85_Види права лісокористування.

Види права лісокористування:

1) за підставами виникнення: загальне, спеціальне;

2) за цільовим призначенням: заготівля дере­вини, заготівля живиці, ведення лісово­го господарства, заготівля друго­рядних матері­алів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо), побічні лісові користування, інші;

3) за строками: постійне, тимчасове (короткостроко­ве — до трьох років, довгострокове — від трьох до двадцяти п'яти років).

Постійне користування лісами, яке відповідно до статей 17, 18 здійснюється на землях державної та комунальної власнос­ті для ведення лісового господарства без встановлення строку спеціалізованими державними чи комунальними лісогосподар­ськими підприємствами, іншими державними чи комунальни­ми підприємствами, установами чи організаціями, у яких ство­рені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, і посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального викорис­тання та розширеного відтворення лісів (ст. 63 ЛК).

Довгострокове — засно­ване на договорі строкове платне використання лісових діля­нок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт, і яке здійснюється без вилучення земельних ділянок на підста­ві відповідних рішень (стосовно лісів державної і комунальної власності) чи договорів (щодо лісів приватної власності) та вре­гульоване ст. 18 Лісового кодексу України.

Короткострокове — для заготівлі друго­рядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та ін­ших потреб, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціаль­ного дозволу, що видається власником лісів, постійним лісоко-ристувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам.

86_Виникнення права лісокористування.

Право загального використання лісових ресурсів (ст. 66 Лісо­вого кодексу України) — це право громадян у лісах державної та комунальної власності, а за згодою власника в лісах приват­ної власності, вільно перебувати в лісі, збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, гриби, го­ріхи тощо, крім випадків, передбачених законодавчими актами. У відповідному порядку державні органи встановлюють мак­симальні норми безоплатного збору дикорослих трав'яних рос­лин, квітів, ягід, горіхів, грибів. Стаття 9 Закону України «Про рослинний світ» деталізує, що в порядку загального викорис­тання природних рослинних ресурсів громадяни можуть збира­ти лікарську і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, куль­турно-освітніх та виховних цілях. Нею ж встановлені прямі об­меження на здійснення загального використання природних рослинних ресурсів, зокрема забороняється збирання у поряд­ку загального використання дикорослих рослин, віднесених до переліку наркотиковмісних рослин, їх плодів, насіння, після­жнивних залишків, відходів сировини тощо, а також торгівля лікарськими і декоративними видами рослин та їх частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку загального використання природних рослинних ресурсів.

Загальне використання лісових ресурсів здійснюється гро­мадянами без одержання спеціальних дозволів та безплатно.