1.4 Аналіз умов роботи деталі і основні причини її зношування

Конструкція деталі є складною, з точки зору поєднання конструктивних елементів та умов експлуатації структурою, яка містить у собі різноманітні поверхні, умови роботи яких відрізняються за дією силових факторів, форм контактуючих поверхонь, наявністю мастильних матеріалів, температурнихрежимів роботи, тощо, і, таким чином має так званий "критичний переріз", тобто поверхню від працездатності, довговічності та надійності якої залежать ці ж характеристики деталі та сполучення в цілому.

1.5 Аналіз причин, обґрунтування, визначення та описання провідного виду зношування сполученої поверхні деталі

Зношування - процес поступової зміни конструктивних та фізико-механічних параметрів при рухомому контактуванні спряжених поверхонь, який проявляється у відокремленні з поверхні тертя матеріалу чи його пластичному деформуванні. Величина зносу є основним фактором, який взагалі визначає працездатність і довговічність деталі, вузла, механізму і машини в цілому. В залежності від зовнішніх збурюючих факторів (навантаження, відносної швидкості переміщення, температури), фізико-хімічної взаємодії поверхонь тертя, властивостей поверхонь та матеріалів деталей виникають різні види спрацювання, один з яких в загальній сукупності буде провідним, а інші -супутніми, згідно класифікації видів спрацювання і пошкодження деталей сільськогосподарської техніки за ГОСТ 16429-90.

Основною причиною спрацювання деталі є агрегату фретинг-корозія.

2.Розрахункова частина

Визначення ресурсу сполучення

2.1.Визначення статистичних характеристик повного ресурсу сполучення за вихідною масовою інформацією

Вихідні дані:

Варіант завдання № 11.2

Визначити: повний і залишковий ресурси деталей і сполучення.

2.1.1Побудова статистичного ряду вихідної інформації.

Таблиця 1.

1590	2870	3730	5670
1990	2950	4280	6050
2240	3120	4300	6700
2360	3210	4750	6710
2490	3290	4910	7650
2570	3290	4910	8490
2740	3400	5220	8670
2750	3710	5670	9170

Визначаємо кількість інтервалів статистичного ряду : ,

де N – кількість елементів вихідної інформації.

Одержаний результат округлюють в бік збільшення до найближчого цілого числа.

Величина інтервалу дорівнює:

,

де t_max=9170 та t_min=1590 – відповідно найбільше та найменше значення повного ресурсу сполучення в статистичному ряді вихідної інформації.

Перший інтервал статистичного ряду будують так, щоб перша точка інформації співпадала з його початком.

В статистичній таблиці інформації вказують:

1. в першому – межі кожного інтервалу;

2. в другому – кількість випадків (частота m_i ), що припадає на кожний інтервал i (якщо точка інформації потрапляє на межу між інтервалами, то в попередні і наступні інтервали вносять по 0,5 точки);

3. в третьому – дослідну ймовірність появи показника надійності (ПН) в кожному інтервалі Р_і; (імовірність попадається в частках одиниці чи у відсотках), яка визначається для кожного інтервалу за формулою:

, (3)

4. в четвертому – накопичену (інтегральну) дослідну імовірність , яка визначається для кожного інтервалу за виразми згідно таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Межі інтервалів, тис. мото-год.	600-2200	2200-3800	3800-5400	5400-7000	7000-8600	8600-10200
Частість mі	2	15	6	5	2	2
Дослідна ймовірність Рі	0,0625	0,468	0,187	0,156	0,0625	0,0625
Накопичена ймовірність	0,0625	0,530	0,717	0,873	0,936	0,998

0.06250.156

0.4680.0625

0.1870.0625