- •Податкове право Підручник
- •Загальна частина
- •Глава 9. Податкове представництво
- •Глава 37. Плата за торговий патент
- •1.2. Зміст і особливості інституту податкового права
- •Розділ 2 предмет і метод податкового права
- •2.1. Предмет податкового права
- •2.2. Метод податкового права
- •Розділ 3 податкові правовідносини і податково-правові норми
- •3.1. Поняття податкових правовідносин
- •3.2. Особливості податкових правовідносин
- •3.3. Види податкових правовідносин
- •3.4. Об'єкт податкових правовідносин
- •3.5. Суб'єкти податкових правовідносин
- •3.6. Права й обов'язки суб'єктів податкових правовідносин
- •3.7. Підстави виникнення, зміни і припинення податкових правовідносин
- •3.8. Податково-правові норми
- •Розділ 4 система і джерела податкового права
- •4.1. Система податкового права
- •4.2. Джерела податкового права
- •4.3. Податкове законодавство
- •Розділ 5 правове регулювання податкової системи
- •5.1. Зміст податкової системи
- •5.2. Поняття і рівні податкового тиску
- •Правове регулювання податку
- •6.1. Поняття податку
- •6.2. Ознаки податку
- •6.3. Функції податку
- •6.4. Співвідношення податку, збору, мита
- •6.5. Класифікація податків і зборів
- •6.6. Правовий механізм податку і його елементи
- •Глава 7 правове регулювання принципів оподатковування
- •7.1. Система принципів оподатковування
- •7.2. Принципи податкового права
- •7.3. Принципи податкової системи
- •7.4. Принципи податку
- •7.5. Принципи податкового законодавства
- •Глава 8 платники податків і зборів
- •8.1. Поняття платника податків.
- •Платниками податків є суб'єкти податкових правовідносин, на яких при наявності об'єкта оподатковування покладений визначений комплекс податкових обов'язків і прав, установлених законодавством.
- •8.2. Обов'язки і права платників податків
- •8.3. Фізичні особи як платники податків
- •8.4. Юридичні особи як платники податків
- •8.5. Іноземні юридичні особи. Постійні представництва іноземних юридичних осіб.
- •8.6. Юридичні і фізичні особи, що діють у складі групи, яка не має статусу юридичної особи.
- •8.7. Відособлений підрозділ без статусу юридичної особи.
- •8.8. Консолідована група платників податків.
- •8.10. Облік платників податків.
- •Глава 9 податкове представництво
- •9.1. Представництво у податковому праві
- •9.2. Законний представник платника податків
- •9.3. Уповноважений представник платника податків
- •9.4. Офіційний представник платника податків
- •Глава 10 об'єкт оподатковування
- •10.1. Поняття об'єкта оподатковування
- •10.2. Види об'єктів оподатковування
- •10.3. Методи визначення об'єкта оподатковування
- •Глава 11 ставка оподатковування
- •11.1. Поняття ставки податку (оподатковування)
- •11.2. Види ставок податку (оподатковування)
- •Глава 12 предмет, масштаб і одиниця оподатковування
- •12.1. Предмет оподатковування
- •12.2. Масштаб і одиниця оподатковування
- •Глава 13 база оподатковування
- •13.1. Поняття бази оподатковування
- •13.2. Податковий період
- •13.3. Визначення податкової бази
- •Глава 14 податкові пільги
- •14.1. Поняття податкової пільги
- •14.2. Система податкових пільг
- •14.3. Види податкових пільг
- •12.4. Форми податкових пільг
- •12.5. Правове регулювання територіальних податкових пільг
- •Глава 15 податковий облік доходів і витрат платника податків
- •15.1. Методи обліку доходів і витрат платника податків
- •15.2. Касовий метод
- •15.3. Метод нарахувань
- •Глава 16
- •16.1. Методи оподаткування
- •16.2. Порядок обчислення сум податків і зборів
- •16.3. Визначення сум податку
- •Глава № 17 сплата податків і зборів
- •17.1. Форми сплати податків і зборів
- •17.2. Способи сплати податків і зборів
- •17.3. Терміни сплати податків і зборів
- •17.4. Зміна терміну сплати податку
- •Глава 18 джерело сплати податку
- •ГЛава 19. Податкова звітність
- •19.1. Поняття податкової звітності
- •19.2. Форми реалізації податкової звітності. Податкова декларація.
