- •Податкове право Підручник
- •Загальна частина
- •Глава 9. Податкове представництво
- •Глава 37. Плата за торговий патент
- •1.2. Зміст і особливості інституту податкового права
- •Розділ 2 предмет і метод податкового права
- •2.1. Предмет податкового права
- •2.2. Метод податкового права
- •Розділ 3 податкові правовідносини і податково-правові норми
- •3.1. Поняття податкових правовідносин
- •3.2. Особливості податкових правовідносин
- •3.3. Види податкових правовідносин
- •3.4. Об'єкт податкових правовідносин
- •3.5. Суб'єкти податкових правовідносин
- •3.6. Права й обов'язки суб'єктів податкових правовідносин
- •3.7. Підстави виникнення, зміни і припинення податкових правовідносин
- •3.8. Податково-правові норми
- •Розділ 4 система і джерела податкового права
- •4.1. Система податкового права
- •4.2. Джерела податкового права
- •4.3. Податкове законодавство
- •Розділ 5 правове регулювання податкової системи
- •5.1. Зміст податкової системи
- •5.2. Поняття і рівні податкового тиску
- •Правове регулювання податку
- •6.1. Поняття податку
- •6.2. Ознаки податку
- •6.3. Функції податку
- •6.4. Співвідношення податку, збору, мита
- •6.5. Класифікація податків і зборів
- •6.6. Правовий механізм податку і його елементи
- •Глава 7 правове регулювання принципів оподатковування
- •7.1. Система принципів оподатковування
- •7.2. Принципи податкового права
- •7.3. Принципи податкової системи
- •7.4. Принципи податку
- •7.5. Принципи податкового законодавства
- •Глава 8 платники податків і зборів
- •8.1. Поняття платника податків.
- •Платниками податків є суб'єкти податкових правовідносин, на яких при наявності об'єкта оподатковування покладений визначений комплекс податкових обов'язків і прав, установлених законодавством.
- •8.2. Обов'язки і права платників податків
- •8.3. Фізичні особи як платники податків
- •8.4. Юридичні особи як платники податків
- •8.5. Іноземні юридичні особи. Постійні представництва іноземних юридичних осіб.
- •8.6. Юридичні і фізичні особи, що діють у складі групи, яка не має статусу юридичної особи.
- •8.7. Відособлений підрозділ без статусу юридичної особи.
- •8.8. Консолідована група платників податків.
- •8.10. Облік платників податків.
- •Глава 9 податкове представництво
- •9.1. Представництво у податковому праві
- •9.2. Законний представник платника податків
- •9.3. Уповноважений представник платника податків
- •9.4. Офіційний представник платника податків
- •Глава 10 об'єкт оподатковування
- •10.1. Поняття об'єкта оподатковування
- •10.2. Види об'єктів оподатковування
- •10.3. Методи визначення об'єкта оподатковування
- •Глава 11 ставка оподатковування
- •11.1. Поняття ставки податку (оподатковування)
- •11.2. Види ставок податку (оподатковування)
- •Глава 12 предмет, масштаб і одиниця оподатковування
- •12.1. Предмет оподатковування
- •12.2. Масштаб і одиниця оподатковування
- •Глава 13 база оподатковування
- •13.1. Поняття бази оподатковування
- •13.2. Податковий період
- •13.3. Визначення податкової бази
- •Глава 14 податкові пільги
- •14.1. Поняття податкової пільги
- •14.2. Система податкових пільг
- •14.3. Види податкових пільг
- •12.4. Форми податкових пільг
- •12.5. Правове регулювання територіальних податкових пільг
- •Глава 15 податковий облік доходів і витрат платника податків
- •15.1. Методи обліку доходів і витрат платника податків
- •15.2. Касовий метод
- •15.3. Метод нарахувань
- •Глава 16
- •16.1. Методи оподаткування
- •16.2. Порядок обчислення сум податків і зборів
- •16.3. Визначення сум податку
- •Глава № 17 сплата податків і зборів
- •17.1. Форми сплати податків і зборів
- •17.2. Способи сплати податків і зборів
- •17.3. Терміни сплати податків і зборів
- •17.4. Зміна терміну сплати податку
- •Глава 18 джерело сплати податку
- •ГЛава 19. Податкова звітність
- •19.1. Поняття податкової звітності
- •19.2. Форми реалізації податкової звітності. Податкова декларація.
