89_Характеристика лісового законодавства України.

Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища”, Лісовим кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

ЛІСОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ, ЛК Украї­ни — осн. кодифікований акт лісового права.

Завданням ЛК України є регулювання сусп. відносин у галузі охорони, рац. використання та відтворення лісів, підвищення їх корисних властивостей, задоволення потреб сусп-ва у ліс. ресурсах. Кодекс складається з 10 розділів, 23 глав і 103 статей.

У розд. І «Загальні положення» визначено осн. засади правового регулювання ліс. відносин, заг. поняття, функції та значення лісів, склад лісово­го фонду України та його земель, заг. засади пра­ва власності на ліси і права користування зем. ділянками ліс. фонду (в т. ч. на правах оренди), компетенцію ВР України, ВР АР Крим, обл. і район. рад у галузі регулювання ліс. відносин. Регламентуються заг. положення щодо участі гр-н та їх об'єднань у вирішенні питань, пов'яза­них з охороною і використанням ліс. фонду, а також права й обов'язки лісокористувачів.

У розд. II регулюються питання держ. управлін­ня і держ. контролю у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів, у т. ч. завдань і компетенції держ. органів, наділених заг. або спец, компетенцією у відповідній сфері.

Розд. III присвячений питанням організації ліс. г-ва. Тут викладено осн. вимоги до такої організації, пра­вові підстави поділу лісів на групи і виділення за­хисних зем. ділянок ліс. фонду, регламентовано порядок переведення ліс. земель у нелісові, вста­новлено правові вимоги до розміщення, проек­тування, буд-ва і введення у дію підприємств, споруд та ін. об'єктів, що впливають на стан і відтворення лісів.

У розд. IV визначено комплекс правових заходів щодо використання ліс. ре­сурсів і користування зем. ділянками ліс. фонду за різним цільовим призначенням: заготівля деревини під час рубок гол. користування, жи­виці, другорядних ліс. матеріалів, побічне лісоко­ристування тощо.

Розд. V містить положення про відтворення лісів (лісовідновлення і лісорозве­дення), а також про заходи підвищення їх про­дуктивності.

Розд. VI регламентує організацію охорони і захисту лісів, діяльність служби ліс. охорони.

Питанням плати за використання ліс. ресурсів та користування зем. ділянками ліс. фонду, а також екон. стимулювання охорони, за­хисту, рац. використання і відтворення лісів при­свячено розд. VII. Держ. облік ліс. фонду і держ. ліс. кадастр є предметом розд. VIII.

У розд. IX регулюються питання вирішення спорів у галузі охорони, захисту, використання і відтворення лі­сів та юрид. відповідальності за порушення ліс. зак-ва.

У розд. X (заключному) йдеться про між-нар. відносини у відповідній сфері, співвідно­шення міжнар. договорів України і нац. зак-ва в регулюванні ліс. відносин.

90_Поняття і види порушень лісового законодавства.

(ст.105 ЛК) Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у:

1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;

2) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах;

3) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу;

4) засміченні лісів побутовими і промисловими відходами;

5) порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

6) знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;

7) порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів;

8) розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу;

9) самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках;

10) порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;

11) заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;

12) порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;

13) невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки;

14) знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах;

15) введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об’єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів;

16) порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

17) пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення;

18) знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках;

19) невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.

Самовільно зайняті земельні ділянки лісогосподарського призначення, інші земельні лісові ділянки підлягають поверненню за їх належністю без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними.