46. Лексикографія. Основні типи словників.

Лексикографія— розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників.Це наука, яка має практичне застосування. Словники необхідні для вивчення рідної та іноземної мов, для піднесення культури усної та писемної мови і загалом інтелекту людини. Розрізняють теоретичну і практичну лексикографію. ТЕОРЕТИЧНА ЛЕКСИКОГРАФІЯ опрацьовує загальну теорію словників: розробляє принципи відбору лексики, розташування слів і словникових статей, структуру словникової статті. ПРАКТИЧНА ЛЕКСИКОГРАФІЯ забезпечує навчання мови — як рідної, так і іноземної, описує й нормалізує рідну мову, дає матеріал для наукового вивчення лексики.

Усі словники поділяють на енциклопедичні й лінгвістичні.ЕНЦИКЛОПЕДИЧНІ СЛОВНИКИ описують світ, пояснюють явища, поняття, дають бібліографічні довідки про знаменитих (інколи й одіозних) людей, відомості про країни й міста, про видатні події тощо. Відомими є "Українська

радянська енциклопедія" в 17 томах (К., 1960—1966; друге видання в 12 томах вийшло в 1977—1985).ЛІНГВІСТИЧНІ СЛОВНИКИ — це словники слів. Вони дають інформацію не про речі, явища, поняття, а про слова.Лінгвістичні словники поділяють на одномовні (ТЛУМАЧНІ СЛОВНИКИ; Словники НЕОЛОГІЗМІВ;СЛОВНИКИ ІНШОМОВНИХ СЛІВ; ДІАЛЕКТНІ СЛОВНИКИ; СЛОВНИКИ МОВИ ПИСЬМЕННИКІВ; ІСТОРИЧНІ СЛОВНИКИ; ЕТИМОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ; СИНОНІМІЧНІ СЛОВНКИ; СЛ.АНТОНІМІВ,ОМОНІМІВ,ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ;ОРФОГРАФ СЛ; ОРФОЕП СЛ; СЛ ПРАВ МОВЛЕН;ЧАСТОТНІ СЛ.; ЗВОРОТНІ СЛ;СЛОВОТВ ТА МОРФЕМ; ІДЕОГРАФ СЛ;СЛ АСОЦ НОРМ; ) й багатомовні (У багатомовних (перекладних) словниках дається не пояснення (тлумачення) значень слів, а переклад, тобто підбирається слово-відповідник іншої мови. Найчастіше це двомовні словники. їх створюють для цілей перекладу й активно використовують при вивченні іноземної мови.)

47. Граматика, її розділи та предмет вивчення. Основні одиниці граматичної будови мови.

Граматика - 1) будова мови (система морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і конструкцій); 2) наука, яка вивчає будову мови.

Що стосується граматики як науки, то розрізняють: 1) формальну, яка вивчає граматичні форми та їх структуру, і контенсивну (семантичну), яка вивчає значення цих форм і структур; 2) синхронічну, що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі, і діахронічну, яка вивчає мовну будову в її історичному розвитку. Із синхронічної граматики виокремлюють функ-

ціональну, яка вивчає функції граматичних одиниць. Граматика складається з двох розділів: морфології й синтаксису.Морфологія - розділ граматики, що вивчає граматичні властивості сло-

ва, зміну форм слів і пов'язаних із ними граматичних значень.До морфології належить і вчення про частини мови.Можна сказати, що морфологія — це граматика слова. Синтаксис - розділ грама-

тики, який вивчає засоби і правила побудови висловлювань, тобто його предметом є речення.

Основні одиниці граматики — морфема для морфології і конструкція (речення) для синтаксису.

48. Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.

Граматичне значення - узагальнене (абстрактне) мовне значення, яке властиве рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і яке має в мові регулярне (стандартне) вираження.Так, слова весна, літо, парк, робітник, праця, голубінь мають значення предметності. бачимо, граматичне значення відрізняється від лексичного масовістю, груповим характером свого виявлення, тобто воно властиве великим групам слів. Крім цього,

граматичне значення відрізняється від лексичного: 1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обов'язковим (не можна вжити слово, не використавши притаманні йому граматичні значення роду, числа, відмінка тощо). 2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значення пов'язане з узагальненням властивостей предметів і явищ дійсності, то граматичне значення — з узагальненням властивостей слів, з абстрагуванням від їх лексичного значення. 3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності. Якщо лексичне значення співвідноситься з об'єктивною

дійсністю, то граматичне значення може не співвідноситися з позамовним референтом. Чому, наприклад, ліс чоловічого роду, а діброва, яка є тим же лісом, жіночого роду, обґрунтувати позамовними фактами неможливо. 4.Способом вираження. Граматичне значення має регулярне (стандартне) вираження.