- •1_Предмет і метод екологічного права України.
- •2_Система та джерела екологічного права України.
- •3_Основні принципи екологічного права.
- •1) Принцип пріоритетності охорони життя і здоров'я людини.
- •2) Принцип оптимального поєднання екологічних і економічних інтересів суспільства.
- •3) Правове забезпечення раціонального та ефективного використання природних об'єктів.
- •4) Запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
- •5) Гласність і демократизм при прийнятті рішень, пов'язаних із впливом на довкілля.
- •6) Забезпечення міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •4_Конституція України, екологічні права та обов’язки громадян України.
- •5_Екологічні права та обов’язки громадян України.
- •6_Право власності на природні ресурси.
- •7_Види природокористування.
- •8_Законодавчі акти в галузі природокористування.
- •9_Раціональне природокористування.
- •10_Користування надрами, атмосферним повітрям, водокористування.
- •11_Органи управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища в Україні.
- •12_Компетенція органів управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища.
- •13_Характеристика Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991р.
- •14_Інформування про стан навколишнього середовища.
- •15_Конституція України 1996 року. Положення про охорону навколишнього середовища.
- •16_Основні принципи охорони навколишнього природного середовища.
- •17_Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
- •18_Повноваження місцевих Рад народних депутатів в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •19_Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища.
- •20_Плата за забруднення навколишнього природного середовища.
- •21_Контроль і нагляд у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •22_Державний нагляд і контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •23_Громадський нагляд і контроль в сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •24_Екологічна безпека в Україні.
- •25_Зу “Про відходи”.
- •26_Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів. Ядерна і радіаційна безпека.
- •27_Поняття екологічних надзвичайних ситуацій, зон та їх класифікація.
- •28_Правове забезпечення запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та їх ліквідація.
- •29_Екологічна експертиза, її види та завдання.
- •30_Зу“Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995р.
- •31_Державний екологічний моніторинг.
- •32_Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •34_Екологічні програми.
- •35_Види екологічних програм.
- •36_Склад екологічних порушень.
- •37_Відповідальність за екологічні правопорушення.
- •38_Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •39_Кримінальна та цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •40_Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •41_Адміністративна та дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •41_Загальна характеристика права використання тваринного світу.
- •42_Право загального та спеціального використання об’єктів тваринного світу.
- •43_Правова охорона тваринного світу. Червона книга України.
- •44_Правове регулювання мисливства.
- •45_Характеристика Закону України “Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.2000р.
- •46_Правове регулювання рибальства.
- •47_Відповідальність за порушення законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
- •48_Права та обов’язки громадян України в сфері землекористування.
- •49_Виникнення, здійснення і припинення права землекористування.
- •50_Загальна характеристика права землекористування.
- •51_Види права землекористування.
- •52_Форма власності на землю, їх характеристика.
- •53_Набуття і реалізація права на землю.
- •54_Право земельного сервітуту.
- •55_Право власності на землю в Україні.
- •56_Права власників та користувачів земельних ділянок.
- •57_Земельний кодекс України від 25.10.2001р. Загальна характеристика.
- •58_Відповідальність за порушення земельного законодавства
- •59_Характеристика водного законодавства України.
- •60_Загальна характеристика права водокористування.
- •61_Права та обов’язки водокористувачів.
- •62_Підстави виникнення права водокористування.
- •63_Види права водокористування.
- •64_Державне управління природокористуванням, його види.
- •65_Порядок користування землями водного фонду.
- •66_Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •67_Характеристика надрового законодавства України.
- •68_Поняття, об’єкти та суб’єкти права користування надрами.
- •69_Права та обов’язки користувачів і нагляд за їх здійсненням.
- •70_Види права користування надрами.
- •71_Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •72_Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони.
- •73_Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- •74_Вирішення спорів, що виникають при використанні та охороні атмосферного повітря.
- •75_Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря.
- •76_Поняття та види рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон.
- •77_Особливості права використання рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон.
- •78_Правова охорона рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон.
- •79_Порядок надання дозволів на користування об’єктами заповідного фонду.
- •80_Особливості охорони природно-заповітного фонду та відповідальності за порушення права користування ним
- •81_Поняття і правова класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
- •82_Поняття права лісокористування.
- •83_Суб’єкти та об’єкти права лісокористування.
- •84_Права та обов’язки користувачів і нагляд за їх здійсненням.
- •85_Види права лісокористування.
- •86_Виникнення права лісокористування.
- •87_Виникнення права спеціального використання лісових ресурсів.
- •88_Припинення права лісокористування.
- •89_Характеристика лісового законодавства України.
- •90_Поняття і види порушень лісового законодавства.
- •91_Види відповідальності за порушення лісового законодавства.
- •92_Використання нелісових рослинних ресурсів.
53_Набуття і реалізація права на землю.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених ЗК.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому ЗК.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
- придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
-безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
-приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
-прийняття спадщини;
-виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
-за давністю користування (набувальна давність)
Iноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.
Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.
Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі
-придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами
-внесення земельних ділянок їх засновниками до статутного фонду
-прийняття спадщини
-виникнення інших підстав, передбачених законом
Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здісненням підприємницької діяльності в Україні за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна
Iноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів.
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
а) передачі їм земель державної власності;
б) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
в) прийняття спадщини;
г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об’єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.
У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі КМУ, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.
Держава набуває права власності на землю у разі:
а) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
в) прийняття спадщини;
г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;
ґ) конфіскації земельної ділянки.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Суб’єктами права спільної власності на землю можуть бути громадяни та юридичні особи.
Суб’єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради.
Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:
а) при добровільному об’єднанні власниками належних їм земельних ділянок;
б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами;
в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами;
г) за рішенням суду.
Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам.
Право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, що перебуває у державній або комунальній власності безсроково
Постійними землекористувачами є
-підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності
-громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької чи іншої діяльності.
Орендарями можуть бути:
-громадяни України; юридичні особи України; іноземні громадяни; особи без громадянства; іноземні юридичні особи; міжнародні об'єднання і організації; іноземні держави