Глава 4. Визначення суми грошових зобов'язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів

Стаття 21. Визначення суми грошових зобов'язань

21.1. Крім випадків, прямо передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

21.2. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету при нарахуванні/виплаті доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, сплачується у терміни відповідно до розділу IV цього Кодексу.

21.3. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо:

21.3.1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

21.3.2) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

21.3.3) згідно з податковим законодавством та іншими законами особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

21.3.4) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

21.3.5) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, в тому числі податку з доходів фізичних осіб таким податковим агентом;

21.3.6) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником у митних деклараціях.

21.4. Встановити, що в разі надходження від уповноважених органів іноземних країн документально підтверджених відомостей, щодо вартості імпортованих товарів, яка відрізняється від задекларованої при митному оформленні, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій визначених пунктом 21.3. статті 21 цього Кодексу, виходячи з вартості товару зазначеного у вищевказаних документах.

21.5. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується податковим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого грошового зобов'язання і має право оскаржити цю суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 22. Скасування рішень контролюючих органів

22.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження платником податків та в інших випадках у разі встановлення невідповідності податкового повідомлення-рішення (рішення) актам законодавства.

22.2. При здійсненні процедури адміністративного оскарження контролюючим органом вищого рівня є орган вищого рівня по відношенню до контролюючого органу, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, що оскаржується.

Стаття 23. Оскарження рішень контролюючих органів

23.1. Не підлягає оскарженню:

23.1.1) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій (митній) декларації;

23.1.2) податкове зобов'язання, що нараховане та/або утримане податковим агентом відповідно до норм цього Кодексу.

23.2. Грошове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до статті 21 цього Кодексу, та інші рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

23.3. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі його компетенції, встановленої цим Кодексом або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Платник податків водночас з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. Вимоги до оформлення скарги встановлюється центральним контролюючим органом.

Скарга подається контролюючому органу вищого рівня протягом десяти календарних днів, що наступають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У разі порушення платником податків вимог цього пункту подані ним скарги не розглядаються та повертаються такому платнику податків із зазначенням причин повернення.

Контролюючий орган вищого рівня зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, що наступають за днем отримання скарги платника податків, на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

23.4. З урахуванням пункту 23.6 статті 23 цього розділу керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад строк, визначений у пункті 23.3 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного у пункті 23.3 цієї статті.

23.5. Рішення контролюючого органу вищого рівня, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

23.6. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що наступають за днем отримання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, замість 10-денного строку, визначеного у пункті 23.3 цієї статті.

23.7. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що наступає за вихідним або святковим днем.

23.8. Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 73.6 статті 73 цього розділу.

23.9. Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом вищого рівня стосовно контролюючого органу, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, що оскаржується.

23.10. Скарга, подана з дотриманням порядку, строку та умов, визначених у пунктах 23.3 і 23.6 цієї статті, щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу не звільняє такого платника від обов'язку сплатити нараховане грошове зобов'язання та не зупиняє застосування права податкової застави і надіслання податкових вимог, але зупиняє стягнення грошового зобов'язання та пені, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, що оскаржується, до закінчення процедури адміністративного оскарження

23.11. Днем подання скарги вважається день фактичного подання скарги до відповідного контролюючого органу вищого рівня, а в разі надсилання скарги поштою - дата відправлення скарги, зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті чи на фіскальному чеку про оплату послуг зв'язку з пересилки скарги.

23.12. Процедура адміністративного оскарження закінчується:

23.12.1) останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення (рішення) контролюючому органу вищого рівня у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

23.12.2) днем отримання платником податків рішення контролюючого органу вищого рівня про повне задоволення скарги;

23.12.3) днем отримання платником податків рішення контролюючого органу вищого рівня, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню;

23.12.4) днем звернення платника податків до суду.

23.13. Протягом року з дня отримання податкового повідомлення-рішення або рішення платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання або будь-яке інше рішення.

У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податку із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню протягом року з дня отримання податкового повідомлення-рішення, або іншого рішення

23.14. Звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу не звільняє такого платника від обов'язку сплатити нараховане грошове зобов'язання та не зупиняє застосування права податкової застави і надіслання податкових вимог, але зупиняє стягнення грошового зобов'язання та пені, зазначеного у податковому повідомленні-рішенні, що оскаржується, до винесення судом остаточного рішення.

23.15. Податкова застава у випадках, передбачених пунктами 23.10 і 23.14 цієї статті, не застосовується, якщо сума грошового зобов'язання, нарахування якого оскаржується платником податків, гарантована податковою порукою.

23.16. Пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання, нарахування якого оскаржується платником податків в адміністративному або судовому порядку до закінчення усіх процедур апеляційного оскарження не включається до складу податкового боргу такого платника і не підлягає забезпеченню податковою заставою або податковою порукою.

Стаття 24. Строки сплати податкового зобов'язання

24.1. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом п'яти календарних днів, що наступають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до закінчення митного оформлення товарів, якщо інше не передбачено податковим законодавством.

24.2. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а за їх відсутності - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

24.3. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 21.2.1 - 21.2.5 пункту 21.2 статті 21 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Якщо останній день зазначених у пунктах 24.2 і 24.3 цієї статті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

24.4. Пеня та штрафні санкції за їх наявності, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо вони були сплачені, то вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню у порядку, встановленому статтею 5 цього розділу.

24.5. Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи банків та поштові відділення, а які мешкають у сільській та селищній місцевості можуть сплачувати податки і збори, через каси сільських (селищних) рад по квитанції про приймання податків і зборів. Форма квитанції встановлюється центральним органом державної податкової служби України

Стаття 25. Податкове повідомлення-рішення

25.1. У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим законодавством або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, розраховується податковим органом відповідно до статті 21 цього розділу, або коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на органи державної податкової служби, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом, для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій визначається центральним контролюючим органом.

25.2. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення. Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

25.3. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення з описом вкладення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця знаходження з повідомленням про вручення з описом вкладення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу або рішення про результати розгляду скарги, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

25.4. У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом яких виступали податки, збори, виноситься обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або виноситься рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими підтверджена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування відносно такого платника штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями, що є предметом розгляду в кримінальній справі про злочини, предметом яких виступали податки, збори, забороняється до моменту винесення судом у справі рішення, що набрало законної сили, або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Податкове повідомлення-рішення не може використовуватися як доказ у кримінальній справі. Наявність або відсутність чи скасування податкового повідомлення-рішення не є підставою для обвинувачення особи у вчиненні злочину, предметом яких виступали податки, збори, або виправдання такої особи.

Стаття 26. Податкова вимога

26.1. У разі коли платник податків не сплачує суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Податкова вимога не надсилається, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

26.2. Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

26.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої (?) суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення у строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

26.4. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення.

26.5. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Стаття 27. Відкликання податкових повідомлень-рішень і податкових вимог

27.1. Податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

27.1.1) сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

27.1.2) контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

27.1.3) контролюючий орган зменшує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

27.1.4) рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума грошового зобов'язання, визначена в податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

27.1.5) рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

27.2. У випадках, визначених підпунктом 27.1.1 пункту 27.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

27.3. У випадках, визначених підпунктом 27.1.2 пункту 27.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

27.4. У випадках, визначених підпунктами 27.1.3 і 27.1.5 пункту 27.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

27.5. У випадках, визначених підпунктом 27.1.4 пункту 27.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

27.6. Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного або судового оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму такого збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

27.7. Контролюючий орган, який надіслав відповідному органу державної податкової служби подання, визначене у пункті 26.2 статті 26 цього розділу, зобов'язаний надати інформацію такому органу державної податкової служби про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання. Зазначена інформація надається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.