Розділ іі. Статистичний аналіз середньооблікової чисельності працівників у сільському господарстві

2.1. Статистичний аналіз середньооблікової чисельності працівників у сільському господарстві за допомогою відносних величин

Дані про працюючих в сільському господарстві взято з «Статистичного щорічника за 2005 рік» Додаток «А»

Відносними величинами називають такі показники, які виражають кількісне співвідношення між ознаками, що характеризують досліджувані явища та процеси.

Види відносних величин

В залежності від суті та методики розрахунку розрізняють сім видів відносних величин з ких я розраховую: динаміки, структури, порівняння.

Відносна величина використовується в тому випадку, коли треба охарактеризувати:

• в скільки разів одна ознака більша або менша за іншу;

• яку частину становить одна ознака відносно іншої;

• скільки одиниць однієї ознаки припадає на 1, 1000, 10000 одиниць іншої ознаки.

Відносну величину завжди одержують шляхом ділення, тому її можна подати у вигляді дробу:

Показник, що знаходиться у чисельнику (А), називається порівнюваною величиною, а той, що стоїть у знаменнику (Б) — базою порівняння. В залежності від розмірів обох величин використовуються різні форми виразу відносних величин, що дозволяє одержати відносну величину в зручному для сприйняття та інтерпретації вигляді.

,

Якщо А < Б або А≤Б, використовується процента форма виразу (%):

У моєму випадку величина «А» - кількість працюючих в сільському господарстві в певній області, а величина «Б» відповідно буде загальна кількість працюючих в сільському господарстві в Україні загалом.

Відносна величина структури характеризує співвідношення частини та цілого. Вона показує, яку частину або скільки процентів становить частина від загального підсумку. Якщо ця відносна величина визначається у вигляді коефіцієнту, вона називається часткою, а якщо у процентах — питомою вагою.

Якщо брати дані з додатку «А» то для розрахунку по Кіровоградській області, дані можна отримати таким чином:

ВВ=	38	=3,67
	1037

1037 – загальна чисельність працюючих в сільському господарстві на території Україні тобто,

1037=46+73+29+51+53+43+5+39+11+65+38+30+22+41+64+65+27+46+28+50+32+58+54+13+49+2+3

ВВ (Кіровоградської обл)=	38	*100=3,67%
	1037

Порівняння областей України за допомогою відносної величини структури у процентах наведено в таблиці «1.1» та рис.1.2

З наведеної таблиці видно що найбільша частка працівників на підприємствах з сільського господарства припадає на такі області як - Вінницьку, Київську, Полтавську, Одеську та Хмельницькута найменшу частка припадає на Закарпатську, Івано – Франківську, Чернівецьку області.

Таблиця 1.1

«Питома вага працюючих в сільському господарстві по кожній області

відносно всієї України загалом»

Область	Кількість працівників, тис. осіб	Питома вага
Закарпатська	5	0
Івано - Франківська	11	1
Чернівецька	13	1
Львівська	22	2
Рівненська	27	3
Тернопільська	28	3
Волинська	29	3
Луганська	30	3
Херсонська	32	3
Кіровоградська	38	4
Запорізька	39	4
Миколаївська	41	4
Житомирська	43	4
Сумська	46	4
АР Крим	49	5
Чернігівська	49	5
Харківська	50	5
Дніпропетровська	51	5
Донецька	53	5
Черкаська	54	5
Хмельницька	58	6
Одеська	64	6
Полтавська	65	6
Київська	67	6
Вінницька	73	7

Рис.1.2 Схема «Питома вага працюючих в сільському господарстві по кожній області відносно всієї України загалом»

Наведена діаграма показує питому вагу працівників у кожній області відносно всієї кількості працівників в Україні загалом у процентних показниках.

Відносна величина динаміки характеризує зміну показника у часі і визначається як відношення значення у наступному періоді до величини у попередньому періоді:

або .

По даним «Статистичного щорічника» в Кіровоградській області:

ВВq=	38	= 0,905	або	ВВq=	38	100 = 90,5%
	42				42

Отже, у 2005 році порівняно з 2004 кількість працюючих зменшилась на 9,5% (90,5 – 100  = –9,5). Показники показано в додаток 2 та на додаток 3

Статистичні показники розраховано в додатку 2 та 3 що показують нам динаміку зміни кількості працівників в кожній області. І проаналізувавши їх ми маємо змогу побачити, що кількість працівників в сільському господарстві з кожним роком все більше зменшується і можна надати прогноз на зменшення кількості працівників на наступні роки.

Відносна величина порівняння — це співвідношення однойменних показників, що обчислені по різних об’єктах або територіях за однаковий час.

Наприклад, Показник по А певні області, а Показник по Б - Кіровоградська обл. Звідси,

ВВп =	46	= 1,21
	38

Звідси, у АР Крим у 1,21 рази більше працівників що працює на сільськогосподарських підприємствах ніж у Кіровоградській області.

З величиною відносного порівняння на базі Кіровоградської області можна ознайомитися в таблиці 1.3 та на рис. 1.4

Таблиця 1.3

Порівняння областей України за кількістю працюючих відносно Кіровоградської області

Область	Кількість працюючих	Порівняно з Кіровоградською обл.
АР Крим	46	1,21
Вінницька	73	1,92
Волинська	29	0,76
Дніпропетровська	51	1,34
Донецька	53	1,39
Житомирська	43	1,13
Закарпатська	5	0,13
Запорізька	39	1,03
Івано - Франківська	11	0,29
Київська	65	1,71
Луганська	30	0,79
Львівська	22	0,58
м. Київ	2	0,05
м. Севастополь	3	0,08
Миколаївська	41	1,08
Одеська	64	1,68
Полтавська	65	1,71
Рівненська	27	0,71
Сумська	46	1,21
Тернопільська	28	0,74
Харківська	50	1,32
Херсонська	32	0,84
Хмельницька	58	1,53
Черкаська	54	1,42
Чернівецька	13	0,34
Чернігівська	49	1,29

Рис.1.4 Порівняння питомої ваги працюючих в областях України відносно Кіровоградської області

При порівнянні отриманих даних ми бачимо що Кіровоградська область 10 за списком по кількості працівників що зайняті в сільському господарстві, а це означає що в Україні є 9 областей з меншою кількістю працівників, що працюють в сільських господарствах та є також і 14 в яких ця кількість перевищує чисельність працівників у самій Кіровоградській області.