8.3. Комп’ютерні технології в судовій експертизі

8.3.1. Основні напрями комп’ютеризації судової експертизи

Поняття «судова експертиза» позначає широке коло різноманітних досліджень, що їх проводять у тих випадках, коли при дізнанні, попередньому слідстві або судовому розгляді необхідні спеціальні знання з науки, техніки, мистецтва або ремесла, щоб виявити і пізнати приховану сутність явищ і речей і дати їх наукове тлумачення.

Юридичні факти встановлюються сукупністю доказів. Висновок судового експерта входить у зазначену сукупність. У такому висновку відображається зв’язок між запитаннями, поставленими перед експертом, джерелами інформації, інформаційним полем, завданнями дослідження, предметом дослідження, методами дослідження і доказом юридичних фактів. Отже, можна говорити про певний вид інформаційної діяльності.

Тривалий час зберігався суттєвий розрив між теорією і практикою використання інформаційних технологій у судовій експертизі. Існували значні проблеми науково-методичного та інформаційного забезпечення експертної діяльності. Зміни ситуації обумовлені сучасними умовами:

• сьогодні об’єктами експертного дослідження можуть бути тисячі різновидів матеріалів, речовин і виробів, кожен з яких характеризується багатьма властивостями й ознаками;

• оперативне одержання інформації про конкретний об’єкт дослідження та її аналіз стали можливими лише за умов використання різних сучасних автоматизованих систем і комплексів, на базі яких нині розроблено безліч методик вирішення широкого кола експертних задач;

• використання новітніх технічних засобів і технологій дає змогу визначити шляхи розвитку нових методів, спрямованих на об’єктивізацію досліджень і підвищення наукової обґрунтованості висновків експертів;

• важливою сферою автоматизації стала організаційно-управлінська діяльність у галузі судової експертизи.

Сьогодні виділяють кілька напрямів комп’ютеризації судово-експертної діяльності. Їх можна класифікувати за такими ознаками:

1. за характером математичного апарату, на якому базуються комп’ютерні технології і конкретні методики судово-експертних досліджень — методики, основані на даних метрології, теорії ймовірностей і математичної статистики, проективної геометрії і т. ін.;

2. за характером експертних задач, що вирішуються. У цьому разі можна говорити про застосування математичного апарату (будь-якого) та обчислювальної техніки для вирішення:

• діагностичних задач (наприклад, установлення факту виконання тексту навмисно зміненим почерком, скорописним способом, установлення факту контактної взаємодії двох об’єктів);

• класифікаційних задач (наприклад, установлення статі або темпераменту за почерком, віднесення невідомої речовини до групи наркотичних);

• ідентифікаційних задач (стосовно людини, знаряддя, матеріалу, речовини і т. ін.);

2. за характером задач, не пов’язаних з виробництвом конкрет­ного експертного дослідження, але спрямованих на оптимізацію і підвищення ефективності рішення експертних задач певного виду або експертної діяльності в цілому:

• автоматизація вимірювань і первинного оброблення даних;

• створення та експлуатація автоматизованих банків даних про властивості різноманітних об’єктів;

• розв’язування складних обчислювальних задач, що виникають як у науково-дослідній роботі, так і в експертному вироб- ництві;

• створення та експлуатація програм для логічного аналізу даних;

• використання автоматизації для вирішення задач управління, обліку кадрів, збирання статистичних даних з судової експертизи і т. ін.

Судові експертизи — приклад експертної системи Працівниками прокуратури Полтавської області створено програму «Судові експертизи». Проаналізувавши судово-слідчу практику і відповідні наукові розробки, автори систематизували в приблизний перелік запитання, які можуть бути поставлені перед експертом під час проведення судових експертиз. У програмі розроблено варіанти призначення більше сотні різноманітних експертиз. Це не вичерпний перелік досліджень, які можуть проводитись в експертних закладах України. Для інших експертиз поки недостатньо відпрацьована методика проведення або вони передбачають унікальні дослідження. Схему роботи програми показано на рис. Користувач може залишати формулювання конкретних запитань в редакції авторів або створювати і записувати до бази даних власні запитання.

