- •26. Основні напрямки соціально-економічного розвитку України під владою Польщі у хvіі-хvііі ст.
- •27. Гайдамацький рух та опришки: причини, характер та розмах.
- •15.Виникнення, діяльність та історичне значення братств
- •38.Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині хіх ст.
- •40.Демократична революція 1905-1907 рр. В Україні, позиції політичних партій в революції.
- •41.Західноукраїнські землі на початку хх ст.: соціально-економічний аспект.
- •42.Україна та українці у першій світовій війні.
- •43.Лютнева революція 1917 р. І утворення Центральної Ради: внутрішня та зовнішня політика.
- •44.Держава гетьмана п.Скоропадського: внутрішня та зовнішня політика.
- •45.Утворення Директорії, її склад, соціальна база та політика.
- •46.Революційні події 1918 р. В західноукраїнських землях .
- •47.Шляхи та методи встановлення влади рад в Україні у 1919 р.
- •48.Політика денікінців в Україні та повстанська боротьба проти них.
- •49.Селянський повстанський рух в пореволюційній Україні : його історична роль.
- •50.Розкрийте основні уроки української національної революції 1917-1920 рр.
- •51.Неп в Україні: мета, цілі і шляхи реалізації.
- •52.Урср в системі Радянського Союзу.
- •53.Політика коренізаціі, її особливості та наслідки.
- •54.Сталінська соціально-економічна політика 20-х-30-х рр. В Україні та її наслідки.
- •55.Порівняйте причини та наслідки голоду 20-х та 30-х років хх ст.
- •56.Репресії в Україні: характер, масштаби та наслідки.
- •Вопрос 54!
- •57.Українське питання на західноукраїнських землях у міжвоєнний період.
- •58.Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки для України.
- •59.Початок війни 1941-1945 рр. В Україні.
- •60.Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр.
- •61.Рухи опору в Україні проти окупантів в роки Великої Вітчизняної війни.
- •62.Визволення України та наслідки війни. (1941-1945 рр.)
- •63.Включення урср у світову повоєнну політику та в оон.
- •64.Хрущовська “відлига”: та її характер в Україні.
- •66.Правозахисницький та дисидентський рух в Україні.
- •67.Перші кроки перебудовчих процесів в Україні (кінець 80-х - поч. 90-х рр.)
- •68.Громадсько-політичні процеси в незалежній Україні: труднощі та надбання.
- •70.Проблеми становлення громадянського та правового суспільства на початку ххі ст.
43.Лютнева революція 1917 р. І утворення Центральної Ради: внутрішня та зовнішня політика.
23 лютого 1917 року в Петрограді,почалися масові страйки.завершились падінням монархії у Російській імперії.Відновлення порядку в столиці та встановлення зв'язку з урядовими установами і особами — такі завдання поставив перед собою Тимчасовий комітет Державної Думи (голова — М. Родзянко), створений вранці.Центральна Рада — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу — революційний парламент України, який керував українським національним рухом. Період дії: 4 (17) березня 1917 — 28 квітня 1918.Загострення політичної ситуації в Російській імперії внесли певні фінансово-економічні кола Заходу, а також військова розвідка Німецької імперії. Це проявилося в неофіційному сприянні політичним силам, які мали на меті повалення існуючого у той час державного ладу, забезпечення їх фінансовими коштами, матеріальними ресурсами, зброєю тощо. Очевидно, що зазначені люди для задоволення власних інтересів жертвували життям населення.
44.Держава гетьмана п.Скоропадського: внутрішня та зовнішня політика.
Гетьман сформував новий уряд - Раду міністрів - з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів.Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат.У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів.Одним із головних завдань гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:- союз із Німеччиною, - встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами; у період гетьманату Україну визнали 30 країн, a 10 із них мали свої представництва в Києві; підписання мирного договору з радянською Росією (12 червня 1918 р.);- дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною,- було встановлено політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.Внутрішня політика гетьманату була скерована на стабілізацію ситуації в Україні. Але заходи П. Скоропадського привели до на¬родної боротьби проти окупантів і самого гетьманського режиму.
45.Утворення Директорії, її склад, соціальна база та політика.
Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня 1918 року.Володимир Винниченко — голова Директорії,Симон Петлюра — Головний Отаман; голова Директорії.Уряд мав намір позбавити промислову й аграрну буржуазію виборчих прав. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції. Через такий радикалізм Директорія залишилася без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців та чиновників державного апарату. Революційна стихія селянства виявилася неспроможною протистояти наступові регулярних радянських військ і стала перероджуватись в руйнівну анархію.Директорії вдалося досягнути розширення міжнародних зв'язків УНР. Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія і ряд інших держав. Але їй не вдалося налагодити нормальних стосунків з країнами, від яких залежала доля УНР: радянською Росією, державами Антанти та Польщею.