75. Поняття права соціального захисту та соціального забезпечення

Соціальний захист — це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах. Соціальне забезпечення можна визначити як організаційно-правову діяльність держави, спрямовану на матеріальне забезпечення осіб, які не мають виходу на ринок праці, не застраховані в системі загальнообов’язкового соціального страхування, зазнали соціального ризику, внаслідок чого втратили здоров’я та (або) засоби до існування і не можуть матеріально забезпечити себе та своїх утриманців. Суттю соціального забезпечення є діяльність держави щодо надання особі гарантованого законом мінімуму засобів до існування для забезпечення достатнього рівня життя. Між трудовим правом та правом соціального забезпечення існує зв’язок та взаємодія. Їм властива наявність ряду спільних понять: страховий стаж, трудове каліцтво, професійне захворювання. Наявність трудових відносин у минулому чи сьогодні, як правило, є підставою для отримання певного виду забезпечення і для встановлення диференційованих розмірів забезпечення.

76.Правові основи загальнообовязкового державного соціального страхування. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту (включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби; повної, часткової або тимчасової втрати працездатності; втрати годувальника; безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Тип соціального страхування.

На випадок безробіття, Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням, Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, Пенсійне страхування.

77. Пенсійне забезпечення в Україні.

Пенсійна система України — сукупність створених в Україні правових, економічних і організаційних інститутів і норм, метою яких є надання громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсії. в 2004 розпочато впровадження пенсійної реформи, сутність якої полягає в переході до трирівневої пенсійної системи:

Перший рівень — це солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в якій усі кошти, що перераховуються підприємствами та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам. Другий рівень — накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Третій рівень — система недержавного пенсійного забезпечення. В цій системі можуть брати участь добровільно як фізичні особи, так і юридичні особи-роботодавці. Пенсії за особливі заслуги перед Україною Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" передбачені спеціальні виплати громадянам України, що мають особливі заслуги перед державою в основних сферах громадської, військово-оборонної, офіційно-державної діяльності.

78. Державна підтримка сім’ї материнства й дитинства, інших категорій громадян.

Види державної допомоги сім’ям з дітьми:

1) допомога у зв’язку з вагітністю і пологами. 2) одноразова допомога з нагоди народження дитини призначається в розмірі прожиткового мінімуму для дітей у віці до 3 років і виплачується одному з батьків.

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається в розмірі прожиткового мінімуму (для дітей у віці до 6 років) і щомісяця виплачується особі, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків, усиновитель, опікун, бабуся, дідусь або інший родич); 4) допомога на дітей, що перебувають під опікою чи піклуванням. 5) допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми. Всі види державної допомоги родинам з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

79. Право на охорону здоровя та його реалізації в Україні.

Конституція України гарантує кожному громадянину право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49). Це право забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Розроблення обгрунтованих пропозицій щодо реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я; Координація та контроль за виконанням державних програм охорони здоров'я, зокрема профілактики захворювань, надання медико-санітарної допомоги; ( не повне )

80. Правові основи соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильскої катастрофи. Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах:

комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;

соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;

здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;