Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zvit.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
324.1 Кб
Скачать

2.2. Облік необоротних активів

Основнi засоби в балансi ТОВ «Леляківське» вiдображенi за первiсною вартiстю. Норми i методи нарахування амортизацiї основних засобiв - вiдповiдно податкового законодавства.

Для амортизації основних засобів ТОВ «Леляківське» використовує прямолінійний (рівномірний) метод. Амортизацiя малоцiнних необоротних активiв нараховується у першому мiсяцi використання об’єкта у розмiрi 100 % його вартостi. Первiсна вартiсть основних засобiв на початок року 8624,9 тис. грн., сума зносу 875,0 тис.грн. Переоцiнка основних засобiв останній раз проводилася в 2012 роцi.. Вибуло основних засобiв на суму 229,6. Нарахована амортизацiя за рiк 869,4 тис.грн. Надійшло основних засобiв за звiтний перiод на суму 1447,7. Первiсна вартiсть основних засобiв на кiнець року 9842,2 тис.грн., сума зносу 1744,4 тис.грн. Повнiстю амортизованi основнi засоби, якi продовжують використовуватися- вiдсутнi. Вартiсть основних засобiв, щодо яких iснують передбаченi чинним законодавством обмеження володiння, користування та розпорядження, вiдсутнi. Основнi засоби в заставi не перебували. Підприємство має орендовані основні засоби.

Прямолінійний (рівномірний) метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів.

Прямолінійний метод амортизації є простим, наочним, забезпечує рівномірні, стабільні амортизаційні накопичення протягом усього терміну служби. Водночас цей метод має низку недоліків:

- по-перше, цей метод передбачає рівномірний знос основних фондів протягом усього терміну їх використання, але в реальному виробництві устаткування зношується нерівномірно (простої, поломки, неповне завантаження за зміну) і вартість основних фондів на вартість продукції переноситься нерівномірно;

- по-друге, прямолінійний метод амортизації не враховує морального зносу основних фондів, який зменшує вартість машин та устаткування або зменшує можливу їх вартість за рахунок введення в експлуатацію нових, більш досконалих, ефективних машин та устаткування. Це обумовлює дострокове виведення застарілої техніки з експлуатації, а значить, і недоамортизацію цієї техніки.

Збитки від недоамортизації відбиваються на результатах діяльності підприємства.

Амортизація - систематизований розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу.

Вартість, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який (строк) встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) враховуються такі фактори:

- очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

- очікуваний фізичний та моральний знос;

- правові або подібні обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація основних засобів (за винятком інших необоротних матеріальних активів) нараховується відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» [19].

Нарахування амортизації розпочинається з місяця, що настає за місяцем, коли об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання, а припиняється - з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Суму нарахованої амортизації відображують на збільшення суми витрат та обігу підприємства і зносу необоротних активів. На суму нарахованої амортизації по необоротних активах роблять бухгалтерський запис: дебет рахунків 23, 91, 92, 93, 949 - кредит рахунку 13.

У процесі господарської діяльності ТОВ «Леляківське» має право здійснювати переоцінку (дооцінку, уцінку) основних засобів. Відповідно до п. 16 П(С)БО 7 підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату необхідно здійснити переоцінку всіх об’єктів групи основних засобів (об’єктів однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання), до якої належить цей об’єкт.

Капітальні інвестиції - це витрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також на реконструкцію, розширення та технічне переозброєння діючих підприємств.

Капітальні роботи можуть виконуватися підрядним способом (тобто спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями), на договірних засадах або господарським способом (тобто самим підприємством). Порядок обліку витрат на капітальні інвестиції регламентується П(С)БО 16 «Витрати» [25].

Синтетичний облік витрат на капітальні інвестиції (незалежно від способу виконання робіт) ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за субрахунками:

- 151 «Капітальне будівництво»;

- 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»;

- 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних активів»;

- 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;

- 155 «Формування основного стада».

За дебетом рахунку 15 і його субрахунків відображують витрати, за кредитом - їх списання на закінчені та здані в експлуатацію об’єкти. Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, а також за окремими об’єктами капітальних вкладень у Виробничому звіті ф. № 10.3б с.-г.

При підрядному способі виконання робіт облік витрат на будівельно - монтажні роботи здійснює сам підрядник, а підприємство-забудовник здійснює тільки облік витрат на капітальні інвестиції і веде розрахунки з підрядником за виконані і прийняті за актами роботи. При цьому дебетується рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і кредитуються рахунки грошових коштів. На вартість придбаних об’єктів основних засобів, які не потребують монтажу (трактори, комбайни, робочі машини тощо) дебетується рахунок 15 «Капітальні інвестиції» і кредитується рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками

Облік обладнання, яке потребує монтажу, ведеться у складі виробничих запасів на субрахунку 205 «Будівельні матеріали». Вартість такого обладнання, переданого в монтаж, списується на дебет рахунку 151 «Капітальне будівництво» з кредиту рахунку 205.

При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт витрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відображує на дебеті рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків: 205, 23, 66 та ін.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій і очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більший від одного року або операційного циклу, якщо він довший за рік.

