102 Теорія освіти і навчання (дидактика)

• загальноосвітня школа-інтернат — загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за ра­ хунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

• спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтер- нат) — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

• загальноосвітня санаторна школа (школа-інтер- нат) — загальноосвітній навчальний заклад І—ІІІ ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують трива­ лого лікування;

• школа соціальної реабілітації — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);

• вечірня (змінна) школа — загальноосвітній навчаль­ ний заклад II—ІІІ ступенів для громадян, які не мають мож­ ливості навчатися в школах з денною формою навчання.

До інших навчальних закладів системи загальної се­редньої ревіти належать:

• позашкільний навчально-виховний заклад — нав­ чальний заклад для виховання дітей та задоволення їх по­ треб у додатковій освіті за інтересами (науковими, техніч­ ними, художньо-естетичними, спортивними тощо);

• міжшкільний навчально-внробничий комбінат — навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загаль­ ноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, до- професійній, професійній підготовці;

— професійно-технічний навчальний заклад — нав- чальний заклад для забезпечення потреб громадян у про­ фесійно-технічній і повній загальній середній освіті;

— вищий навчальний заклад І—II рівнів акреди­ тації — навчальний заклад для задоволення потреб грома­ дян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спе­ ціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.

Учні здобувають загальну освіту в процесі вивчення навчальних предметів.

Навчальний предмет — педагогічно обгрунтована система науко­вих знань і практичних навичок та вмінь, що втілюють основний зміст і методи певної науки.

Відмінність навчального предмета від науки полягає в тому, що до нього входять тільки основні положення тієї чи тієї галузі знань, доступних для засвоєння учнями на певному ступені навчання. Навчальний предмет містить

Зміст освіти в національній школі 103

також дидактичні матеріали, що допомагають учням ово­лодіти комплексом навичок і вмінь, необхідних як для по­дальшого навчання, так і для активної участі в суспільно корисній праці (трудові, навчальні, мислительні).

Зміст навчального предмета охоплює фактичний мате­ріал, що відображає ознаки і властивості предметів, явищ; узагальнені результати суспільно-історичного пізнання сві­ту — поняття, закони, принципи, основні світоглядні по­няття, ідеї, провідні наукові теорії, етичні Й естетичні ідеа­ли, правові норми; методи дослідження і наукового мислен­ня (загальні, особливі, часткові), з якими людина вступає у взаємодію (сприймання, відтворення, перетворення).

Поняття — основна форма знань, що відображає істот­ні, необхідні ознаки і відношення предметів та явищ.

Зміст поняття — сукупність істотних ознак, власти­востей і відношень предмета думки, відображених у понят­тях. Обсяг поняття — розмаїття предметів, кожний з яких має ознаки, відображені у змісті поняття (напри­клад, кінематика — розділ механіки, який вивчає рух тіл, незалежність від часу величин, що характеризують рух і взаємозв'язок між ними).

Закон — необхідні, істотні, стійкі, повторювані відно­шення між явищами об'єктивної дійсності (властивості хі­мічних елементів перебувають у періодичній залежності від заряду атомних ядер (закон Д. Менделєєва).

Закономірність — упорядкованість подій, відносна по­стійність детермінованих чинників, регулярність зв'язку між певними речами.

Теорія — система знань, що описує і пояснює сукуп­ність явищ окремої галузі дійсності й зводить відкриті в ній закони до загальної основи (теорія пружності, теорія пластичності та опору матеріалів, атомно-молекулярна теорія у природознавстві).

Ідея — вища форма пізнання зовнішнього світу, яка ві­дображає об'єкт і спрямована на його перетворення (фізи­ка — важлива складова духовної культури людства).

Навчальні предмети поділяють на гуманітарний (укра­їнська мова і література, іноземна мова, історія) та при-родничо-математичний (математика, фізика, хімія, біоло­гія, географія, креслення) цикли. У процесі їх вивчення здійснюються внутріпредметні та міжпредметні зв'язки.

Внутріпредметні зв'язки — вибір аспектних проблем, які є наскрізними для конкретної навчальної дисципліни і застосовуються у процесі аналізу більшості явищ, які вивчає дана наука, їх здійснення дає змогу спиратися на