Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
на печать.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
1.83 Mб
Скачать

1.4 Аналіз умов роботи деталі і основні причини її зношування

Конструкція деталі є складною, з точки зору поєднання конструктивних елементів та умов експлуатації структурою, яка містить у собі різноманітні поверхні, умови роботи яких відрізняються за дією силових факторів, форм контактуючих поверхонь, наявністю мастильних матеріалів, температурнихрежимів роботи, тощо, і, таким чином має так званий "критичний переріз", тобто поверхню від працездатності, довговічності та надійності якої залежать ці ж характеристики деталі та сполучення в цілому.

1.5 Аналіз причин, обґрунтування, визначення та описання провідного виду зношування сполученої поверхні деталі

Зношування - процес поступової зміни конструктивних та фізико-механічних параметрів при рухомому контактуванні спряжених поверхонь, який проявляється у відокремленні з поверхні тертя матеріалу чи його пластичному деформуванні. Величина зносу є основним фактором, який взагалі визначає працездатність і довговічність деталі, вузла, механізму і машини в цілому. В залежності від зовнішніх збурюючих факторів (навантаження, відносної швидкості переміщення, температури), фізико-хімічної взаємодії поверхонь тертя, властивостей поверхонь та матеріалів деталей виникають різні види спрацювання, один з яких в загальній сукупності буде провідним, а інші -супутніми, згідно класифікації видів спрацювання і пошкодження деталей сільськогосподарської техніки за ГОСТ 16429-90.

Основною причиною спрацювання деталі є агрегату фретинг-корозія.

2.Розрахункова частина

Визначення ресурсу сполучення

2.1.Визначення статистичних характеристик повного ресурсу сполучення за вихідною масовою інформацією

Вихідні дані:

Варіант завдання 11.2

Визначити: повний і залишковий ресурси деталей і сполучення.

2.1.1Побудова статистичного ряду вихідної інформації.

Таблиця 1.

1590

2870

3730

5670

1990

2950

4280

6050

2240

3120

4300

6700

2360

3210

4750

6710

2490

3290

4910

7650

2570

3290

4910

8490

2740

3400

5220

8670

2750

3710

5670

9170

Визначаємо кількість інтервалів статистичного ряду : ,

де N – кількість елементів вихідної інформації.

Одержаний результат округлюють в бік збільшення до найближчого цілого числа.

Величина інтервалу дорівнює:

,

де tmax=9170 та tmin=1590 – відповідно найбільше та найменше значення повного ресурсу сполучення в статистичному ряді вихідної інформації.

Перший інтервал статистичного ряду будують так, щоб перша точка інформації співпадала з його початком.

В статистичній таблиці інформації вказують:

  1. в першому – межі кожного інтервалу;

  2. в другому – кількість випадків (частота mi ), що припадає на кожний інтервал i (якщо точка інформації потрапляє на межу між інтервалами, то в попередні і наступні інтервали вносять по 0,5 точки);

  3. в третьому – дослідну ймовірність появи показника надійності (ПН) в кожному інтервалі Рі; (імовірність попадається в частках одиниці чи у відсотках), яка визначається для кожного інтервалу за формулою:

, (3)

  1. в четвертому – накопичену (інтегральну) дослідну імовірність , яка визначається для кожного інтервалу за виразми згідно таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Межі інтервалів,

тис. мото-год.

600-2200

2200-3800

3800-5400

5400-7000

7000-8600

8600-10200

Частість mі

2

15

6

5

2

2

Дослідна ймовірність Рі

0,0625

0,468

0,187

0,156

0,0625

0,0625

Накопичена ймовірність

0,0625

0,530

0,717

0,873

0,936

0,998

0.06250.156

0.4680.0625

0.1870.0625