Міністерство освіти і науки України

Машинобудівний коледж Кіровоградського національного технічного університету

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З ДИСЦИПЛІНИ "ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ

АВТОМОБІЛІВ"

ЧАСТИНА II

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 5.090240

Розробив: вик. Маєвський Р.М.

2010р.

Міністерство освіти і науки України

Машинобудівний коледж Кіровоградського національного технічного університету

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З ДИСЦИПЛІНИ "ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ

АВТОМОБІЛІВ"

ЧАСТИНА II

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 5.090240

Розробив: вик. Маєвський Р.М

Розглянуто та схвалено

на засіданні предметної комісії

"Технічного обслуговування та ремонту

автомобілів і двигунів"

Протокол №__

Голова комісії: Таран В.П.

2010р.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Дисципліна "Технічна експлуатація автомобілів" є базовою для студентів спеціальності 5.090.240 "Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів".

Викладання дисципліни ведеться на сучасному рівні, згідно з розвитком науки та техніки, та відповідає вимогам ГОСТ . ДСТУ .галузевим стандартам та технічним вимогам автомобільного транспорту України.

При вивченні предмету студенти отримують знання з:

- надійності та довговічності автомобілів;

- системи ТО та ПР автомобільного транспорту в Україні;

- технології ТО та ПР рухомого складу;

- обладнання для притиральних , мийних, мастильно-заправочних робіт, підйомно-оглядове обладнання, обладнання для проведення ТО та ПР рухомого складу, діагностування;

- технології, методів та засобів діагностування автомобілів;

- організації управління виробництвом ТО та ПР;

- особливостям організації та технології ТО легкових

автомобілів;

- основам проектування виробничих зон та дільниць

АТП(СТОА);

- зберіганню автомобілів;

З метою отримання практичного досвіду, а також для розвинення здібностей студентів, програмою передбачено лабораторні роботи у кількості 58 годин (за 5 та 6 навчальні семестри).

Лабораторні роботи проводяться в навчальних лабораторіях технікуму КДТУ, технічного університету та на базі місцевих , СТОА.

Звіт з лабораторних робот оформлюється згідно з стандартом технікуму КДТУ,(див. Додаток №1).

Лабораторна робота № 16

Тема: Діагностування системи запалення за допомогою осцилографа. Регулювання фар автомобіля , світлової та звукової сигналізації .

Мета: Засвоїти на практиці перевірку та регулювання напрямлення світла фар, перевірка роботи та регулювання приладів світлової та звукової сигналізації.

Література: [1] стор. 122-124, [5] стор. 211-212.

Обладнання та матеріали:

1. Автомобіль ЗИЛ-130.

2.Осцилограф модель 206.

3.Прилад для перевірки світла фар модель 36.

4. Викрутка.

Короткі теоретичні відомості:

Установку фар перевіряють за допомогою переносного приладу НИИАТ 3-6. Прилад контролює правильність положення світлового пучка фари відносно полотна дороги при увімкненому дальньому світлі. Перед перевіркою прилад тарують за нахилом площадки . Також для перевірки технічного стану фар використовують прилад "Новатор ",який призначений для встановлення ближнього та дальнього світла фар ,незалежно від виду використовуємо лап. Особливістю приладу "Новатор" є те, що він дозволяє перевіряти усі системи розподілення світла транспортних засобів як симетричного ,так і асиметричного ближнього світла.

Прилади освітлення. Відмови приладів освітлення виявляються у відсутності світлового потоку при справних акумуляторній батареї і генераторі.

Несправністю фар є порушення регулювання їх положення на автомобілі, від чого залежить інтенсивність освітлення дороги видимість перешкод і безпека руху.

Причинами несправностей фар і ліхтарів можуть бути: перегорання лампочок, несправність центрального перемикача короткі замикання в ланцюзі або приладах освітлення. Відсутність в стоп-сигналі (в задньому ліхтарі) викликається несправністю гідравлічного вмикача, відокремленням дротів або окисленням контактів.

