1. Місце кадрової безпеки в системі управління економічною безпекою

Метою будь-якого економічного суб’єкта є ведення діяльно­сті для отриманням прибутку, що виступає головним чинником його функціонування. Але діяльність суб'єкта схильна до ризику, який становить небезпеку для подальшого його розвитку. Ризик пов'язаний, перш за все, з непередбачуваними умова­ми та ситуаціями в зовнішньому та внутрішньому середовищі, в якому функціонує установа. Це може призвести не тільки до небажаних результатів, а й до непоправних наслідків і навіть до банкрутства. Одним із важливих завдань для ефективного та стабільного функціонування економічного суб’єкту є формування принципів, методів та необхідного інструментарію. При цьому, головна увага повинна приділятися формуванню цілісного забезпечення системи кадрової безпеки, оскільки в економічній системі все більшого значення набувають відносини щодо управління людськими ресурсами та оптимізація їх використання, а також методи, що забезпечують стабільну та ефективну діяльність банківської установи.

Кадрова безпека є складовою економічної безпеки поряд із фінансовою, силовою, інформаційною, техніко-технологічною, правовою і т.д. Для визначення місця кадрової безпеки серед інших необхідно розкрити сутність усіх інших.

Фінансова складова регулює питання фінансово-економічного стану банківської установи, стійкості до банкрутства та інші грошові характеристики [3, с.125]. Н. Й. Реверчук вважає, що фінансова безпека – це захист від можливих фінансових витрат і попередження банкрутства, досягнення найбільш ефективного використання корпоратив­них ресурсів. Саме вона, на її думку, є провідною і вирішальною, оскі­льки фінанси є рушієм будь-якої економічної системи [15, с. 22-23]. Такої точки зору щодо визначення фінансової складової економічної безпеки дотримується також Л. Г. Мельник, який визначає її як досягнення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів [4, с. 536].

Силова складова займається режимами, фізичною охороною банку і особистою охороною керівництва, протидіє криміналу, взає­модіє з правоохоронними та іншими державними органами [11, с. 125]. Л.Г. Мельник ставить за мету силової складової забезпечення фізичної безпеки робітників установи (в першу чергу керівників) і збереження їх майна [4, с. 536].

Інформаційна безпека заснована не тільки на захисті власної інформації, зокрема конфіденційної, але й на діловій розвідці, інформаційно-аналітичній роботі із зовнішніми і внутрішніми суб’єктами тощо [6, с. 24]. Її метою є ефективне інформаційно-аналітичне забезпе­чення економічної діяльності установи [4, с. 536]. Інформаційна безпека банку також може визначатися як захист конфіденцій­ної інформації, попередження її витоку, захист програм.

До техніко-технологічної складової належить створення й вико­ристання технічної бази та бізнес-процесів, які посилюють конкурентоздатність банківської установи.

Правова (політико-правова) складова має на меті всебічне юриди­чне забезпечення діяльності банку [6, с. 24]. Її основними загрозами виступає недостатня правова захищеність інте­ресів установи в документації, порушення юридичних прав банку і його працівників, навмисне чи ненавмисне розголошення комерційно важливих даних [3, с. 575]. Ця складова економічної безпеки здійснює всебічне правове забезпечення діяльності банку із дотриманням чинного законо­давства [4, с. 536].

Чому саме кадрова безпека економічних суб’єктів є пріоритетною та головною? В усьому світі близько 80% збитків матеріальним активам установи наноситься їх власним персоналом. Тільки 20% спроб злому мереж і отримання несанкціонованого доступу до комп'ютерної інфор­мації виникає ззовні. Останні 80% випадків спровоковані з участю пе­рсоналу [7, 8]. Тому перед тим, як організувати інші елементи економічної безпеки та протидіяти всім зовнішнім і внутрі­шнім загрозам, необхідно нейтралізувати або звести до мінімуму за­грози з боку власного персоналу.

Банківська система є основною складовою економічної системи, тому питання безпеки виходять сьогодні на перший план. Також це стосується цілого ряду специфічних ризиків у діяльності банків, процесу проведення діагностики та оцінки рівня економічної безпеки, а також застосування економічного інструментарію для подолання кризових явищ з врахуванням особливостей як економіки України в цілому, так і банківської системи країни зокрема.

Система кадрової безпеки повинна використовувати надбання сучасної економічної науки і діяти постійно, а не за фактом настання кризи або виникнення загроз, тобто необхідно заздалегідь попереджати розвиток кризових явищ та ліквідовувати потенційні загрози, які можуть призвести до негативних наслідків.

Все більш актуальними стають заходи, спрямовані на вдосконалення методичного забезпечення моніторингу персоналу та зовнішніх факторів з метою раннього виявлення ознак потенційної загрози; визначення її масштабів, дослідження основних факторів, що її обумовлюють; створення і реалізація заходів щодо запобігання і попередження; контроль за виконанням заходів з формування економічної безпеки і оцінка отриманих результатів шляхом використання відповідного інструментарію. Здійснення зазначених заходів створить дієвий інструмент запобігання загрозам, забезпечення стабільної та ефективної економічної діяльності.

Вітчизняні та зарубіжні автори виокремлюють різні підходи до трактування категорії «кадрова безпека» (табл. 1.1). Іноді кадрову складову поєднують з інтелектуаль­ною, метою якої є збереження і розвиток інтелектуального потенціалу організації і ефективне управління персоналом [4, с. 536]. Цей підхід можна пояснити тим, що безпека банку залежить не тільки від самого персоналу, а й від його рівня освіти, професіоналізму, компете­нтності, потенціалу тощо.

Таблиця 1.1