У судовій експертизі застосовуються найрізноманітніші пристрої. Наприклад, для дослідження рельєфних клейм і маркірувань, нанесених на поверхні виробів з магнітного металу в Київському НДЦ судових експертиз (http://www.expert.com.ua/) використовується портативний магнітооптичний візуалізатор «Подорожник» (рис. 8.8, а), а для дослідження фонограм (відеофонограм) з метою виявлення способу їх виготовлення (ознак монтажу), визначення їх оригінальності та ідентифікації записуючої апаратури — «Магнитоскоп» (див. рис. 8.8, б).

а

б

Рис. 8.8. Технічні засоби експертизи:

а — «Подорожник», б — «Магнитоскоп»

Існують і суто програмні розробки, наприклад, транскрайбер RAT — програмний продукт, призначений для розшифрування фонограм за допомогою комп’ютера, програмний пакет VIS для автома­тичної текстонезалежної ідентифікації за голосом на основі довго­часового усереднення параметрів мовлення. Але найбільший ефект дають комплекси, в які входять спеціальні пристрої і комп’ютер.

Одним із прикладів таких комплексів є вимірювально-обчис­лювальний комплекс дослідження фонограм, до складу якого входить студійний цифровий магнітофон, спектроаналізатор типу сонограф (наприклад, DSP SONA-GRAPH моделі 4300 або його апаратно-програмний аналог) і персональна ЕОМ з периферійними пристроями. Наявність ЕОМ дає змогу не тільки автоматизувати процес порівняння фонограм, а й побудувати спеціальні алгоритми оброблення інформації, входом в які є показники сонографа, представлені у цифровому виді, а виходом — акустичні ознаки, що характеризують особу, яка говорить. Для експертизи відеозаписів необхідні мультисистемний (PAL, SECAM, NTSC) відеомагнітофон з можливістю роботи у режимах запису SP і LP; два відеомагнітофона формату запису S-VNS з можливістю покад­рового режиму роботи і з наявністю лічильника фреймів, шкали регулювання трекінгу та аудіосигналу; два монітора з можливістю комутації по двох лініях; мікшерний пульт; відеопринтер; осциллограф з можливістю виділення телевізійного рядка; ком­п’ютер з можливістю введення та оброблення відеокадрів; відеокамера.

Ще одним важливим напрямом використання подібних комплексів є організація спеціалізованих інформаційно-пошукових систем. Прикладом є автоматизована дактилоскопічна інформаційно-пошукова система DEX, перша версія якої («Дактоексперт») встановлена в Печерському РУ ГУ МВС України м. Києва та в м. Обухові.

На сьогодні в Україні проблему виявлення, вилучення та дослідження слідів дактилоскопічного походження загалом вирішено. Накопичено великі масиви слідів і дактилокарт осіб, які підлягають обліку. Їх обробка методом ручного візуального порів­няння практично неможлива через необхідність значних затрат людських і матеріальних ресурсів. Система DEX призначена:

• для встановлення особистості за відбитками пальців рук;

• для розкриття злочинів — сліди дозволяють установити підозрюваного, а також об’єднати нерозкриті злочини, якщо встановлено, що вони вчинені однією особою;

• для виявлення дублікатів дактилокарт — виявлення осіб, зареєстрованих під різними прізвищами та виявлення надлишкових карток реєстрації осіб.