- •Глава 20 правова природа податкового обов'язку
- •20.1. Поняття податкового обов'язку
- •20.2. Виникнення, зміна і припинення податкового обов'язку
- •20.3. Виконання податкового обов'язку
- •20.4. Податковий борг
- •20.4.1. Погашення податкового боргу платником податків, що знаходиться в державній чи комунальній власності
- •20.4.2. Погашення податкового боргу у випадку ліквідації платника податків
- •20.4.3. Погашення податкового боргу при реорганізації платника податків
- •20.4.4. Списання і розстрочка податкового боргу
- •20.5. Терміни давнини
- •Глава 21 забезпечення виконання обов'язку по сплаті податків і зборів
- •21.1. Гарантії забезпечення виконання обов'язку по сплаті податків і зборів
- •21.2. Способи забезпечення виконання обов'язку по сплаті податків і зборів
- •21.2.1. Податкова застава
- •21.2.2. Податкова порука
- •21.2.3. Пеня
- •21.2.4. Адміністративний арешт активів
- •Глава 22. Податкові повідомлення і вимоги
- •22.2. Податкова вимога
- •Глава 23
- •23.1. Органи, що здійснюють мобілізацію коштів у централізовані фонди держави.
- •3.Органи Фонду соціального страхування по тимчасовій утраті працездатності.
- •6.Міністерство Внутрішніх Справ.
- •7.Органи судової влади.
- •10. Органи місцевого самоврядування.
- •23.2. Система податкових органів.
- •23.3. Податкові адміністрації і податкові інспекції.
- •23.4. Податкова міліція.
- •Глава 24 податковий контроль
- •24.1. Поняття, види і методи податкового контролю
- •24.2. Податкова перевірка: зміст, види, наслідки
- •Глава 25 відповідальність за порушення податкового законодавства
- •25.1. Підстави відповідальності за порушення податкового законодавства
- •25.2. Класифікація податкових правопорушень
- •Глава 26 усунення подвійного оподатковування
- •26.1. Поняття подвійного оподатковування
- •26.2. Види подвійного оподатковування
- •26.3. Шляхи і методи усунення подвійного оподатковування
- •26.4. Міжнародний договір як механізм усунення подвійного оподатковування
- •Особлива частина
- •Глава 27 податок на доданувартість
- •27.1. Платник податку на додану вартість
- •27.2. Об'єкт оподатковування
- •27.3. Ставки податку на додану вартість
- •27.4. Пільги щодо податку на додану вартість
- •27.5. Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість. Бюджетне відшкодування.
- •27.6. Податкова накладна
- •Податковий вексель
- •Глава 28 акцизний збір
- •28.1. Поняття акцизного збору
- •28.2. Платники акцизного збору
- •28.3. Об'єкт оподатковування
- •28.4.Ставки акцизного збору
- •28.5. Пільги щодо акцизного збору
- •28.6. Порядок обчислення і сплати акцизного збору
- •28.7. Сплата акцизного збору. Акцизні марки.