У об'єм роботи по ТО системи освітлення входять: перевірка полягання освітлювальних ламп і проводки; заміна несправних ламп усунення пошкоджень ізоляції дротів, огляд сполучних клем і їх кріплень; перевірка цілості гумових втулок в місцях де проходять дроти через отвори металевих деталей кузова, очищення від бруду і пилу відбивачів і розсіювачів фар і ліхтарів, перевірка їх дії ; періодичне регулювання установки фар. Автомобілі з фарами, що не забезпечують освітлення дороги на відстані 30 м при ближньому світлі і 100 м при дальньому, не допускаються до експлуатації. Регулювання фар проводять на окремому посту або лінії за допомогою спеціальних оптичних приладів і настінною або переносного екрану.

Пересувний оптичний прилад моделі К-303 для контролю і регулювання положення фар (мал. 1) складається з оптичної камери 5, яка складається з збірної лінзи 5, екрану 4 і фотометрії, що складається з фотоелемента 13 і електрично пов'язаного з ним міліамперметром 12.

Правильність положення фари визначають по напряму її світлового потоку. Оптичну камеру орієнтують щодо осі розсіювача повертаючи і переміщаючи по вертикалі по стойці 9.

Пучок дальнього світла фари, направлений в оптичну камеру, фокусується лінзою і проектується у вигляді світлової плями на екрані. По положенню плями судять про напрям світлового потоку. Силу світла фари оцінюють по силі струму, реєстрованому на міліамперметрі 12.

Корекція положення оптичної камери досягається за допомогою щілистого прожектора 6. Для регулювання напряму світлового проміння фар автомобіля використовують екран розміром 2,5 X 1,5 м. На екрані наносять три вертикальні і одну горизонтальну лінію (мал. 2).

Середня вертикальна лінія 0 - 0 повинна співпадати з осьовою лінією автомобіля. Вертикальні лінії 1 - 1 і 2 - 2 наносяться на відстані а, рівному половині відстані між центрами розсіювача фар. Горизонтальна лінія 3 - 3 наноситься на висоті. А від підлоги, залежної від висоти центрів розсіювача фар над майданчиком (табл. 1). Для регулювання фар автомобіль повинен бути встановлений на відстані 1 від екрану, яке залежно від типу автомобіля встановлюється від 5 до 12 м (див. табл. 1).

При перевірці навантажений автомобіль встановлюють на горизонтальному майданчику перед екраном так, щоб його подовжня вісь співпала з осьовою лінією, нанесеною на підлозі перед екраном. Всередині її тиск в шинах повинен відповідати нормі. Перед регулировкой з обох фар знімають ободи і включають дальнє світло. Одну фару закривають світлонепроникним чохлом.

Якщо центр світлової плями не співпадає з перетином вертикальний і горизонтальній лінії екрану, проводять регулювання поворотом оптичних елементів, користуючись для цього регулювальними гвинтами , або поворотом всієї фари (МАЗ-200) після ослаблення гайки

кронштейна. Таким же чином регулюють іншу фару. ТО приборів освітлення проводять шляхом заміни несправних деталей.

Хід роботи:

1 .Продіагностувати систему запалення осцилографом.

2. Перевірити та при потребі відрегулювати світло фар,

Контрольні питання:

1 .Як проводиться діагностування системи запалення за допомогою

осцилографа.

2.Порядок перевірки світла фар приладом НИИАТ Э-6.

3.Порядок регулювання світла фар за допомогою приладу

НИИАТ Э-6.

Мал.1 оптичний прилад моделі К-303

для контролю і регулювання фар автомобіля

а- прилад ; б- оптична схема ;

1- Основа ; 2- противага ; 3- корпус оптичної камери ; 4- екран ; 5 – лінза ; 6- щілистий прожектор ; 7 – блок ; 8- трос противага ; 9- порожниста стійка ; 10- ковзаюча опора ;11- фара автомобіля ; 12- міліамперметр ; 13- фотоелемент .

Табл.1

Марка автомобіля	Відстань від фари до екрана.	Висота горизон­тальної лінії	Відстань а. мм
	м	А, мм
ГАЗ-24 «Волга»	7,5	623	685
ГАЗ-52-03	7,5	1060	740
ЗИЛ-130	10,0	1030	800
МАЗ-200	5,0	1157	710
КамАЗ	10,0		. 1-\Г

Мал. 2 Екран для регулювання фар.

Лабораторна робота № 17

Тема: Виявлення несправностей контактно-транзисторної системи запалення.

