32.Можливість застосування структури суспільства д.Белла до сучасного українського суспільства.

Белл зробив спробу дати, з одного боку, соціальний прогноз розвитку буржуазного суспільства, а з іншого — утвердити новий концептуальний підхід до цього аналізу, який заперечував би моністичну теорію суспільного розвитку К. Маркса.

33.Потреба дослідити «вісь світової історії» (к.Ясперс).

Вісь світової історії потрібно дослідити, якщо ми хочемо зрозуміти, як людина стала такою, якою вона є зараз, що в свою чергу важливо для розуміння сенсу та мети людини. Цю вісь можна дослідити тільки емпірично, його можна віднести до періоду між 800 і 200 роках до н.е.

В цей час для людей відкривається багато нового та вони усвідомлюють буття в цілому. Рамки мислення стають ширшими. Саме в цей період людина починає задумуватись чому вона є цьому світі і хто вона є. Важливо дізнатись чому ця революція свідомості відбулась саме в цей період, а не раніше або пізніше.

Про це важливо пам’ятати, адже багато хто не може відповісти на ці питання, а хто й може, то відповіді є дуже різними, але вони не можуть бути правильними. Саме тому потрібно розуміти про важливість дослідження «оновленої» свідомості людини.

34. Духовні зміни в людському бутті, спричинені «осьовим часом».

Вперше з'явилися філософи

людина усвідомлює буття в цілому, самого себе і свої межі. Перед ним відкривається жах світу і власна безпорадність. Стоячи над прірвою, він ставить радикальні питання, вимагає звільнення і спасіння. Усвідомлюючи свої межі, вона ставить перед собою вищі цілі, пізнає абсолютність у глибинах самосвідомості й у ясності трансцендентного світу. Все це відбувалося за допомогою рефлексії. Свідомість усвідомлювала свідомість, мислення робило своїм об'єктом мислення. Почалася духовна боротьба, в ході якої кожен намагався переконати іншого, повідомляючи йому свої ідеї, обґрунтування, свій досвід. У всіх напрямках відбувався перехід до універсальності. Цей процес змусив багатьох переглянути, поставити під питання, піддати аналізу всі несвідомо прийняті раніше погляди, звичаї та умови

В осьовий час відбулося відкриття того, що пізніше стало називатися розумом і особистістю. Перш духовний стан людей було порівняно незмінним, в ньому, незважаючи на катастрофи, будучи обмеженим у своєму горизонту, все повторювалося в непомітному і дуже повільному духовному перебігу, яке не усвідомлювалось і тому не пізнавалося. Тепер же, навпаки, напруга зростає і стає основою бурхливого, стрімкого руху. І це рух усвідомлюється — людське існування як історії стає тепер предметом роздумів. Люди відчувають, знають, що їх час, в сьогоденні, починається щось виняткове. Людина вже не замкнута в собі. Вона не впевнена у тому, що знає саму себе, і тому відкрита для нових безмежних можливостей. Вона тепер здатна чути і розуміти те, про що до цього моменту ніхто не питав і що ніхто не сповіщав.

35.Характеристика особливості кожної з хвиль, означених е. Тофлером (1-ша, 2-га, 3-тя). Специфіка «зіткнення хвиль».

Перша хвиля змін - сільськогосподарська революція зажадала тисячоліть, щоб зжити саму себе.

Ця Перша хвиля змін все ще не вичерпала себе до кінця XVII ст. Сьогодні Перша хвиля фактично згасла. Лише дуже нечисленним племінним об'єднанням, наприклад в Південній Америці або Папуа - Нової Гвінеї, ще належить бути залученими в сільськогосподарську діяльність. Однак сили цієї великої Першої хвилі в основному вже витрачено.

До настання Першої хвилі змін більшість людей жила всередині невеликих, часто мігруючих груп, які займалися збиральництвом, рибальством, полюванням або скотарством. В якийсь момент, приблизно 10 тис. років тому, розпочалася сільськогосподарська революція, яка поступово поширилася по всій нашій планеті і повністю змінила сільський спосіб життя.

Друга хвиля - зростання промислової цивілізації - зайняла всього лише 300 років. Тим часом Друга хвиля продовжує поширюватися, оскільки багато країн, що були до того переважно сільськогосподарськими, з усіх сил намагаються будувати сталеливарні заводи, автомобільні заводи, текстильні підприємства та підприємства з переробки продуктів харчування, а також залізниці. Момент індустріалізації ще відчуємо. Друга хвиля ще не остаточно втратила свої сили. Хоча цей процес ще триває, покладено початок іншого, ще більш важливого процесу. Коли приплив індустріалізму досяг свого піку в період після закінчення другої світової війни, по землі почала рухатися мало ким зрозуміла Третя хвиля, трансформує все, чого б вона не торкнулася.

Але перш за все, як ми побачимо надалі, цивілізація Третьої хвилі починає прати історично сформований розрив між виробником і споживачем, породжуючи особливу економіку завтрашнього дня, поєднує в собі обидва діючих фактора, - З цієї, а також багатьох інших причин, вона могла б (при деякої розумної допомоги з нашого боку) перетворитися на першу - за весь відомий нам період історії - істинно людську цивілізацію.

Зіткнення Другої і Третьої хвиль породжує соціальну напругу, небезпечні конфлікти і дивні нові політичні хвильові фронти, які йдуть врозріз із загальноприйнятим поділом на класи, раси, партії, на чоловіків і жінок. Це зіткнення створює плутанину у традиційної термінології, використовуваної політиками, і призводить до того, що часом нелегко відокремити прогресивних діячів від реакційних, друзів від ворогів. Всі старі поляризації і коаліції вибухають.