- •74 Загальні засади педагогіки
- •76 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •78 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •Процес навчання
- •80 Ісорія освіти і навчання (дидактика)
- •Функції процесу навчання
- •82 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •Забезпечення порядку і дисципліни на уроці.
- •86 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •88 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •90 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •Поняття змісту освіти
- •92 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •94 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •98 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •100 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •102 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •104 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •106 Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •1 Див.: Кравець в.П. Зарубіжна школа і педагогіка XX століття. — с. 263—264.
90 Теорія освіти і навчання (дидактика)
завдяки розкриттю практичної значущості знань, цікавому викладу матеріалу, створенню проблемних ситуацій на уроці, ефекту здивування, парадоксу, використанню навчальної дискусії, пізнавальних ігор.
Соціальні мотиви навчальної діяльності за своїм походженням і змістом ніби виходять за межі суто навчального процесу і пов'язані з широкими суспільними взаємовідносинами дітей (широка соціальна мотивація), а саме: соціальні мотиви, комунікативні мотиви, мотиви утилітарні, мотиви тривожності, мотиви, пов'язані з потребою у само- вихованні.
К. Ушинський, наголошуючи на виховному значенні правильних мотивів навчання, писав: «Як отрути, як вогню, треба боятися, щоб до хлопчика не добралась ідея, що він учиться тільки для того, щоб як-небудь обдурити своїх екзаменаторів і одержати чин, що наука є тільки квиток для входу в громадське життя, який треба кинути або забути в кишені, коли швейцар пропустив уже вас у зал, де і той, що пройшов без квитка або з фальшивим чи чужим квитком, дивиться з однаковою самовпевненістю»1.
Народна педагогіка про процес навчання
Наука не пиво: в рот не віллєш. Нема науки без муки. Гарно того вчити, хто хоче знати. Доки не намучишся, доти не научишся.
Література
Блага К., Шебек М. Я — твой ученик, ты — мой учитель. — М.. 1991. Дидактика современной школы/ Под ред. В.А. Онищука. — К., 1987. Концепція середньої загальноосвітньої школи України. — К.. 1990. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции. — М., 1971. Маркова А. К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте — М., 1983.
Оконь В. Введение в общую дидактику. — М.. 1990.
1 Ушинський К.Д. Праця в її психічному і виховному значенні. Вибр. пед. твори: У 2-х т. — Т. І. — С. 318,
2.2. Зміст освіти в національній школі
Поняття змісту освіти
Зміст освіти — система наукових знань, умінь і навичок, оволо-діння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їж світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.
На всіх етапах розвитку суспільства зміст освіти зазнавав якісних змін під впливом різних чинників: соціально-економічних відносин, рівня розвитку виробництва, науки, техніки і культури, розвитку освіти та педагогічної теорії, мети і завдань виховання, які ставить суспільство перед школою.
В історії школи і педагогіки відомі різні підходи до визначення змісту освіти. Наприкінці XVIII — в середині XIX ст. поширеною була так звана теорія формальної освіти, сутність якої полягала в тому, що учневі недоцільно давати великого обсягу знань, оскільки він його не засвоїть, а потрібно давати матеріал, що розвиває розумові сили, мислення, уяву, пам'ять, здібності.
її прибічники вважали за необхідне вивчення латинської та грецької мов, математики, які, на їхню думку, тренували розум учнів.
Цю теорію було покладено в основу змісту класичної освіти в гімназіях. Помітний вплив теорії формальної освіти і в сучасних французьких ліцеях, покликаних давати «загальну культуру за допомогою тренування мислення».