- •Глава 29 податок на прибуток
- •29.1. Місце податку на прибуток у системі податків і зборів України
- •29.2. Платник податку на прибуток
- •29.3. Об'єкт оподатковування
- •29.4. Ставка податку
- •29.5. Пільги по податку на прибуток
- •29.6. Обчислення і сплата податку на прибуток
- •Глава 30 прибутковий податок із громадян
- •30.1. Місце прибуткового податку з громадян у системі податків і зборів України
- •30.2. Платники прибуткового податку
- •30.3. Об'єкт оподатковування
- •30.4. Ставка оподатковування
- •30.5. Пільги по прибутковому податку з громадян
- •30.6. Обчислення і сплата прибуткового податку
- •Глава 31 мито
- •31.1. Місце митних платежів у системі податків і зборів України
- •31.2. Мито, його специфіка і види
- •Г л а в а 32
- •Глава 33 плата (податок) на землю
- •33.1. Платники податку
- •33.2. Об'єкт оподатковування
- •33.3. Ставки податку
- •33.4. Пільги по податку
- •33.5. Числення і сплата податку
- •Глава 34 податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів
- •34.1. Місце податку з власників транспортних засобів у системі податків і зборів України
- •34.2. Платники податку
- •34.3. Об'єкт оподатковування
- •34.4. Ставка оподатковування
- •34.5. Пільги по податку
- •34.6. Обчислення і сплата податку
- •Глава 35 податок на промисел
- •35.1. Місце податку на промисел у податковій системі України
- •35.2. Платники податку на промисел
- •35.3. Об'єкт оподатковування
- •35.4. Ставка податку
- •35.5. Пільги по податку на промисел
- •35. 6. Обчислення і сплата податку
- •ГлаВа 36 загальнодержавні збори
- •36.1. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету
- •36.2. Збір за спеціальне використання природних ресурсів
- •36.2.1. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів
- •36.2.2. Плата за спеціальне використання водних ресурсів
- •36.2.3. Плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин
- •36.3. Збір за забруднення навколишнього природного середовища
- •33.5. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
- •36.5. Збір на обов'язкове соціальне страхування
- •36.5.1. Збір на обов'язкове соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
- •36.5.2. Збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття
- •36.5.3. Збір на обов'язкове соціальне страхування від нещасливого випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили утрату працездатності
- •36.6. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
- •Глава 37 плата за торговий патент
- •Глава 38. Єдиний податок
- •38.2. Юридичні особи як платники єдиного податку
- •38.3. Фізичні особи як платники єдиного податку
- •Глава 39 Фіксований сільськогосподарський податок
- •Глава 40 правове регулювання місцевих податків і зборів
- •40.1. Місцева система оподаткування і принципи її формування
- •40.2. Характеристика окремих видів
Глава 8 платники податків і зборів
8.1. Поняття платника податків.
Платниками податків є суб'єкти податкових правовідносин, на яких при наявності об'єкта оподатковування покладений визначений комплекс податкових обов'язків і прав, установлених законодавством.
Платникам податків властиві наступні ознаки:
1. Платники податків є суб'єктами податкових правовідносин.
Традиційно платниками податків виступають фізичні і юридичні особи, зміст яких визначається цивільним законодавством. Разом з тим є категорії платників податків, що передбачені винятково податковим законодавством. До них відносяться консолідована група платників податків, юридичні і фізичні особи, що діють у складі групи, що не має статусу юридичної особи.
2. Платники податків виступають зобов'язаними суб'єктами.
На правовий статус платників податків робить впливає метод фінансово-правового регулювання. Державне керування в сфері формування дохідної частини бюджету об'єктивно обумовлено необхідністю підпорядкування суб'єктів, за рахунок коштів яких і формується ця частина бюджету. Саме тому правове регулювання відносин у сфері податкової діяльності держави спрямовано на однобічні владні розпорядження державних органів щодо безумовно-зобов'язаних суб'єктів. У зв'язку з цим у правовому статусі платників податків пріоритетним є комплекс податкових обов'язків щодо податкових прав, що виступають похідними від обов'язків.
3. Платники податків - це суб'єкти, що сплачують податки за рахунок приналежних їм коштів.
Сплата податків здійснюється саме за рахунок коштів, що належать платникові податків. Хто безпосередньо сплатить податок – є другорядним питанням: це може бути особисто платник податків, його представник, податковий агент.
