 17. Браніслав Нушич – драматург і організатор театрального процесу. П’єси: “Підозріла особа”, “Протекція”, “Пані міністерша”.

Тема 18. Сучасний театральний процес країн регіону.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Історія театру Східної Європи (Білорусія, Литва, Латвія, Естонія).

Тема 1. Основні тенденції розвитку Литовського театру.“Летючий театр” Ю.Вайчкуса. Театр під час буржуазної республіки. Драматургія. Заснування театру в Паневежисі як переломний етап в розвитку литовського театру. Творчість актора Донатаса Баніоніса як одного з перших учнів Мільтініса та нового керівника Паневєжиського театру. Адамайтіс Будрайтіс.

Видатны актори литовського театруВ.Дяркінтіс, І. Грибаускас, Б.Бабкаускас, В.Бледіс, Ю.Петронайтіс.

Драматургія Юліуса Едліса.

Вільнюський Малий державний театр, заснований 1990 р Рімасом Тумінасом.

Театр Оскараса Коршуноваса, заснований 1999р. Пошук театром нової театральної мови, яка б відповідала ритму сучасного життя.

Театральна лабораторія «ATVIRAS RATAS» (Відкрите коло), заснований професором Литовської академії музики та театру Владасом Багдонасом та режисером Театру Диваків Айдасом Гініотісом.

Театр Старого міста та його вуличні вистави.

Державний театр цільового спрямування для різних субкультурних груп соціуму «Ramuno Atelier» та його керівник Рамунас Абукевічус.

Вільнюський Театр танцю Анжеліки Холіної.