- •Шишка р.Б.
- •2 008 Шишка р.Б.
- •2 008
- •1.Поняття митної справи
- •2. Започаткування та становлення митної справи
- •3. Зміст митної справи
- •4. Митна політика і основні її елементи
- •5. Принципи митного регулювання
- •6. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу
- •7. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура
- •8. Митна політика і міжнародна торгівля
- •1. Поняття митного права
- •2. Предмет митного права
- •3. Метод митного права
- •4. Принципи митного права
- •5. Система митного права
- •6. Удосконалення митного права
- •7. Митно-правові відносини
- •8. Джерела митного права
- •9. Дія митних законів
- •1. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності
- •Утворюються у розпорядчому порядку і діють під загальним керівництвом Президента України (ч. 3 ст. 11 мк);
- •2. Державне регулювання діяльності митних органів
- •3. Правовий статус Державної митної служби України
- •4. Регіональні митниці в Україні
- •5. Правовий статус митниць в Україні
- •6. Постанови митних органів
- •7. Взаємодія митних органів з іншими державними органами
- •8. Міжнародне співробітництво у митній справі
- •1. Митна територія і митний кордон України
- •2. Поняття та види переміщення товарів та транспортних засобів
- •3. Переміщення через митний кордон транспортних засобів
- •4. Порядок переміщення валюти
- •1. Поняття та види митних режимів
- •3. Попередні операції
- •4. Принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України
- •5. Переміщення громадянами товарів через митний кордон України
- •6. Товари, що не підлягають пропуску через митний кордон України
- •7. Відомості, які оголошуються громадянами при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів
- •8. Митні ліцензійні склади
- •1. Митний контроль і його місце в системі контролю
- •2. Види митного контролю
- •3. Форми митного контролю
- •4. Зони митного контролю
- •5. Здійснення митного контролю
- •6. Права і обов’язки суб’єктів митного контролю
- •7. Особливі режими митного контролю
- •8. Характеристика форм контролю
- •9. Особливі процедури митного контролю
- •10. Митний контроль та митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
- •1. Загальні положення
- •2. Митний контроль на водному транспорті
- •3. Митний контроль на авіатранспорті
- •4. Митний контроль на залізничному транспорті
- •5. Митний контроль за автомобільному транспорті
- •6. Митний контроль на трубопровідному транспорті
- •1. Поняття митного оформлення
- •2. Здійснення митного оформлення
- •3. Етапи митного оформлення
- •4. Митне декларування і порядок його здійснення
- •5. Форми митного декларування
- •Декларація на ввезення/вивезення транспортного засобу індивідуального користування, вузла чи агрегату
- •Зобов’язання про
- •6. Порядок митного декларування
- •7. Підприємницька діяльність з надання митних послуг
- •1. Поняття і значення тарифного регулювання
- •2. Мито і митні збори
- •3. Види і ставки мита
- •4. Порядок нарахування мита
- •В) до митної вартості ідентичних чи подібних товарів, яка визначена на основі додавання вартості.
- •5. Країна походження товару
- •6. Митні пільги
- •7. Митна статистика
- •1. Поняття порушень митних правил
- •2. Контрабанда
- •3. Види адміністративних порушень митного законодавства
- •4. Поняття та види відповідальності за порушення митних правил
- •5. Види стягнень за порушення митних правил
- •6. Розгляд скарг, заяв та звернень на діяльність митних органів
- •7.Відповідальність митних органів України
- •1. Митні органи як органи дізнання
- •2.Протокол про порушення митного законодавства
- •3. Особи, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митного законодавства
- •1. Поняття та порядок провадження у справах про порушення митних правил
- •2. Процесуальні дії
- •3. Підстави порушення справи про митні правопорушення
- •4. Строки провадження про порушення митних правил
- •5. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення вимог митного законодавства
- •6. Оскарження та опротестування постанов та рішень митних органів у справах про порушення митного законодавства
- •7. Виконання постанов митних органів про накладення стягнення за порушення митного законодавства
- •8. Адміністративне затримання
- •9. Поєднання та виділ справ про порушення митних правил
- •9. Вилучення товарів і транспортних засобів
- •10. Спрощена форма застосування стягнення при порушені митних правил
- •1. Поняття митної служби
- •2. Принципи митної служби
- •3. Посадові особи митних органів України
- •4. Відбір на службу у митні органи України
- •5. Права посадових осіб митних органів України
- •6. Обов’язки посадових осіб митних органів України
- •7. Заборони і обмеження для посадових осіб митних органів
- •8. Проходження служби в митних органах
- •9. Правовий і соціальний захист посадових осіб митних органів
- •Р.Б. Шишка Митне право в Україні:
- •Шишка роман богданович
6. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу
Зважаючи на економічний глобалізм, інтеграційні процеси, потребу економіки України в іноземних інвестиціях, намагання українських інвесторів інвестувати в інші країни, на кінець програму адаптації законодавства України до вимог законодавства країн Європейського союзу засоби регулювання підприємництва при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підкорюються загальному механізму правового регулювання підприємництва. В той же час є ряд особливостей, які спричинені економічними реаліями, традиційними зв’язками, вимогами міжнародного співтовариства, суб’єктивним сприйняттям процесів у митній сфері тощо. Наприклад, відповідно до ч. 30 ст. 1 МК України підприємство визначене як будь-яка юридична особа, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, а також громадянин, який займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи10. Це є досить незвично з огляду на різну термінологію у ЦК України (ст.80), ГК України та МК України.
Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу проявляється в інвестиційному, торговому і митному праві. Зміни в економіці привели також до радикальних змін у зовнішньоекономічній сфері, ліквідації монополії зовнішньої торгівлі, наданні права участі у ЗЕД усім юридичним і фізичним особам, організації внутрішнього валютного ринку, розвитку іноземного підприємництва, удосконалення контролюючих функцій держави, розширення економічних методів регулювання ЗЕД і т. д.
Економічний розвиток і інтеграція України у світове господарство неможливі без розвитку національного законодавства відповідно до міжнародного досвіду регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Правове регулювання ЗЕД включає в себе систему нормативних актів різної галузевої приналежності, у рамках і на основі яких здійснюється її практика. Ця система представлена:
— міжнародними правилами та нормами, підписаними і ратифікованими Україною, міжнародними договорами України з іншими країнами. Навіть у тому разі, коли міжнародні акти і не підписані, приймаються всі міри, щоб вони дотримувались або принаймні грубо не порушувалися;
— національним законодавством про ЗЕД, яке представлене законами, кодексами, а також підзаконними актами;
— зовнішньоекономічними контрактами суб’єктів підприємництва.
Створення системи правового регулювання ЗЕД — тривалий процес, що залежить від розвитку як національної економіки, так і міжнародних зобов’язань України, що стоїть на порозі вступу у Світову торгову організацію (СОТ). Найважливішими завданнями є удосконалення зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення інтеграції в структури світового економічного простору, міжнародного поділу праці, прискорення адаптації економічних, правових та інституціональних структур України до міжнародних стандартів СОТ та ЄС, активної участі держави у міжнародних економічних, науково-технічних та інших організаціях, тісної взаємодії з ними. З цією метою використовуються різноманітні способи регулювання відносин. Зважаючи на те, що провідну роль у СОТ, МВФ, інших впливових міжнародних економічних організаціях та угодах відіграють економічно розвинуті країни і саме вони несуть головний тягар витрат щодо функціонування цих організацій, то вони диктують вигідні для них умови іншим країнам. До того, високого розвинуті країни створили могутній експортний сектор і зацікавлені в імпорті дешевої сировини, напівфабрикатів, відстоюють ідеї лібералізації міжнародної торгівлі. Вони вимагають від інших країн обмеження регулювання зовнішньоекономічної діяльності, вбачаючи в цьому регулюванні дискримінацію демократії.
Розрізняють тарифні і нетарифні засоби регулювання. Серед них:
кількісні обмеження — адміністративна форма нетарифного державного регулювання торгівельного обігу, яка полягає у встановленні кількості і номенклатури дозволених до експорту чи імпорту товарів. Кількісні обмеження включають квотування, ліцензування і «добровільне» обмеження експорту;
квоти — кількісні межі товару певних категорій, які дозволено для ввезення в країну. Квоти переслідують мету збереження іноземної валюти, захист промисловості України і забезпечення зайнятості населення. Квотування розглядається як різновид засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності через введення державними і міжнародними органами обмежень виробництва, експорту чи імпорту товарів. По спрямованості дії квоти поділяються на експортні та імпортні, по охопленню території — на глобальні та індивідуальні;
ліцензування – засіб регулювання зовнішньоекономічної діяльності через дозволи, що видаються державними органами на експорт чи імпорт товару у встановлених кількостях за визначений проміжок часу. У свою чергу ліцензії бувають разові і генеральні, глобальні й автоматичні:
разова ліцензія — письмовий дозвіл строком до 1 року на ввезення чи вивезення товару, який видається уповноваженим органом конкретній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної операції;
генеральна ліцензія — дозвіл на ввезення чи вивезення того чи іншого товару протягом року без обмежень угод;
глобальна ліцензія — дозвіл ввезти чи вивезти певний товар у будь-яку країну світу за визначений проміжок часу без обмеження кількості;
автоматична ліцензія — дозвіл, видаваний негайно після одержання від експортера (імпортера) заявки, що не може бути відхилена державним органом;
«добровільне» обмеження експорту — кількісне обмеження експорту, засноване на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі, чи обмеження або принаймні не розширення обсягу експорту, прийняте у рамках офіційної міжурядової чи неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару. Таке обмеження в останні роки практикується країнами ОПЕК щодо обмеження видобутку й експорту нафти.