При вивченні організації бухгалтерського обліку основних засобів насамперед необхідно засвоїти П(С)БО 7 «Основні засоби» [19], де визначено методологічні засади формування інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

У бухгалтерському обліку основні засоби класифікують за такими групами:

- земельні ділянки;

- капітальні витрати на поліпшення земель;

- будинки, споруди, передавальні пристрої;

- машини та обладнання;

- транспортні засоби;

- інструменти, прилади, інвентар (меблі);

- робоча та продуктивна худоба;

- багаторічні насадження;

- інші основні засоби.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що ТОВ «Леляківське» отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання, а його вартість може бути достовірно визначена. Придбані, виготовлені або побудовані основні засоби зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. У первісну вартість включають такі витрати:

- суми, які сплачуються постачальникам активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито й аналогічні платежі, які здійснюються у зв’язку з придбанням прав на об’єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням основних засобів, якщо вони не відшкодовуються підприємству;

- витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що веде до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.

Витрати на підтримку об’єкта в робочому стані та на одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання включають до складу витрат.

Первісною вартістю основних засобів, внесених до статутного капіталу або одержаних безоплатно, є їх справедлива вартість на дату отримання. Основні засоби, отримані в обмін на подібні, оцінюють за залишковою вартістю переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. Первісною вартістю основних засобів, отриманих в обмін на неподібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта основних засобів, збільшена або зменшена на суму грошових еквівалентів, переданих під час обміну.

Рух у складі основних засобів ТОВ «Леляківське» , їх збільшення або зменшення фіксують у первинних документах типових форм:

- № ОЗ-1 «Акт приймання - передавання (внутрішнього переміщення) основних засобів»,

- № ОЗ-2 «Акт приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів»,

- № ОЗ-3 «Акт списання основних засобів»,

- № ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів»,

- № ОЗ-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини».

Аналітичний облік основних засобів ТОВ «Леляківське» здійснює в інвентарних картках типової форми № ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів». В цій картці узагальнюється інформація про технічні особливості всіх основних засобів, які є на підприємстві. Інвентарні картки реєструють в описах інвентарних карток з обліку основних засобів - ф. № ОЗ-7, які складають з метою контролю за збереженням карток. Інвентарні картки на основні засоби, які надійшли або вибули протягом місяця, зосереджують у картотеці у відповідному місці. В кінці місяця на їх підставі заповнюють картки обліку руху основних засобів - ф. № ОЗ-8 і розміщують їх у відповідних розділах картотеки - спереду інвентарних карток цієї групи. На підставі даних карток руху основних засобів

В аналітичних даних відображують за кожним рахунком і по субрахунках залишок на початок місяця, обороти за дебетом і кредитом, залишок на кінець місяця. Підсумок за кожним рахунком звіряють з даними синтетичного обліку рахунків 10, 11, 12, 18 в Головній книзі.

У місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об’єкта за матеріально відповідальними особами ведуть «Інвентарний список основних засобів», ф. № ОЗ-9. Дані, які містяться в цій формі, можуть бути тотожними записам в інвентарних картках обліку основних засобів.

У процесі експлуатації основні засоби зношуються: втрачають фізичні якості, знижують продуктивність, внаслідок чого зменшується їх реальна балансова вартість.

У процесі фінансово-господарської діяльності ТОВ «Леляківське» використовують не тільки цінності, що мають натурально-речову форму, а й активи, які не мають натуральної форми. Такі активи називаються нематеріальними. Методологічні основи формування інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» [20].

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Бухгалтерський облік нематеріальних на ТОВ «Леляківське» активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

- права користування природними ресурсами (права користування надрами, в тому числі право на розробку корисних копалин, на використання водних, біологічних та інших ресурсів природного середовища, геологічної та іншої інформації про природне середовище);

- права користування майном (земельною ділянкою, будівлею, оренда приміщень тощо);

- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

- права на об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

- незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

- інші нематеріальні активи (право на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв, місце на фондовій, товарній біржі та ін.).

Згідно з П(С)БО 8 [20], придбаний нематеріальний актив визнається як актив і відображується в балансі, якщо:

- існує ймовірність того, що підприємство матиме у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням такого активу;

- можна достовірно визначити його вартість; нематеріальний актив, одержаний у результаті розробки, слід відображувати в балансі за умов, якщо підприємство має:

1) наміри, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

2) можливість одержання майбутніх економічних вигод від реалізації

або використання нематеріального активу;

3) інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

Задача 5. Облік нематеріальних активів

(у наскрізну задачу не включається)

Придбані або розроблені нематеріальні активи зараховуються на баланс ТОВ «Леляківське» за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з вартості придбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням і доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням.

Підприємство може здійснювати переоцінку нематеріальних активів за справедливою вартістю на дату балансу. Отже, це стосується тільки тих активів, які існують на активному ринку.

Активний ринок - це ринок, якому властиві умови:

- предмети, які продаються або купуються на цьому ринку, є однорідними;

- у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

- інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Методика переоцінки нематеріальних активів така:

1) переоцінена вартість визначається як добуток суми зносу, розрахованої в балансі та в індексі переоцінки;

2) знос при переоцінці визначається відношенням справедливої вартості об’єкта до залишкової вартості.

По нематеріальних активах нараховується амортизація протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при зарахуванні їх на баланс, але не більше ніж на 20 років.

Метод нарахування амортизації нематеріальних активів вибирається підприємством самостійно, з урахуванням умов одержання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Облік нематеріальних активів ТОВ «Леляківське» ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи», призначеному для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух нематеріальних активів. По дебету цього рахунку відображуються придбання або одержання нематеріальних активів в результаті розробки від інших фізичних або юридичних осіб, а по кредиту - вибуття внаслідок продажу, безоплатного передавання або неможливості одержання підприємством економічних вигод від їх використання, а також сума уцінки нематеріальних активів [27, 29].