2.5. Облік дебіторської та кредиторської заборгованості

Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселеутримувач). Виконуючи боргові зобов’язання, вексель одночасно виступає як цінний папір. Крім виконання функцій засобу платежу він, як цінний папір, може ставати об’єктом різних угод - купівлі - продажу, обліку, застави тощо. Якщо в розрахунках, оформлених простим векселем, фігурують два учасники - продавець (кредитор) і покупець (боржник), то в операціях з переказним векселем кількість дійових осіб збільшується. За класичною схемою у переказному векселі беруть участь три особи:

- трасант (він же векселедавець) - є одночасно дебітором щодо ремітента і кредитором щодо трасата;

- трасат (платник - той, кому трасант дає наказ платити) - є дебітором щодо трасанта;

- ремітент (перший векселеутримувач) - є кредитором щодо трасанта.

Найчастіше виконуваною операцією з векселями, отриманими за відвантажену продукцію, виконані роботи (послуги), є операція дисконту (обліку) векселів банком. Облік, або дисконт, векселів полягає в тому, що векселеутримувач передає банку вексель на підставі договору обліку і за іменним індосаментом. Банк його терміново оплачує, а платіж за векселем одержує тільки з настанням вказаного у векселі строку.

Різниця між сумою, яку банк заплатив за вексель, і сумою, яку він одержить за цим векселем у строк платежу, називається дисконтом.

Обліковуючи вексель, банк одержує його в своє розпорядження і стає кредитором - векселеутримувачем з усіма правами і обов’язками останнього. Банк самостійно пред’являє враховані векселі векселедавцеві для оплати в установлений строк. У разі несплати векселі опротестовуються банком у неплатежу у встановленому порядку і передаються векселепред’явникові з письмовою вимогою про їх оплату у строк від трьох до семи днів. При невиконанні цієї вимоги банк може призупинити кредитування векселепред’явника і звернутися до суду про примусове стягнення боргу за векселем.

Для обліку розрахунків з використанням векселів на ТОВ «Леляківське» у діючому Плані рахунків передбачено рахунки 34 «Короткострокові векселі одержані» і 62 «Короткострокові векселі видані». Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» належить до активних рахунків. За дебетом рахунку 34 відображується дебіторська заборгованість за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги, оплата яких гарантується одержаними векселями від покупців і замовників, за кредитом - оплата векселів векселедавцем.

Рахунок 62 «Короткострокові векселі видані» належить до пасивних рахунків. Бланки векселів є бланками суворої звітності і тому їх облік ведеться підприємствами на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворої звітності».

Витрати, пов’язані з придбанням бланків векселів і сплатою держмита, відносять до складу валових витрат.

Для обліку операцій претензійного порядку у ТОВ «Леляківське» призначено рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями», який застосовують при усіх видах діяльності. Суми пред’явлених претензій постачальникам або підрядникам обліковуються на цьому рахунку доти, поки вони не будуть погашені. На цьому ж субрахунку обліковують претензії до установ банків за сумами, помилково зарахованими або списаними з поточних рахунків сільськогосподарського підприємства.

На суму претензій на користь ТОВ «Леляківське», що призначені судом, а також на суми відмовлених платежів за раніше пред’явленими претензіями кредитується субрахунок 374 і дебетується рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Підставою для записів операцій на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» є: акти приймання вантажів, рішення арбітражних органів, письмова згода постачальників на задоволення претензій, а також виписки банків на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Матеріальний збиток ТОВ «Леляківське» може бути заподіяний як умисним розкраданням товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, цінних паперів, так і внаслідок недбалого ставлення відповідальних працівників до вимог додержання правил зберігання сировини, матеріалів, продуктів тощо. Виявлення випадків заподіяння збитку на підприємствах су-проводиться проведенням інвентаризації майна в окремих місцях його зберігання, а також у ході інвентаризації грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства. Крім розкрадання і нестач, збиток може бути заподіяний знищенням майна вогнем, водою та ін.

Після встановлення інвентаризацією кількісного розходження між даними бухгалтерського обліку і даними фактичного залишку товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна необхідно визначити суму вартості цінностей, яких бракує.

У разі розкрадання чи загибелі тварин суму збитків визначають за закупівельними цінами, які склалися на момент збитків.

Для обліку розрахунків з працівниками ТОВ «Леляківське» за виявленими нестачами, розтратами і крадіжками грошей, товарно-матеріальних цінностей і майна в межах рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» передбачено субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків». На цьому субрахунку операції відображують лише у тому випадку, коли виявлено винну особу.

Якщо борг внаслідок неплатоспроможності не може бути погашений, то на суму боргу кредитується субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і дебетується субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, МШП), надають послуги (подачу електроенергії, газу, води тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

Підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Розрахункові взаємовідносини між постачальниками і покупцями виникають у процесі господарської діяльності ТОВ «Леляківське», і цим відносинам, як правило, повинно передувати укладення договорів (контрактів) купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, договорів підряду на виконання різних робіт, надання послуг тощо.

Надходження товарів на склади ТОВ «Леляківське» від постачальників оформлюють на підставі товарно-транспортних накладних (ТТН), рахунків-фактур, вантажних митних декларацій тощо. ТТН виписують при доставці товарів автомобільним транспортом або рахунку-фактури можуть бути додані документи, що підтверджують якість товарів (свідоцтва про якість, сертифікати, довідки про результати лабораторних аналізів тощо).

Приймання виконаних підрядником робіт і послуг оформлюють, як правило, актами приймання робіт (послуг), що містять відомості про обсяг, якість, строки виконаних робіт (послуг) та їх вартість.

Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем визначаються в договорах (контрактах). У разі безготівкових перерахувань використовуються платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі.

