3.4 Обґрунтування та вибір ріжучого, вимірювального, контрольного інструментів та матеріалів для зміцнення (відновлення) деталі

В умовах автотранспортних і ремонтних підприємств для виконання ремонту і технічного обслуговування машин має істотне значення оптимальний вибір ріжучого, вимірювального та контрольного інструментів для виконання операцій технологічного процесу відновлення деталей.

Правильність вибору технологічних інструментів і матеріалів для нанесення покриттів, механічної обробки і контролю поверхонь суттєво впливає на якісні та економічні показники технологічних процесів, що розробляються. Вибраний інструмент повинен бути конструктивно пов’язаний з геометричними розмірами і конструкцією деталі, що обробляється, змістом операції, базовими кріпильними поверхнями відповідного технологічного обладнання. При виборі вимірювального і кріпильного інструментів керуються їх призначенням (можливістю використання), точністю замірів і типом виробництва при обробці даної деталі. При виборі матеріалів для зміцнення (відновлення) поверхні деталі перш за все потрібно орієнтуватися на використання сучасних матеріалів і методів нанесення покриттів, забезпечення необхідних фізико – механічних властивостей поверхонь, що відновлюються, показники продуктивності та економічності, ресурсозбережуваність і екологічні фактори.

Керуючись якісними та економічними показниками підбираємо інструмент та матеріали для відновлення деталі. Результати прийнятих рішень зводимо у таблицю 3.5.

Табл. 3.5. Ріжучій, вимірювальний, контрольний інструменти та матеріали для зміцнення (відновлення) деталі

№ операції	№ переходу	Назва операції, переходу	Назва, тип, модель, марка, ГОСТ обраних технологічних інструментів та матеріалів
005	1	Мийна	Миючі засоби МС-5, МС-8, вода технічна
010	1	Дефектувальна	Мікрометр МК120-1 ГОСТ 6507-78, індикаторний нутромір
015	1	Токарна	Різець токарний розточний сталь Р18 ГОСТ 18883-73
020	1	Знежирювальна	10%-вий розчин каустичної соди
025	1	Наплавлення	Дріт Св -08ГА , 15% розчин технічного гліцерину
030	1	Шліфувальна	Круг шліфувальний 1А1-1 60х15х20 КЛ20-СМ-М ГОСТ 24747-81
035	1	Контроль	Індикаторний нутромір

4.Заходи по охороні праці

У спеціальнихцехах при відновленні зношених деталей машинзначно підвищенийшкідливий вплив на організм людини. Тому обов'язковою умовою при роботі з ними є суворе дотримання вимог по охороні праці і техніці безпеки, визначених ГОСТ 1324—47. Основні вимоги наступні:

1. видалення з цеху пари, газів надмірної вологості і пилу шляхом створення загальної і місцевої припливно-витяжної вентиляції (5...10 м3/мин);

2. достатня площа цеху і його висота, яка винна бытъ не менше 5 м;

3. підлога приміщення повинна бути викладена метлахской плиткою, а стіни на висоту 1,5...2 м від підлоги—керамічной плиткою;

4. для роботи з шкідливими електролітами необхідно одягати справний спецодяг і спецвзуттю (гумові рукавички, чоботи, фартух і окуляри).

Припливне повітря повинне подаватися не нижче 2,5...3 м від поля рівномірно, через розподільників повітря, які забезпечують рухливість його не більше 0,3 м/с. Витяжна вентиляція повинна включатися не менше чим за 15 мін до початку роботи, а вимикатися не раніше, ніж через 15 мін після закінчення роботи.

Необходимо систематически очищать каналы и бортовые отсосы вот различных загрязнений, засоряющих вентиляционную систему.

Не рідше за один раз на 6 місяців проводити аналіз повітря на зміст отруйних газів, пари і пилу.

Техніка безпеки в промисловості

Широке застосування в промисловості електродвигунів, нагрівальних електричних приладів, систем управління, що працюють в різних умовах, вимагає забезпечення електробезпеки, розробки заходів і засобів, що забезпечують захист людей від дії електричного струму. Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних, і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Як відомо - повністю безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімальної вірогідність поразки або захворювання комфорту, що працює з одночасним забезпеченням, при максимальній продуктивності праці. Поліпшення умов праці і його безпека призводять до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, що зберігає здоров'я трудящих і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату відповідних пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

У даному розділі “Охорона праці” разом з теоретичними основами, з достатньою повнотою, розглянуті організаційні питання охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки, оздоровлення повітряного середовища виробничих приміщень, методи і засоби забезпечення безпеки технологічних процесів, а також приведені вимоги, методи і засоби, що забезпечують безпеку праці при виготовленні проектованого електродвигуна.

