- •1.Предмет практичної філософії.
- •2 Визначення філософської антропології
- •3. Постановка питання «людина» у західноєвропейській філософії.
- •4. Визначення соціальної філософії.
- •5. Визначення суспільства.
- •7. Провідні «кола ідей», що визначають класичне поняття «людина» (м. Шелер).
- •8. Завдання філософської антропології в світлі теорії м. Шелера.
- •9. Провідні риси агресії, запропоновані теоретичними дослідженнями хх ст. (е.Фромм).
- •10.Небезпека «злоякісної» деструктивної агресії.
- •11.Основні характеристики понять «спільнота» і «суспільство».
- •12.Поділ соціальних груп на два типи (ф.Теніс).
- •13.Визначення поняття «суспільство» (ф.Теніс). Відтворіть його думку.
- •14.Основна думка праці «Ерос і цивілізація» (за г.Маркузе). Відтворіть його позицію.
- •15. Характеристика «осьового часу» (к.Ясперс).
- •16. Характеристика «трьох хвиль», е.Тофлер
- •17. «Демасифікація» змі і культури
- •18. Характеристика «особистості майбутнього» в концепції е. Тофлера.
- •19. Поняття «електронний котедж» (е. Тофлер).
- •20. Характеристика «конфігуративного я» в концепції е. Тофлера.
- •21.Окреслення «двозначності поняття людини та проблематичністі її ідеї» (м. Шелер).
- •22.Обґрунтування особливого метафізичного становища людини (м. Шелер).
- •23. Окреслення сфери свободи людини як духовної істоти (м. Шелер). 24. Обґрунтування ідеї людини як «аскета життя» (м.Шелер).
- •25.Еволюція поняття «деструктивність» від з. Фройда до е. Фрома.
- •26. Теза: «Кожна людина – торговець». Про який еквівалент (еквіваленти) йдеться? Наведіть приклади згідно тексту.
- •27. Коментар тези: «Суспільство достатку є суспільством війни.
- •28.Пояснення небезпеки фрази: «На захист життя» в суспільстві достатку (г.Маркузе).
- •29.Феномен «інтелектуальної відмови» (г.Маркузе).
- •30.Актуальність концепції г.Маркузе у контексті нинішніх соціальних потрясінь в Україні.
- •31.Назвіть основні структурні компоненти постіндустріального суспільства (д.Белл).
- •32.Можливість застосування структури суспільства д.Белла до сучасного українського суспільства.
- •33.Потреба дослідити «вісь світової історії» (к.Ясперс).
- •34. Духовні зміни в людському бутті, спричинені «осьовим часом».
- •35.Характеристика особливості кожної з хвиль, означених е. Тофлером (1-ша, 2-га, 3-тя). Специфіка «зіткнення хвиль».
- •36.Зміни в суспільстві 3-ї хвилі. Наведіть приклади згідно текста-першоджерела.
- •38.Феномен нуклеарної сім'ї
- •39.Можливість повернення до нуклеарної сім`ї, на думку Елвіна Тофлера. Ваша позиція стосовно цього питання.
- •40.Оптимістичний погляд е.Тофлера на суспільство Третьої хвилі. Ваша позиція стосовно цього питання.
19. Поняття «електронний котедж» (е. Тофлер).
Радикальні зміни у сфері виробництва та освіти неминуче спричинять соціальні зміни. Ряд футурологів вважає, що розвиток систем двостороннього зв'язку дозволить до XXI ст. значно розширити практику надомної освіти. Використання в навчальній і самостійній діяльності ІТ дозволить більшу частину навчально-виховного процесу перевести "на дім", в результаті це призведе до розширення кордонів освіти, збільшення числа учнів, зменшення руху транспорту, дозволить знизити забруднення навколишнього середовища і як наслідок - витрат на її відновлення .
В напрямку створення електронного котеджу діють і соціальні фактори. Навчання вдома припускає поглиблення прямих емоційних стосунків як зі своїми домашніми, так і з сусідами. На передній план виступають соціалізуючі функції сім'ї та сусідського оточення.
20. Характеристика «конфігуративного я» в концепції е. Тофлера.
Людина змушена безперервно переглядати картотеку своїх образів. Відбувається демасифікація ЗМІ. Майбутнє телебачення - «індивідео» - передача візуальних образів, адресованих одній людині. Думки стають менш уніфікованими. Людина має справу з фрагментованими, тимчасовими образами, позбавленими сенсу кліпами, «клаптиками інформації». З'являється «кліп-культура». Людина не отримує нову ментальну модель реальності в готовому вигляді. Вона повинна її постійно формувати і переформовувати. Демасифікація ЗМІ дає різноманіття рольових моделей і стилів життя, з якими можна порівняти своє життя. ЗМІ дають не цілі, а роздроблені на частини образи. Вони не пропонують кілька зрозумілих видів ідентичності для вибору. Ідентичність необхідно скласти з шматочків. У результаті формується «конфігуративне» або «модульне Я». Людина стає виробником-споживачем власних образів себе. Відбувається зростання обмінюваної інформації.
21.Окреслення «двозначності поняття людини та проблематичністі її ідеї» (м. Шелер).
Слово та поняття «людина» містить підступну двозначність. По-перше, це слово повинно вказувати на особливі морфологічні ознаки, якими людина володіє як представник підгрупи роду хребетних та ссавців.
друге поняття людини повинно мати цілковито інший зміст, інше походження, ніж перше поняття, яке визначає лише невелику підгрупу роду хребетних тварин.
Поняття людини озн. Вищий рівень живих організмів на Землі, унікальний біол. Вид у яких біологічні структури та ф-ції під впливом соц.. чинників значною мірою модифікувалися та досягли якісно вищого рівня розвитку порівняно з тваринами.
Новий принцип, що робить людину людиною лежить поза межами всього того, що в найширшому розумінні з внутрішньо-психічного або зовн.-вітального боку ми можемо назвати життям. Те, що робить людину людиною є принцип протилежним усього життю взагалі.
Шелер стверджує, що лише людина – оск вона особистість – спроможна піднятися над собою як живою істотою і, виходячи з одного центру ніби по той бік просторового світу, зробити предметом свого пізнання все, зокрема й саму себе.
Тому, лише людина має здатність піднятися над собою, ідеально відмовитися від своєї емпіричної природи і піднявшись над нею, аналізувати, оцінювати її. Тільки духовний початок в ній, принципово відмінний від усіх емпіричних якостей (зокрема й інтелект) що входить за межі її емпіричної природи взагалі, є те щось, що властиве самій лише людині і що визначає її справжню своєрідність.