- •Глава 20 правова природа податкового обов'язку
- •20.1. Поняття податкового обов'язку
- •20.2. Виникнення, зміна і припинення податкового обов'язку
- •20.3. Виконання податкового обов'язку
- •20.4. Податковий борг
- •20.4.1. Погашення податкового боргу платником податків, що знаходиться в державній чи комунальній власності
- •20.4.2. Погашення податкового боргу у випадку ліквідації платника податків
- •20.4.3. Погашення податкового боргу при реорганізації платника податків
- •20.4.4. Списання і розстрочка податкового боргу
- •20.5. Терміни давнини
- •Глава 21 забезпечення виконання обов'язку по сплаті податків і зборів
- •21.1. Гарантії забезпечення виконання обов'язку по сплаті податків і зборів
- •21.2. Способи забезпечення виконання обов'язку по сплаті податків і зборів
- •21.2.1. Податкова застава
- •21.2.2. Податкова порука
- •21.2.3. Пеня
- •21.2.4. Адміністративний арешт активів
- •Глава 22. Податкові повідомлення і вимоги
- •22.2. Податкова вимога
- •Глава 23
- •23.1. Органи, що здійснюють мобілізацію коштів у централізовані фонди держави.
- •3.Органи Фонду соціального страхування по тимчасовій утраті працездатності.
- •6.Міністерство Внутрішніх Справ.
- •7.Органи судової влади.
- •10. Органи місцевого самоврядування.
- •23.2. Система податкових органів.
- •23.3. Податкові адміністрації і податкові інспекції.
- •23.4. Податкова міліція.
- •Глава 24 податковий контроль
- •24.1. Поняття, види і методи податкового контролю
- •24.2. Податкова перевірка: зміст, види, наслідки
- •Глава 25 відповідальність за порушення податкового законодавства
- •25.1. Підстави відповідальності за порушення податкового законодавства
- •25.2. Класифікація податкових правопорушень
- •Глава 26 усунення подвійного оподатковування
- •26.1. Поняття подвійного оподатковування
- •26.2. Види подвійного оподатковування
- •26.3. Шляхи і методи усунення подвійного оподатковування
- •26.4. Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподатковування
- •Особлива частина
- •Глава 27 податок на доданувартість
- •27.1. Платник податку на додану вартість
- •27.2. Об'єкт оподатковування
- •27.3. Ставки податку на додану вартість
- •27.4. Пільги щодо податку на додану вартість
- •27.5. Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість. Бюджетне відшкодування.
- •27.6. Податкова накладна
- •Податковий вексель
- •Глава 28 акцизний збір
- •28.1. Поняття акцизного збору
- •28.2. Платники акцизного збору
- •28.3. Об'єкт оподатковування
- •28.4.Ставки акцизного збору
- •28.5. Пільги щодо акцизного збору
- •28.6. Порядок обчислення і сплати акцизного збору
- •28.7. Сплата акцизного збору. Акцизні марки.
- •Глава 29 податок на прибуток
- •29.1. Місце податку на прибуток у системі податків і зборів України
- •29.2. Платник податку на прибуток
- •29.3. Об'єкт оподатковування
- •29.4. Ставка податку
- •29.5. Пільги по податку на прибуток
- •29.6. Обчислення і сплата податку на прибуток
- •Глава 30 прибутковий податок із громадян
- •30.1. Місце прибуткового податку з громадян у системі податків і зборів України
- •30.2. Платники прибуткового податку
- •30.3. Об'єкт оподатковування
- •30.4. Ставка оподатковування
- •30.5. Пільги по прибутковому податку з громадян
- •30.6. Обчислення і сплата прибуткового податку
- •Глава 31 мито
- •31.1. Місце митних платежів у системі податків і зборів України
- •31.2. Мито, його специфіка і види
- •Г л а в а 32
- •Глава 33 плата (податок) на землю
- •33.1. Платники податку
- •33.2. Об'єкт оподатковування
- •33.3. Ставки податку
- •33.4. Пільги по податку
- •33.5. Числення і сплата податку
- •Глава 34 податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів
- •34.1. Місце податку з власників транспортних засобів у системі податків і зборів України
- •34.2. Платники податку
- •34.3. Об'єкт оподатковування
- •34.4. Ставка оподатковування
- •34.5. Пільги по податку
- •34.6. Обчислення і сплата податку
- •Глава 35 податок на промисел
- •35.1. Місце податку на промисел у податковій системі України
- •35.2. Платники податку на промисел
- •35.3. Об'єкт оподатковування
- •35.4. Ставка податку
- •35.5. Пільги по податку на промисел
- •35. 6. Обчислення і сплата податку
- •ГлаВа 36 загальнодержавні збори
- •36.1. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету
- •36.2. Збір за спеціальне використання природних ресурсів
- •36.2.1. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів
- •36.2.2. Плата за спеціальне використання водних ресурсів
- •36.2.3. Плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин
- •36.3. Збір за забруднення навколишнього природного середовища
- •33.5. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
- •36.5. Збір на обов'язкове соціальне страхування
- •36.5.1. Збір на обов'язкове соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
- •36.5.2. Збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття
- •36.5.3. Збір на обов'язкове соціальне страхування від нещасливого випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили утрату працездатності
- •36.6. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
- •Глава 37 плата за торговий патент
- •Глава 38. Єдиний податок
- •38.2. Юридичні особи як платники єдиного податку
- •38.3. Фізичні особи як платники єдиного податку
- •Глава 39 Фіксований сільськогосподарський податок
- •Глава 40 правове регулювання місцевих податків і зборів
- •40.1. Місцева система оподаткування і принципи її формування
- •40.2. Характеристика окремих видів
34.4. Ставка оподатковування
Ставки податку встановлені в гривні за 100 см² обсягу циліндрів двигуна, із розрахунку на 1 квт (для транспортних засобів з електродвигунами) або розрахунку на 100 см довжини (для катерів і яхт).
Прив'язка ставок податку до обсягу циліндрів двигуна транспортного засобу в сучасних умовах, на наш погляд, не відображає особливостей оподатковування транспортних засобів. Справа в тому той самий обсяг циліндрів двигуна може бути пов’язаний з неоднаковою потужністю. І при цьому потужність двигуна (до якої, по суті, повинне прив'язуватися оподатковування транспортного засобу) не відображається його обсягом; варто також враховувати і деякі способи, що збільшують потужність двигуна (турбонадуви, тощо). Саме тому необхідно при встановленні ставок оподатковування за основу приймати кількість кінських сил, що відображає потужність двигуна транспортного засобу.
Ставка податку розраховується на 1 день кварталу, у якому здійснюється сплата податку. За більшістю транспортних засобів (особливо за легковими автомобілями) ставка податку в порівнянні з попередньою редакцією Закону істотно збільшена.
Законодавством встановлено обов'язок сплати податку з власників автомобілів легкових, вантажних (вантажопідйомністю більше 7 тон), автобусів. Усі транспортні засоби, що відносяться до цих категорій, підлягають оподатковуванню за одними ставками, для інших самохідних машин і механізмів передбачено використання інших розмірів ставок податку. При цьому необхідно мати на увазі, що пасажирські автомобілі місткістю до 8 чоловік, включаючи водія, відносяться до легкових автомобілів, більше 8 чоловік — до автобусів.
Цей податок характерний тим, що на відміну від основної маси податкових платежів, що використовують відносні ставки, він передбачав систему абсолютних ставок (від 50 копійок до 2 карбованців 04 копійок), що при значних темпах інфляції було абсурдно. Зміни ст. 3 саме і торкнулися цієї сторони проблеми, внаслідок чого були закладені ставки в частинах від мінімальної заробітної плати без індексації (від 0,005 до 0,03 мінімальної зарплати), а потім в ЕКЮ. І в підсумку знову відбулося повернення до ставок, виражених у національній валюті України: від 0,5 грн. до 30 грн. (Закон України від 16 червня 1999 року). Розмір ставки податку встановлюється залежно від об'єкта оподатковування (автомобілі легкові, вантажні, мотоцикли, моторолери, мотоблоки і т.д.), визначеного відповідно до коду по Гармонізованій системі опису і кодування товарів, і ставки податку на рік: з 100 см³ об’єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 100 см довжини. Ставка податку закріплена в гривні і варіює в межах від 0,5 грн. з 1 Квт по автомобілях з електродвигуном до 30 грн. по легкових автомобілях з об’ємом циліндрів від 3501 куб. см і більш.
Законом не передбачені прогресивне оподатковування, оскільки об'єкт оподаткування незмінний, і припускає застосування твердих ставок податку.
34.5. Пільги по податку
Порівняно традиційна система пільг може бути розділена на дві групи. Перша включає платників, що цілком звільняються від сплати податку. Сюди відносяться підприємства автомобільного транспорту загального користування, державні бюджетні установи й організації, інваліди, що мають мотоколяски чи автомобілі з ручним керуванням, і т.д. Інша включає платників, для яких ставка податку скорочується на 50% (пожежні машини, машини швидкої допомоги і т.д.). Закон надає право місцевим органам державної влади звільняти цілком або частково від сплати податку окремих платників при наявності вагомих причин. Законом України “Про податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” передбачені наступні пільги по цьому податку.
