- •26. Основні напрямки соціально-економічного розвитку України під владою Польщі у хvіі-хvііі ст.
- •27. Гайдамацький рух та опришки: причини, характер та розмах.
- •15.Виникнення, діяльність та історичне значення братств
- •38.Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині хіх ст.
- •40.Демократична революція 1905-1907 рр. В Україні, позиції політичних партій в революції.
- •41.Західноукраїнські землі на початку хх ст.: соціально-економічний аспект.
- •42.Україна та українці у першій світовій війні.
- •43.Лютнева революція 1917 р. І утворення Центральної Ради: внутрішня та зовнішня політика.
- •44.Держава гетьмана п.Скоропадського: внутрішня та зовнішня політика.
- •45.Утворення Директорії, її склад, соціальна база та політика.
- •46.Революційні події 1918 р. В західноукраїнських землях .
- •47.Шляхи та методи встановлення влади рад в Україні у 1919 р.
- •48.Політика денікінців в Україні та повстанська боротьба проти них.
- •49.Селянський повстанський рух в пореволюційній Україні : його історична роль.
- •50.Розкрийте основні уроки української національної революції 1917-1920 рр.
- •51.Неп в Україні: мета, цілі і шляхи реалізації.
- •52.Урср в системі Радянського Союзу.
- •53.Політика коренізаціі, її особливості та наслідки.
- •54.Сталінська соціально-економічна політика 20-х-30-х рр. В Україні та її наслідки.
- •55.Порівняйте причини та наслідки голоду 20-х та 30-х років хх ст.
- •56.Репресії в Україні: характер, масштаби та наслідки.
- •Вопрос 54!
- •57.Українське питання на західноукраїнських землях у міжвоєнний період.
- •58.Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки для України.
- •59.Початок війни 1941-1945 рр. В Україні.
- •60.Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр.
- •61.Рухи опору в Україні проти окупантів в роки Великої Вітчизняної війни.
- •62.Визволення України та наслідки війни. (1941-1945 рр.)
- •63.Включення урср у світову повоєнну політику та в оон.
- •64.Хрущовська “відлига”: та її характер в Україні.
- •66.Правозахисницький та дисидентський рух в Україні.
- •67.Перші кроки перебудовчих процесів в Україні (кінець 80-х - поч. 90-х рр.)
- •68.Громадсько-політичні процеси в незалежній Україні: труднощі та надбання.
- •70.Проблеми становлення громадянського та правового суспільства на початку ххі ст.
64.Хрущовська “відлига”: та її характер в Україні.
Відли́га — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (др..пол.. 1950-х р. — поч..1960-х р.). Його характерними рисами був певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя. Політична "відлига" привела до нової хвилі "українізації". Хрущовська "відлига" привела до часткової лібералізації суспільного життя. "Відлига"" мала вплив на сферу культури. Знову було поставлено питання про збереження і розвиток української мови.
65.Гальмівні процеси у соціальному та економічному розвитку СРСР та УРСР в 60-70 рр.
Соціально-економічний розвиток СРСР та УРСР Історичний досвід свідчить, що спроби зберегти незмінними старі методи як соціалістичного, так і капіталістичного господарювання неминуче призводять до серйозних економічних та соціальних втрат. Розуміло це і партійно-державне керівництво СРСР.
66.Правозахисницький та дисидентський рух в Україні.
Дисиде́нтський ру́х — рух, учасники якого в СРСР виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, в Україні — за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність. У 1950—70-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, але дедалі більша кількість людей, яких звичайно називали дисидентами й які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав. Розгортання світового правозахисного руху, стимульованого прийнятою ООН у 1948 та розповсюдженою в Україні з 1963 року «Загальною декларацією прав людини»
67.Перші кроки перебудовчих процесів в Україні (кінець 80-х - поч. 90-х рр.)
Саме за ініціативою М. Горбачова у квітні 1985 р. розпочалася перебудова в СРСР. Перебудова мала охопити п’ять провідних сфер життєдіяльності суспільства: економіку,внутр.. політику, зовн. Політику, соц.. сферу і ідеологію. Перебудова мала чотири етапи. У березні 1985 р. – січені 1987 р. – перебудова здійснюється під гаслом «більше соціалізму». В період з 1987 по 1988 рр.— основний лейтмотив – «більше демократії», а 1989 – 1990 рр. характеризувалися розмежуванням і розколом у таборі провідників перебудови, що призвело у 1991 р. до перемоги радикал-реформізму та розпаду СРСР. Перебудова швидко зайшла в глухий кут, поглибила суспільно-політичну, економічну та національну кризи.
68.Громадсько-політичні процеси в незалежній Україні: труднощі та надбання.
Результати Всеукраїнського референдуму, вибори Президента України створили у республіці якісно нову політичну ситуацію. Було прискорено остаточну ліквідацію СРСР.Незалежність України була визнана всіма колишніми радянськими республіками, світовим співтовариством. Вона є закономірним наслідком багатовікового прагнення народу. Свою незалежність Україна здобула за винятково сприятливого збігу внутрішніх та зовнішніх обставин. . Після провалу серпневого заколоту посилились відцентрові настрої в українському суспільстві.. Світове співтовариство загалом позитивно поставилось до намагання радянських республік здобути незалежність і не заважало розпаду СРСР. Україна стала суверенною державою без кровопролиття, мирним шляхом.24 серпня 1991 р. вона офіційно отримала назву — Україна, що відповідає історичній традиції. Розпочався процес утвердження атрибутів державності, без яких не існує суверенних держав.
69.Зовнішня політика та економічні процеси в незалежній Україні.
Зовнішня політика України : Утвердження і розвиток України як незалежної демократи чної держави.Забезпечення стабільності міжнародного становища.Збереження територіальної цілісності держави, недоторканість її кордонів.Входження національного господарства до світової економічної системи. Захист прав та інтересів громадян України. Надання їм допомоги згідно з міжнародним правом. Поширення у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера. Україна здійснює відкриту зовнішню політику і прагне до співпраці з усіма заінтересованими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав або груп держав. Вона розбудовує двосторонні та багатосторонні відносини на основі принципів добровільності,