Глава 10 політичні партії і партійні системи

Поряд з державою важливими політич­ними інститутами, елементами полі­тичної системи суспільства є полі­тичні партії. Вони виражають інтереси соціальних спільностей і виступають голов­ною ланкою, яка пов'язує громадянське суспільство з державою, забезпечує пред­ставництво соціальних інтересів у політичній сфері суспільства. Багатоманітність соціаль­них інтересів зумовлює наявність у суспіль­стві різних політичних партій. У взаємодії — співробітництві чи боротьбі — між собою вони прагнуть до завоювання (найчастіше за допомогою виборів), утримання й використання державної влади. Перемога тієї чи іншої політичної партії на виборах створює можливість використання держав­них посад для утвердження її лінії у вирішенні економічних, соціальних і полі­тичних питань. Боротьба політичних партій і свобода виборів є важливими засадами демократичного суспільства.

1 Сутність, генезис і функції політичних партій Сутність політичної партії

Слово «партія» (лат. partis — частина) означає частину більшої спільності або цілісності. Воно використовувалося ще в античному світі для позначення політичної організації, причому в негативному значенні — як неблагородного, ганебного союзу. Таке (негативне) розуміння партії як по­літичної організації збереглося в історії на тривалий час. Наукові спроби визначити сутність політичної партії, її місце в політичному житті суспільства були здійснені у XIX ст. При цьому в розумінні сутності партії виокремились такі три основних підходи:

1. партія — це ідеологічна спільність людей, їх добро­вільне об'єднання навколо якоїсь ідеології. Таке розуміння характерне, зокрема, для ліберального напряму в історії політичної думки;

2. партія — це організація певного суспільного класу чи соціальної групи. Розуміння політичної партії як суто класової організації, виразника корінних інтересів того чи іншого класу характерне для марксизму;

3. партія — це громадська організація, інститут політич­ної системи, головним завданням якого є завоювання, утримання й використання державної влади.

Узагальнивши ці підходи, відомий американський по­літолог Дж. Ла Паломбара вирізнив чотири основних елементи, які конституюють політичну партію. Будь-яка партія, вважає він, по-перше, є носієм ідеології або при­наймні відбиває конкретну орієнтацію, бачення світу й людини. По-друге, партія — це організація, тобто відносно тривале в часі об'єднання людей, це інститут. По-третє, метою партії є завоювання і здійснення влади. По-четверте, кожна партія прагне забезпечити собі підтримку народу — аж до членства або активної участі в ній¹.

Основною ознакою політичної партії є її прагнення до завоювання і здійснення державної влади. Для досягнення цієї мети партія організаційно об'єднує прихильників певних поглядів, ідей. За цими ознаками політична партія відріз­няється, по-перше, від суспільно-політичного руху, який не має характерних для партії організаційної структури та детально розробленої політичної програми, а по-друге, від групи інтересів, що не прагне до завоювання державної влади, а обмежується лише здійсненням впливу на неї.

Отже, політична партія — це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.