Повністю звільнені від сплати податку:
а) підприємства автомобільного транспорту загального користування — щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду. Така пільга була і раніше, але при її застосуванні потрібно мати на увазі, що передача таких транспортних засобів в оренду (навіть якщо вони будуть використані орендарем для перевезення пасажирів і по тим же тарифам) розглядається як нецільове використання транспорту, а значить орендодавець втрачає право на пільгу, що підтверджується листом Державної податкової адміністрації України № 17-114-4/10-447 від 28 жовтня 1996 року.
б) Навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів стосовно навчальних транспортних засобів за умови використання їх за призначенням.
Ліміти кількості одиниць транспортних засобів установлює вищестояща організація, про що видається лімітна довідка про витрати бюджету на наступний рік, що визначається Положенням про порядок складання єдиного кошторису доходів і витрат бюджетної установи й організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №180 від 21 лютого 1997 року.
У випадку, якщо установи й організації, що фінансуються з Державного бюджету, використовують транспортні засоби не за цільовим призначенням, права користування такою пільгою бюджетна організація не має. Що стосується використання в розмірі ліміту кількості транспортних засобів, то, якщо кількість транспортних засобів перевищує встановлений ліміт, податок бюджетними установами й організаціями за такі одиниці транспортних засобів сплачується на загальних підставах.
в) особи, зазначені в пп. 1 і 2 ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”1 , статтях 4-11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”2 , статтях 6 і 8 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»3, постанові Кабінету Міністрів України №1026 від 31 серпня 1996 року «Про впорядкування надання пільг громадянам з деяких видів податків”4, можуть користатися пільгою на один легковий автомобіль з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 см3 5, а інваліди І і II груп незалежно від об’єму циліндрів, або на один мотоцикл з об’ємом циліндрів двигуна до 650 см3, чи на один моторний човен або катер (крім спортивного) з довжиною корпуса до 7,5 м.
Отже, у випадку, якщо громадянин відповідно до законодавства, що втратило чинність, звільнявся від сплати цього податку на всі особисті транспортні засоби при проведенні технічного огляду, то при проведенні технічного огляду транспортних засобів після 1 вересня 1996 року він відповідно до вимог зазначеної постанови може бути звільнений від сплати податку лише на транспортні засоби, зазначені в постанові, а на інші особисті транспортні засоби податок необхідно сплачувати на загальних підставах. Це роз'яснення дається в листі Державної податкової адміністрації України № 17-0317-110/10-1375 від 24 лютого 1997 року.
г) особи, зазначені в пп. 3 і 4 ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” — щодо одного легкового автомобіля з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 см3, або одного мотоцикла з об’ємом циліндрів до 650 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпуса до 7,5 м до їх відселення і протягом трьох років після переселення з зони гарантованого добровільного відселення і зони посиленого радіоекологічного контролю.
Звільняються від сплати податку на 50%:
а) сільськогосподарські підприємства-товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти (спеціалізація підприємства визначається статутом або загальним класифікатором галузей господарства Міністерства статистики України);
б) громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 87.03), вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно.
Пільга в поточному році надається, якщо право на неї виникло до настання терміну сплати податку, тобто перед реєстрацією чи перереєстрацією і технічним оглядом транспортних засобів. З появою права на пільгу після терміну сплати податку пільга в даному році не надається.
Не визнаються об'єктами оподатковування: трактори на гусеничному ходу; мотоцикли, мопеди і велосипеди з обсягом циліндра двигуна до 50 см3; автомобілі спеціального призначення: швидкої допомоги і пожежні; машини і механізми для сільськогосподарських робіт; транспортні засоби вантажні, самохідні, які використовуються на заводах, у портах і аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; окремі види яхт, вітрильних судів і човнів, спортивний водний транспорт. Транспортні засоби, які не є об'єктами оподатковування, перераховані в розділі 3 рекомендацій до Гармонізованої системи опису і кодування товарів “Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності”.
Податок із власників транспортних засобів не стягується за транспортні засоби, якщо вони не знаходяться на обліку Державтоінспекції чи інших органах, які проводять їх реєстрацію, перереєстрацію або техогляд. Якщо право користування транспортним засобом передано за дорученням іншій особі, податок із власників транспортних засобів сплачується його власником від його імені чи особою, якій воно передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом за місцем проживання власника.
Відповідно до Закону України «Про систему оподатковування» Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради можуть установлювати додаткові пільги по оподатковуванню в межах сум, що надходять до їх бюджетів. Для вирішення питань про надання додаткової пільги по податку з власників транспортних засобів платник повинен звернутися до відповідної ради. Подача заяви про звільнення від сплати податку не припиняє його сплати або стягнення. У разі, коли подання підприємства про надання додаткової пільги буде задоволено відповідною радою, в особовому рахунку платника на підставі такого рішення проводиться відповідний запис.