При розробці заходів щодо поліпшення умов праці необхідно враховувати весь комплекс чинників, що впливають на формування безпечних умов праці.

Пожежна безпека.

Пожежі на машинобудівних підприємствах представляють велику небезпеку для тих, що працюють і можуть заподіяти величезний матеріальний збиток. До основних причин пожеж, що виникають при виробництві електродвигунів, можна віднести: порушення технологічного режиму, несправність електроустаткування (коротке замикання, перевантаження), самозагорання промасленого дрантя і інших матеріалів, схильних до самозагорання, недотримання графіка планового ремонту, реконструкції установок з відхиленням від технологічних схем. На проектованій ділянці можливі такі причин пожежі: перевантаження проводів, коротке замикання, виникнення великих перехідних опорів, самозагорання різних матеріалів, сумішей і масел, висока конденсація займистої суміші газу, пара або пил з повітрям (пари розчинника). Для локалізації і ліквідації пожежі внутрішньоцеховими засобами створюються наступні умови попередження пожеж: палити тільки в строго відведених місцях, патьоки і розливи масла і розчинника прибирати дрантям, дрантя повинне знаходитися в спеціально пристосованому контейнері.

Електробезпека.

Експлуатація більшості машин і устаткування зв'язана із застосуванням електричної енергії. Електричний струм проходячи через організм, надає термічне, електролітичне, і біологічна дія, викликаючи місцеві і загальні електротравми. Основними причинами дії струму на людину є:

- випадковий дотик або наближення на небезпечну відстань до токоведущим частин;

- поява напруги на металевих частинах устаткування в результаті пошкодження ізоляції або помилкових дій персоналу;

- крокова напруга в результаті замикання дроту на землю.

Основні заходи захисту від поразки струмом: ізоляція, недоступність токоведущих частин, застосування малої напруги (не вище 42 В, а в особоопасних приміщеннях - 12 В), захисне відключення, застосування спеціальних електрозахисних засобів, захисне заземлення і занулення. Одне з найбільш часто вживаною мірою захисту від поразки струмом є захисне заземлення.

Заземлення - навмисне електричне з'єднання із землею металевих нетоковедущих частин, які можуть опинитися під напругою. Розділяють заземлітелі штучні, призначені для цілей заземлення, і природні - такі, що знаходяться в землі металеві предмети для інших цілей. Для штучних заземлітелей застосовують зазвичай вертикальні і горизонтальні електроди. Як вертикальні електроди використовують сталеві труби діаметром 3 е 5 см і сталеві куточки розміром від 40 х 40 до 60 х 60 мм довжиною 3 е 5 м. Також застосовують сталеві прутки діаметром 10 е 20 мм і завдовжки 10 м. Для зв'язку вертикальних електродів і як самостійний горизонтальний електрод використовують сталь перетином не менше 4 х 12 мм і сталь круглого перетину діаметром не менше 6 мм.

Як заземляючі провідники застосовують смугову або круглу сталь, прокладку яких проводять відкрито по конструкції будівлі на спеціальних опорах. Заземлітельноє устаткування приєднується до магістралі заземлення паралельно окремими провідниками

Освітлення виробничого приміщення.

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці і якості продукції, що випускається, безпеці праці і зниженню травматизму на ділянці.

Освітлення робочого місця - найважливіший чинник створення нормальних умов праці. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути двох видів природне і штучне.

Природне освітлення підрозділяється на: бічне, здійсненне через світлові отвори в зовнішніх стінах; верхнє, здійсненне через аераційні і зенітні ліхтарі, отвори в перекриттях; комбіноване, коли до верхнього освітлення додається бічне. Штучне освітлення може бути двох систем - загальне і комбіноване, коли до загального освітлення додається місцеве, таке, що концентрує світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Проектовану ділянку має загальне штучне освітлення з рівномірним розташуванням світильників тобто з однаковими відстанями між ними. Джерелами світла є дугові ртутні лампи ДРЛ (дугові ртутні), вони є ртутними лампами високого тиску із справною кольоровістю. Лампа складається з кварцевої колби (проникною ультрафіолетові промені), яка заповнена парами ртуті при тиску 0.2 е 0.4 Мпа, з двома електродами і зовнішньої скляної колби, покритої люмінофором.

Техніка безпеки на дільниці.

Перед початком роботи на проектованій ділянці необхідно перевірити справність устаткування, пристосувань і інструменту, огорож, захисного заземлення, вентиляції.

Перевірити правильність складування заготовок і напівфабрикатів. Під час роботи необхідно дотримувати всі правила використання технологічного устаткування. дотримувати правила безпечної експлуатації транспортних засобів, тари і вантажопідйомних механізмів, дотримувати вказівки про безпечний зміст робочого місця.