Розрахунки за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, а також за доставку або переробку матеріальних цінностей обліковують на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть окремо за кожним пред’явленим рахунком, постачальником, підрядником.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді надбавки до ціни товару і повністю сплачується кінцевим споживачем.

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважають дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій.

Датою виникнення податкових зобов’язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважають будь-яку з подій, що сталася раніше.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважають дату здійснення першої з подій.

Для бартерних (товарообмінних) операцій датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбувалася після першої з подій.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначають як різницю між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку провадиться не пізніше від 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.

У строки, передбачені для сплати податку, ТОВ «Леляківське» подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виникло у цьому періоді податкове зобов’язання чи ні. Податковий облік ведеться відповідно до Закону про податок на додану вартість.

Для податкового обліку ПДВ використовуються такий первинний документ:

- податкова накладна - первинний документ, що виступає у відносинах між платниками податків. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; Облік придбаних товарів у осіб, які зареєстровані як платники податку, ведеться виключно на підставі податкової накладної, а у осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, на підставі товарного чека, іншого розрахункового або платіжного документа, що підтверджує передачу товарів і проведення розрахунків.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами» має такі субрахунки:

- 641 «Розрахунки за податками»;

- 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»;

- 643 «Податкові зобов’язання»;

- 644 «Податковий кредит».

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість та інші податки).

На субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» ведеться облік розрахунків за зборами (обов’язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням».

На субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену за сумою одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми платежу на додану вартість, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов’язання.

ТОВ «Леляківське» сплачує фіксований сільськогосподарський податок, який не змінюється протягом визначеного Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» [6] строку з одиниці площі.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов’язкових платежів):

- податку на прибуток підприємств;

- плати (податку) за землю;

- податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- комунального податку;

- збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- збору на обов’язкове соціальне страхування;

- збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

- збору на обов’язкове пенсійне страхування;

- збору до Державного інноваційного фонду;

- плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

- збору за спеціальне використання природних ресурсів (користування водою для потреб сільського господарства та ін.)

Якщо у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менше ніж 50 % загального обсягу реалізації, то ТОВ «Леляківське» сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Об’єктом оподаткування є площі сільськогосподарських угідь, переданих ТОВ «Леляківське» у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, яка провадиться відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,5;

- для багаторічних насаджень - 0,3.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі потреби може уточнюватися згідно із законодавством.

ТОВ «Леляківське» визначає суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» [6], і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку провадиться щомісяця до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у І кварталі - 10; у II - 10; у III - 50; у IV - 30 %.

Поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за погодженням з районною державною адміністрацією строки, але не пізніше від 15 жовтня - з продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня - з продукції пізніх зернових і технічних культур, а поставка продукції тваринництва - щомісяця, але не пізніше від останнього дня поточного місяця.

Нараховану суму фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ «Леляківське» відображає за дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» субрахунок 911 «Загальновиробничі витрати рослинництва» і за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками». При сплаті фіксованого сільськогосподарського податку дебетується рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами» і кредитується рахунок 31 «Рахунки в банках».

Заборгованість ТОВ «Леляківське» його учасникам (засновникам), пов’язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу, відображується в бухгалтерському обліку відповідно до статті 58 «Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками» П(С)БО 2 «Баланс» [22].

Вилучена емітентом сума дивідендів повинна бути відображена в рядку 350 «Сплачені дивіденди» Звіту про рух грошових коштів (П(С)БО 4 [17]). Крім того, суми сплачених дивідендів вказуються у рядку 140 «Виплати власникам (дивіденди)» Звіту про власний капітал (П(С)БО 5 [23]). Якщо рішення про виплату дивідендів було прийнято після складання звітності, то інформація про нарахування та сплату дивідендів повинна бути розкрита в додатках до фінансової звітності (П(С)БО 6 [24]).

Після розгляду порядку відображення у фінансовій звітності нарахування і сплати дивідендів необхідно переходити до вивчення відображення цих операцій на рахунках бухгалтерського обліку згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку.

Для обліку розрахунків щодо нарахування і виплати дивідендів Планом рахунків передбачено субрахунок 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» синтетичного рахунку 67 «Розрахунки з учасниками».

Аналітичний облік за цим рахунком повинен вестися як для кожного засновника, так і за видами виплат.

Для відображення нарахування і сплати податку на дивіденди використовується субрахунок 641 «Розрахунки за податками», за кредитом якого показують нарахований податок на дивіденди, за дебетом - оплату податку.

Плата за оренду земельних і майнових паїв ТОВ «Леляківське», яка може бути віднесена до конкретного об’єкта витрат, визнається іншими виробничими витратами відповідного звітного періоду. Плата за оренду майнових паїв, залежно від того, де використовується майно, може бути віднесена на дебет рахунків 91 «Загально виробничі витрати»; 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут» з кредиту субрахунку 672 «Розрахунки за іншими виплатами».

ТОВ «Леляківське» повинно відобразити об’єкт операційної оренди на позабалансовому рахунку за вартістю, вказаною в угоді про оренду. Планом рахунків передбачено, що об’єкти операційної оренди обліковуються орендарями на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи».

Орендна плата, визначається іншими операційними витратами відповідного звітного періоду «з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов’язаних із використанням об’єкта операційної оренди».

Оскільки землі орендуються ТОВ «Леляківське» для вирощування сільськогосподарських культур, витрати зі сплати орендної плати обліковують на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» (аналітичний рахунок «Рослинництво») і кредитується субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Якщо земельна ділянка орендується для вирощування заздалегідь відомої культури, такі витрати відображують безпосередньо на відповідному аналітичному рахунку синтетичного рахунку 23 «Виробництво» [27, 29].