Поряд з кількісними методами серед нетарифних методів торгової політики істотну роль відіграють бар’єри не митного характеру. Серед них розрізняють:
• технічні бар’єри — національні технічні, адміністративні норми і правила, побудовані таким чином, щоб перешкоджати ввозу неякісних чи не бажаних на вітчизняному ринку товарів з-за кордону. Найбільш розповсюджені технічні бар’єри:
— вимоги про дотримання національних стандартів;
— вимоги про одержання сертифікатів якості імпортної продукції;
— вимоги до упаковки і маркування;
— вимоги про дотримання визначених санітарно-гігієнічних, ветеринарних, фітосанітарних норм, включаючи проведення заходів щодо охорони довкілля;
— вимоги про дотримання митних формальностей і вимог законів про захист споживачів.
Втім технічні бар’єри далеко не завжди є засобом протекціонізму, у багатьох випадках їхнє введення продиктоване не стільки бажанням відгородити внутрішній ринок, скільки турботою про захист населення від шкідливих товарів. Наприклад, у 1995 р. Україна заборонила ввезення й продаж на її територій ряд низькоякісних жуйок.
Важливим засобом регулювання зовнішньоекономічної діяльності є: внутрішні податки і збори (ПДВ, акцизи, збори за митне оформлення, портові збори), політика державних закупівель, вимоги про зміст місцевих компонентів.
З цією метою також широко застосовується система експортного контролю — сукупність заходів для реалізації державними органами порядку вивозу за межі України озброєння і військової техніки, а також окремих видів сировини, матеріалів, устаткування, технологій і науково-технічної інформації, що можуть бути використані при створенні озброєння і військової техніки (товари подвійного застосування); по недопущенню вивозу зброї масового знищення й інших найбільш небезпечних видів зброї і технологій їхнього створення, а також заходів для виявлення, попередження і припинення вказаних порушень і встановленого чинним законодавством порядку. До товарів подвійного застосування відносяться окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, роботи і послуги, що пов’язані з ними, що, окрім основного цивільного призначення, можуть бути використані при розробленні, виробництві чи використанні озброєння, військової чи спеціальної техніки і підлягають державному експортному контролю.
Експортний контроль переслідує такі завдання:
— організацію і здійснення державного контролю за забезпеченням інтересів національної безпеки, дотримання міжнародних зобов’язань України про нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки і обмеження передання звичайної зброї;
— прийняття заходів, спрямованих на захист державних інтересів в області експортного контролю;
— вирішення питань про можливість здійснення міжнародних передач контрольованих товарів;
— здійснення контролю за використанням контрольованих товарів із заявленою метою;
— реєстрація юридичних і фізичних осіб, діяльність котрих стосується експорту, імпорту, транзиту вказаних товарів і надання відповідних послуг;
— розробка проектів законодавчих та інших нормативних актів по регулюванню діяльності в цій сфері;
— створення автоматизованої системи державного експортного контролю і забезпечення її функціонування;
— здійснення співробітництва з відповідними органами іноземних держав і організаціями міжнародних режимів контролю;
— участь у підготовці матеріалів для розгляду Комісією з політики експортного контролю і військово-технічного співробітництва з іноземними державами з питань, що відносяться до її компетенції.
Державному експортному контролю відповідно до Положення про державний експортний контроль в Україні від 13 лютого 1998 р. підлягають міжнародні передачі товарів таких категорій:
— товари, що стосуються ядерної діяльності і можуть бути використані для створення ядерної зброї;
— товари, які можуть бути використані при створенні хімічної, бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї;
— вироби ракетної техніки, обладнання, матеріали і технології, у тому числі після відповідної доробки, які використовуються або можуть бути використані для створення ракетної зброї;
— товари військового призначення.
Правове регулювання підприємництва за участю іноземних суб’єктів має регіональний аспект, що виявляється у регіональному співробітництві та у спрощеному порядку митного оформлення та переміщення товарів.