У аварійних ситуаціях необхідно неухильно виконувати всі правила. що регламентують поведінку персоналу при виникненні аварій і ситуацій, які можуть привести до аварій і нещасних випадків. Після закінчення роботи повинне бути вимкнене все електроустаткування, проведено прибирання відходів виробництва і інші заходи, що забезпечують безпеку на ділянці.

Ділянка повинна бути оснащений необхідними попереджувальними плакатами, устаткування повинне мати відповідне забарвлення, повинна бути виконана розмітка проїжджої частини проїздів.

Література

1. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів спеціальностей 8.090258, 8.090215, 2091902*. / Черновол М.І., Солових Є.К., Аулін В.В, Капелюшний Ф.М. - Кіровоград: КНТУ, 2005 – 48с .

2. Технология сельскохозяйственного машиностроения: Методические указания к выполнению курсового проекта /Упорядники: МЛ.Черновол, I.А.Булей, О.Г.Терхунов, В.М.Наливайко, СК.Солових, В.А.Павлюк-Мороз. - Кировоград: КИСХМ, 1985. - 55с.

3. Ачкасов К.А. Прогрессивные способы ремонта сельскохозяйственной техники. -М.: Колос, 1984. -272с.

4. Анилович В.Я., Гринченко А.С., Литвиненко В.Л. Надежность машин в задачах и примерах. Под ред. В.Я.Аниловича. -Харьков: ОКО, 2001. -320с.

5. Надежность и ремонт машин. /В.В.Курчаткин, Н.П,Тельнов, К.А.Ачкасов и др. Под. ред. ВВ.Курчаткина. -М.: Колос, 2000. -776с.

6. Надежность и эффективность в технике. Справочник в 10 томах: Справочные данные по условиям эксплуатации и характеристикам надежности /Под ред. В.А.Кузнецова. -М.: Машиностроение, 1990. -336с.

7. Проников А.С. Надежность машин. -М.: Машиностроение, 1978. - 592с.

8. Основы теории и расчета сельскохозяйственных машин на прочность и надежность. /Под ред. П.М.Волкова, М.М.Тененбаума. -М.: Машиностроение, 1977.-310с.

9. Надежность оборудования предприятий по хранению и переработке зерна: Учеб. пособие /А.А.Вайнберг. -К.; Одесса: Вища шк. головное изд-во, 1986. -408с.

10. Решетов Д.Н. Работоспособность и надежность деталей машин. -М,: Высшая школа, 1974. -208с.

11. Сухарев Э.А. Прикладные задачи теории эксплуатационной надежности машин: Учеб. пособие. -Ровно: изд-во УГАВХ, 1999. -218с.

12. Кленин Н.И., Сакун В.А. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины: Элементы теории рабочих процессов, расчет регулировочных параметров и режимов работы. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Колос, 1980.-671 с.

13. Сельскохозяйственые машины: Теория и технологический расчет. / Под ред. Б.Г. Турбина. - Л.: Машиностроение, 1967.-584с.

14. Сисолін П.В., Сало В.М., Кропівний В.М. Сільськогосподарські машини:Теоретичні основи, конструкція, проектування / Під ред. М.І Черновола. -К.: Урожай, 2001.-382 с.

15. Надежность и ремонт машин. /В.В.Курчаткин, Н.П,Тельнов, К.А.Ачкасов и др. Под. ред. ВВ.Курчаткина. -М.: Колос, 2000. -776с.

16. Виконання і оформлення курсових і дипломних проектів/ М.І. Черновол, В.В Русских, Ф.І. Василенко, Є.К. Солових, В.М. Наливайко, О.В. Крилов. / За ред. Ф.І. Василенка. – Кіровоград: РВЛ КДТУ, 2002. – 200с.

17. Ткачев В. Л., Фиштейн Б. Ж, Казанцев Н. В., Алдырев Д. А. Индукционная наплавка твердых сплавов. М.: Машиностроение, 1970. — 182 с.

18. Радомысельский И. Д., Сердюк Г. Т., Щербань М. И. Конструкционные порошковые материалы. — К.: Техника, 1985. —152 с.

19. Пантелеенко Ф. И. Самофлюсующиеся диффузионно-легированные порошки на железной основе и защитные покрытия из них. — Мн.: Технопринт, 2001. — 300 с.

20. Электротермическое оборудование. Справочник / Под ред. А. П. Альтгаузена. 1980. — 416 с.

21. Головин Г. Ф., Зимин Н. В. Технология термической обработки металлов с применением индуктивного нагрева. — Л.: Машиностроение, 1990. — 87 с.

КНТУ

гр. МБ 09-1