Мета: Засвоїти на практиці регулювання приводу стартера га його реле вмикання. Набути навички по виявленню несправностей контактно-транзисторної системи запалення найпростішими способами.

Література: [1] стор. 118-122.

Обладнання та матеріали:

1. Макети.

2. Комплект системи запалення.

3. Стартер.

4.Реле вмикання стартера.

5. Джерело напруги.

6.Переносні лампи.

7. Набір викруток.

8.Ленійка,щуп, плоскогубці

Короткі теоретичні відомості:

При обслуговуванні переривала розподільника змащують валик приводу кулачка та ротора ,вісь важеля переривала . Використовують мастило ЦИАТИМ-201 ,ЯНЗ-2 або солідол. Вісь важеля змащують моторним маслом .Якщо на поверхнях контактів є нагар, то їх зачищають абразивною пластиною ,потім протирають бензином .Натяг пружини, яка стискає контакти переривача, перевіряють динамометром (О-10м.) значення натягу фіксують, поки контакти розмикаються. Свічні запалення очищують від нагару на приладі моделі Э-203-0.Перевіряють зазор між електродами. Зазор дорівнює 1,0-1,2мм.

Технічне "обслуговування транзисторного комутатора полягає в протиранні його зовнішньої поверхні. У разі відмови транзисторний комутатор підлягає заміні. Термін служби свічок при контактно-транзисторній систему запалення збільшується на 25-30%.

Стартери. Несправностями відмовами електричній частині стартера є: обриви або короткі замикання в області стартера, пошкодження або поганий контакт в місцях з'єднань зовнішнього ланцюга на лінії стартер - акумуляторна батарея, забруднення,обгорання або вироблення колектора, забруднення або знос щіток колектора, обгорання контактів, обрив і короткі замикання в обмотках реле (включення і тягового), поганий контакт вимикача тягового реле стартера і щіток з колектором. Вказані несправності приводять до зменшення частоти обертання якоря стартера і відповідно валу двигуна. Можливо, що якір стартера взагалі не обертатиметься.

До несправностей і відмов приводу (механічної частини) стартера відносяться: вигин валу якоря, знос торців зубів шестерень, знос муфти вільного ходу, поломка важеля приводу, поломка або ослаблення поворотної пружини важелів приводу, заклинювання або поломка зубів шестерень приводу, знос підшипників і ін.

З вказаних причин колінчастий вал двигуна не провертається або провертається з шумом і стукотами.

При ТО стартера перевіряють полягання і кріплення контактів дротів зовнішнього ланцюга, очищають їх від забруднень і перевіряють кріплення стартера до картера двигуна. Через 5-10 тис. км залежно від умов експлуатації визначають полягання колектора і щіток, перевіряють густину їх прилягання до колектора, відсутність заїдання в щіткотримачах і зусилля натиснення пружин на щітки, яке повинне складати 10-15 Н, оглядають і зачищають контакти включення стартера, продувають стислим повітрям колектор, щітки і вмикачі. За наявності на стартері масельничок необхідно змазати підшипники маслом для двигуна.

Працездатність стартера може бути перевірена безпосередньо на автомобілі контрольним включенням (при прогрітому двигуні і повністю зарядженій акумуляторній батареї). Якщо стартер працює, а колінчастий вал не обертається, це указує на відсутність зачіпляє шестерень стартера з вінцем маховика, несправність тягового реле і вмикача стартера (струм в обмотку збудження стартера поступає до моменту включення шестерень приводу).

Якщо вал стартера не обертається, слід визначити, чи є причиною цього несправності самого стартера або є обриви, ослаблення або окислення контактів в його зовнішньому ланцюзі. В останньому випадку яскравість світла фар, включених одночасно із стартером, а також свідчення переносного вольтметра, підключеного до акумуляторної батареї і маси автомобіля, не змінюються. Якщо при включенні стартера світло фар різко зменшується, а вольтметр, приєднаний до клеми стартера, показує напругу, рівну напрузі акумуляторної батареї, і при цьому вал стартера не обертається, це указує на несправність стартера. Повільне обертання валу стартера може служити ознакою розрядженій батареї, окислення контактів в затисках дротів або слабкого їх затягування.