DEX реалізується як сукупність апаратних підсистем, що взаємодіють одна з одною на лініях різної пропускної спроможності. Кожна підсистема будується на базі окремих спецпроцесорів відповідної потужності, які забезпечують незалежну паралельну роботу над загальними полями пам’яті. Автономні повнофункціональні модулі DEX утворюють DEX-кластери, з яких формується глобальна обчислювальна та інформаційна мережа DEXNET, в якій здійснюється:

• введення, коригування, вилучення, архівація, пересилка дактилоскопічної інформації;

• формування, коригування, вилучення, запуск, пересилка пакетів завдань;

• автоматичне кодування зображення відбитка чи сліду пальця руки;

• автоматичне порівняння пари кодів відбитка чи сліду пальців рук.

• перегляд, варіація, коригування, вилучення, роздрукування, пересилка пакетів результатів;

• підготовка, коригування, вилучення, роздрукування, пересил­ка пакетів електронних експертиз та іншої дактилоскопічної і системної інформації.

Пошук дактилоскопічної інформації відбувається за схемами:

• «карта—карта» — встановлення особи з певною дактилокартою;

• «слід—карта» — для розкриття злочинів;

• «карта—слід» — встановлення злочинів, вчинених певною особою;

• «слід—слід» — встановлення можливості об’єднання вчинених нерозкритих злочинів.

Усі види пошуку можливі як у керованому оперативному, так і в цілковито автоматичному режимі. У першому випадку експерт сам ініціює процес обробки і перегляд результатів, у другому система визначає необхідність порівняння, проводить пошук і зберігає результати для наступного негайного пред’явлення за запитом експерта.

Процес інформаційного пошуку в системі DEX та інших має свою специфіку. По-перше, якщо експерт має можливість аналізувати і використовувати всю гамму ознак і властивостей об’єк­та, виділених в інформаційному полі, то ІПС оперує тільки тими ознаками, що їх було введено у систему. Наприклад, в основу алгоритму порівняння «слід—відбиток», що використовується у значній кількості закордонних дактилоскопічних ІПС (японській «NEC», американській «Принтрак», німецькій «Дермалог», російських «Сонда» і «Папілон») покладено менуціальний принцип порівняння (за індивідуальними особливостями), взятий фірмами-розробниками з традиційної дактилоскопії. Застосування цього принципу в автоматичній дактилоскопії надто обмежене через високий ступінь геометричних та інших викривлень дактилоскопічної інформації, що з’являються при слідоутворенні, а також через значний вплив суб’єктивізму людини при візуальному визначенні індивідуальних особливостей. Як показує практика, неможливо двічі отримати однакові відбитки певного пальця. Розробники ж алгоритму порівняння системи DEX за основу алгоритму взяли найбільш незмінну ознаку дактилоскопічного відбитку (сліду) — інтегральну кривизну потоків папілярних ліній. Менуціальний принцип, доданий в алгоритм, дає змогу розкривати злочини за «важкими» слідами.

По-друге, потребують адекватного сприйняття результати експертизи, одержані за допомогою комп’ютерної техніки на основі кількісних методів. Так, однією з особливостей судової відео­фонографічної експертизи є застосування програм, які використовують різні ймовірнісно-статистичні методи оцінки збігів і відмінностей ідентифікаційних ознак (наприклад, ознак голосу і мови). Можливості таких методів у даний час далеко не безмежні, тому експерт не завжди може зробити категоричний висновок й іноді змушений удаватися до ймовірної форми висновків. Водночас практична корисність ймовірних висновків не викликає сумніву — вони можуть служити для побудови версій, визначення напрямку розслідування, виявлення інших доказів і тим самим сприяти розкриттю злочину.

Ще одна важлива особливість пов’язана зі специфікою автоматизованого оброблення інформації. Більшість методів і результатів застосування ЕОМ під час дослідження, наприклад голосу, не забезпечує ілюстративність у звичайному розумінні. Експерт одержує інформацію про досліджуваний об’єкт після того, як за допомогою ЕОМ програмно виділить і порівняє ознаки голосу. Тому, оцінюючи такі висновки, слідчий і суд повинні перевірити дані, що їх було введено до ЕОМ (такі дані експерт повинен пов­но і доступно описати у висновку).