Тема 2. Творчі засади і діяльність Паневежиського театру Юозаса Мільтініса.

Тема 3. Режисура Еймунтаса Някрошуса як одного з найвідоміших режисерів світового театру 20 ст. Творчий шлях режисера, театр "Meno fortas".

Тема 4. Основні тенденції розвитку Естонського театру.

Діяльність Лідії Кайдули як драматурга, режисера, організаторки театру при товаристві “Ванемуйне” (1870р.). Режисер Карл Меннінґ.

Театр «Естонія»

Драматургія А.Кітцберґа.

Естонський театр в 1920-1940рр. Драматургія А.Якобсона, Юрія Смуула.

Тема 5. Творчі принципи Естонського театру “Ванемуйне”. Діяльність режисера Карела Ірда. Студія молодих режисерів при «Ванемуйне»: Евальд Хермакюла, Яан Тоомінг та ін.

Тема 6. Видатний естонський режисер Вольдемар Пансо.

Тема 7. Основні тенденції розвитку Латвійського театру.

Основоположник латвійського театру А.Алунян. Створення ним театру у 1870 році.

Діяльність “Нового латвійського театру (1902-1905) і “Нового ризького театру” (1908-1915). Діяльність Олексіса Мієрлаука. Драматургія і діяльність Яна Райніса.

Латвійський театр в роки буржуазної республіки. Драматургія та режисура Андрія Упіта.

Режисер Латиського ТЮГу А.Шапіро.

Тема 8. Творча лінія “Дайлес театріс” під керівництвом Едуарда Смільгіса. Видатні майстри Ліліта Берзінь, Антон Амтман-Брієдіт, А.Філіпсон, Вія Артмане.

Тема 9. Основні тенденції розвитку білоруського театру. Дохристиянські джерела походження театрального мистецтва у східних слов»ян на прикладі Білорусії: обрядові та розважальні народні ігри («Мацей».. і т.п.), народні драми («Цар Максиміліан», «Лодка»), мандрівне синтетичне мистецтво скоморохів. Християнські джерела походження театру: шкільний театр, впливи католицького ордена ієзуїтів, Симеон Полоцький як найвидатніший драматург періоду, причетний до заснування російського професійного театру, ляльковий театр батлейка, споріднений з польською шопкою, українським вертепом та ін. Соціально-політичні джерела походження театру: кріпацькі театри в ІІ половині 18 століття, місцеві та гастрольні трупи на початку 19 століття. Виникнення професійного театру в Білорусії. Виникнення професійної білоруської національної драматургії. Творчість В. Дуніна-Марцинкевича. Засновник першого професійного театру Білорусі Гнат Буйницький.

Заснування “Першого білоруського товариства драми і комедії” як основи “Першого Білоруського державного драматичного театру”(1920). Театр Білорусі 20 ст. Кращі театральні колективи Білорусі 20 століття. Державний драматичний театр імені Янки Купали. Державний драматичний театр імені Якуба Коласа.

Тема 10. Білоруська драматургія 19 – 20 ст. В. Дунін-Марцинкевич, Янка Купала, Якуб Колас. Драматургія періоду соціалістичного реалізму. К.Кропива, А. Макайонок, Д.Дударєв.

Творчість сучасних видатних акторів і режисерів Білорусі.

Тема 11. Сучасний театральний процес країн регіону.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Історія театру Південно-Східної Європи (Румунія, Болгарія, Молдова)

Тема 1. Основні тенденції розвитку Молдавського театру.

Діяльність аматорського театру в Яссах. Організація «Товариства дилетантів». Драматургія В.Александри.

Відкриття першого професійного молдавського театру (1927) у столиці Тирасполі. Діяльність молдавського державного музично-драматичного театру імені О.Пушкіна.

Творчість Й.Друце.

Тема 2. Драматурги Молдови.

Тема 3. Основні тенденції розвитку театру Болгарії.

Доба просвітництва і романтизму. Відкриття болгарських шкіл, розвиток книгодрукування, формування менталітету. Перші театри в середньовічній Болгарії.

Театр доби Відродження. Діяльність Васила Євстратієва Апрілова, створення ним у Габрові зразкового училища і театру. Васил Друмев : “Іванко” , Любен Каравелов :“Хаджи Димитр”.

Театр доби реалізму (друга половина 19 перша половина 20ст.)

Театри “Основа”, “Сльоза і сміх”. Народження і функціонування пересувних театрів у країні. Народний театр у Софії.

Сценічне мистецтво Болгарії до середини 20 ст.

Театри “Основа”, “Сльоза і сміх” Перші професіональні актори – Адріана Будевська, Кристю Сарафов, Христо Ганчев, Атанас Кирчев, Васил Кирков. Перші професійні режисери: Васил Налбуров, Радул Конелі.

Театральне мистецтво з 1918 по 1945р. Акторська діяльність Абріани Буревс, Кристю Сарафова, Сави Огнянова. Ніколай Масалітинов – один з основоположників національної режисури. Боян Дановськи – теоретик, педагог, організатор Державного Сатиричного театру в Софії.

Театральне мистецтво і драматургія Болгарії другої половини 20 ст.