При включенні стартера можливе виникнення шумів і стукотів. Причинами їх можуть бути знос зубів шестерень маховика і стартера, ослаблення буферної пружини приводу стартера, перекіс корпусу стартера, неправильне регулювання ходу шестерень приводу і моменту замикання контактів вмикача.

Несправний стартер знімають, перевіряють на контрольно-випробному стенді (Э-211 і ін.), після чого він підлягає регулюванню або ремонту..Стартер випробовують при роботі на холостому ходу і на величину моменту, що крутить, в режимі повного гальмування.

При ТО стартерів усувають несправності і відмови, причиною яких можуть бути зношені щітки, ослаблення пружин щіткотримачів, знос контактних болтів вмикача, поломка зубів вінця маховика двигуна, ослаблення буферної пружини, заїдання якоря тягового реле у втулці котушки електромагніту і ін.

Контактні болти вмикача стартера при незначному підгорянні зачищають напилком, неспівпадання площин контактів повинне бути не більше 0,2 мм. Обгорілий і із слідами вироблення колектор проточується на токарному верстаті з подальшим фрезеруванням ізоляції між пластинами. Перевірку ізоляції обмотки якоря проводять аналогічно перевірці якоря генератора на приладі Э-202. Ізоляцію котушок обмотки збудження випробовують на пробій під напругою 220 В на стенді 532-М. Несправні котушки і дефектні якорі замінюють.

Після ремонту перед установкою на двигун стартер необхідно перевірити на контрольно-випробним стенді моделі 532МилиЭ-211. Перевірка проводиться випробуванням стартера при роботі на холостому ходу і під навантаженням. Для цього стартер встановлюють на стенді в затискному пристосуванні і підключають його до акумуляторної батареї (мал.3) при включенні не більше ніж на 1хв.

При цьому тахометром вимірюють число оборотів якоря і амперметром - споживану величину сили струму. Ці параметри повинні відповідати технічній характеристиці випробовуваного стартера. Величину моменту, що крутить, і споживану при цьому силу струму визначають випробуванням стартера під навантаженням при режимі повного гальмування. Тривалість перевірки не більше 5 с.

Хід роботи:

1 .Перевірити первинний ланцюг та котушку запалення.

2. Перевірити переривач - розподільник

3. Перевірити переривач - розподільник та свічні проводи.

4. Перевірити ротор розподільника.

5. Перевірити свічки запалення.

6. Перевірити первинний ланцюг.

7. Перевірити дільницю "АКБ-КЛЕММА- ПРЕРИВАЧ- РОЗПОДІЛЬНИК".

8. Перевірити дільницю "КЛЕММА – ПЕРЕРИВАЧА- РОЗПОДІЛЬНИКА-КОНТАКТИ-КОРПУС".

9. Перевірити дільницю "КЛЕММА ПРЕРИВАЧА-РОЗПОДІЛЬНИКА - КОНТАКТИ ПРЕРИВАЧА-РОЗПОДІЛЬНИКА".

10. Перевірити первинний ланцюг на обрив.

10. Перевірити первинний ланцюг на замикання на корпус.

10. Перевірити транзисторний комутатор.

Контрольні питання:

1 .Порядок перевірки ланцюга та котушки запалення.

2.Мета та порядок перевірки переривала розподільника, свічних дротів, ротори розподільника.

З.Порядок регулювання зазору у свічних запаленнях.

4.Порядок перевірки транзисторного конденсатора.

Мал. 3 Схема підключення стартера при випробуванні на холостому ході.

1. акумуляторна батарея ; 2- вольтметр ; 3- амперметр ; 4 – шунт ; 5- вимикач ; 6- стартер .

Рис. 90. Лампа ручка для

контроля короткого замыкания

о электрической цепи:

а — устройство; б — схема включе­ния;

/ — защитная сетка; 2 — лампа; Л — штырь; 4 — ллтрои; 5 — ручка; б — зажим к проводу; 7 — место . обрыва провода

Рис. 90. Лампа ручка для

контроля короткого замыкания

о электрической цепи:

а — устройство; б — схема включе­ния;

/ — защитная сетка; 2 — лампа; Л — штырь; 4 — ллтрои; 5 — ручка; б — зажим к проводу; 7 — место . обрыва провода