Різноманіття платників податків обумовлює необхідність їхньої класифікації по різним підставах. Класифікація платників податків має важливе значення як для теорії податкового права так і для податкового законодавства. По-перше, вона дає вичерпне представлення про всі їхні різновиди, і, по-друге, така класифікація закладає основи правового статусу того чи іншого платника податків.
Платників податків можна класифікувати по наступним підставам:
1.У залежності від способу організації господарської діяльності:
фізичні особи;
юридичні особи;
іноземні юридичні особи. Постійні представництва іноземних юридичних осіб;
юридичні і фізичні особи, що діють у складі групи, що не має статусу юридичної особи (іноземні і/чи національні юридичні і фізичні особи, що діють в Україні на правах партнерів у складі групи, що не є юридичною особою на підставі договору про спільну діяльність);
відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи;
консолідована група платників податків;
2. У залежності від податкової юрисдикції держави платники податків підрозділяються на:
1) резидентів – осіб, що мають постійне місцепроживання чи місцезнаходження в даній державі і доходи яких підлягають оподатковуванню з усіх джерел (особи, які несуть повну податкову відповідальність);
2) нерезидентів – осіб, що не мають постійного місцеперебування в державі і у яких підлягають оподатковуванню лише доходи, отримані ними на даній території (особи, які несуть обмежену податкову відповідальність).
Розмежування на резидентів і нерезидентів здійснюється на основі трьох принципів:
1) постійного місцезнаходження на території держави (найчастіше закріплюється кількісний критерій – в Україні це 183 календарних дня;
2) джерела отриманих доходів;
3) межі податкової відповідальності: повної чи обмеженої.1
Принцип територіальності визначає національну приналежність джерела доходу. При цьому оподатковуванню в даній країні підлягають тільки доходи, отримані на її території, у той час як будь-які доходи, отримані за її межами, звільняються від оподатковування в даній країні.
Деякі країни за основу беруть критерій резиденства (Великобританія, США, Росія, Україна); інші – переважно критерій територіальності (Франція, Швейцарія, країни Латинської Америки). Різне об'єднання цих критеріїв породжує неоднаковий податковий режим і часто є основною причиною подвійного оподатковування.
3.У залежності від розмірів сукупного валового доходу:
1) великий платник податків – це особа (юридичний, відособлений підрозділ без статусу юридичної особи, постійне представництво іноземної юридичної особи) сукупний валовий доход якої складає від 4 млн. до 20 млн. грн.1 ;
2) середній платник податків – це особа (усі платники, перераховані в 1 групі) обсяг сукупного валового доходу якої складає до 4 млн. гривень. У встановлених законодавством випадках дані суб'єкти можуть виступати малими платниками податків. 2;
4. У залежності від критерію юридичного і фактичного обов'язку сплати податку:
1) юридичний платник податків;
2) фактичний платник податків.
Даний критерій має місце при непрямому оподатковуванні. Наприклад, при податку на додану вартість кошти в бюджет перелічує суб'єкт, що реалізував товар (роботу, послугу), тобто юридичний платник податків але за рахунок коштів, отриманих від покупця (користувача, кінцевого споживача), що і буде фактичним платником податків. Таким чином, юридичний платник податку – це суб'єкт, що формально зобов'язаний перелічити податок у бюджет.
Фактичний платник податків – це суб'єкт, що реально зобов'язаний надати грошові кошти в процесі придбання товару (роботи, послуги). До моменту сплати непрямого податку фактичний платник податків виступає носієм податку. 3
Більш відповідає змісту визначення платника податків саме юридичний платник, тому що відповідальність за неперерахування, несплату податку лежить тільки на ньому. Чинне законодавство в даному випадку також визначає платником тільки одного суб'єкта. Відповідно до п.1.3. ст.1 Закону України « Про податок на додану вартість» платник податку – це особа, що зобов'язана здійснювати утримання і внесення в бюджет податку, що сплачується покупцем.1
Вищенаведена класифікація платників податків є загальної, тобто поширюється на всі їхні види. У свою чергу, кожна окрема група платників податків може класифікуватися по своїм специфічним підставам.