1000 тем франц мову(укр)

• Франція	171

Au 15 siècle l’industrie de la soie développa et quatre foires annuelles

furent créées; Lyon devint ainsi un centre européen des affaires.

Grâce à ses relations commerciales avec l’Italie, Lyon devint entrepôt des soies importées d’Italie et d’Orient.

Dès le 16 siècle, Lyon devint la ville de soie.

Une nouvelle classe, celle d’ouvriers se constitua dans la ville, qu’on appelait “les canuts”.

Au 19 siècle, cette industrie se développa dans tout le sud-est de la France, tout en restant sous la direction de Lyon.

Des villages entiers lui fournissaient sa production.

Les ouvriers de la soie (canuts), soumis à des conditions de travail inhumaines, se revoltèrent en 1831

et en 1834.

Aujourd’hui l’industrie textile se modifia beaucoup.

A la soierie s’ajoutent beaucoup d’autres industries: l’industrie chimique, l’industrie métallurgique, papeterie, polygraphie, l’industrie alimentaire, d’autres.

Lyon reste toujours un grand centre commercial de la France et du monde.

У 15 столітті розвилося виробництво шовку, створюються чотири щорічні ярмарки: Ліон стає таким чином діловим європейським центром.

Завдяки торговим зв’язкам з Італією, на складах Ліона зберігалися шовки з Італії і країн Сходу.

Починаючи з 16 століття Ліон стає містом шовку.

Новий клас робітників, яких називали «ткачами», з’явився в місті.

У 19 столітті це виробництво розвилося на всьому південному сході Франції, залишаючись під управлінням Ліона.

Цілі села постачають сюди свою продукцію.

У 1831 і 1834 роках ткачі, що працювали в нелюдських умовах, повстали.

Сьогодні текстильна промисловість досить змінилася.

До виробництва шовку долучається багато інших: хімічна, металургійна, паперова, поліграфічна, харчова промисловість та ін.

Ліон залишається великим промисловим центром у Франції і у світі.

	Vocabulaire
un hôtel de ville  — ратуша,	une prépondérance  — перевага
мерія	un entrepôt  — склад, пакгауз
une conquête  — захват,	un canut  — ткач
завоювання	fournir  — постачати,
un confluent  — злиття	забезпечувати
un carréfour  — перехрестя	soumettre  — підкоряти,
un empereur  — імператор	пригноблювати
élever  — зводити	une soierie  — шовковиробництво

172	La France •

Discussion

1.Quand les Romains fondèrent-ils la colonie Lugdunum?

2.Où se trouvait-elle?

3.Quand Lyon perdit-il sa prépondérance politique?

4.Grâce à quoi la ville devint entrepôt des soies?

5.Pourquoi “des canuts” se révoltèrent en 1831 et 1834?

 Grenoble

Grenoble, la capitale des Alpes françaises, est installé au cœur des montagnes.

Au 19 siècle, depuis la découverte d’une nouvelle source d’énergie apportée par l’eau des montagnes, Grenoble est devenu un centre industriel de grande importance.

Aux industries textiles, alimentaires et chimiques se sont ajoutées de nouvelles formes d’activité scientifiques liées à l’énergie nucléaire et à l’électronique.

L’Université, fondée au 14 siècle, a toujours connu une vie internationale.

Auprès de l’Université il y a un centre d’études nucléaires, des laboratoires d’études de l’hydrolique, de l’électrostatique et de la physique des métaux.

Le développement des voyages, des sports a contribué à faire de Grenoble un célèbre centre touristique qui reçoit chaque année 200 000 visiteurs.

300 000 habitants forment la population de cette métropole régionnale.

Dans la ville il y a beaucoup de monuments historiques: la cathédrale

Notre-Dame (12—13 siècles); l’église Saint-André du 13 siècle, l’église Sait-Laurent du 11 siècle et d’autres.

 Гренобль

Гренобль, столиця французьких Альп, розташований у серці гір.

У 19 столітті, після появи нового джерела енергії, принесеного гірськими водами, Гренобль став дуже важливим індустріальним центром.

До текстильної, харчової й хімічної промисловості додалися нові види наукової діяльності, пов’язані з ядерною енергією й електронікою.

Університет, заснований у 14 столітті, став міжнародним центром.

При університеті існують Центр ядерних досліджень, лабораторії гідравліки, електростатики і фізики металів.

Розвиток подорожей і спорту сприяли тому, що Гренобль став відомим центром, котрий приймає щороку 200 000 відвідувачів.

Населення цієї регіональної столиці складає 300 000 жителів.

У місті багато історичних пам’ятни­ ків: собор Богоматері (12—13 століть); церква Андрія Первозваного (13 століття); церква Святого Лаврентія (11 століття) й інші.

• Франція	173
Les X-èmes Jeux Olympiques d’hiver	У лютому 1968 року в Греноблі
se déroulèrent à Grenoble en février	проходили зимові Олімпійські
1968, et à cette occasion, la ville, qui	ігри, і з цієї нагоди місто, у якому
comprenait déjà de nouveaux quar-	вже були нові квартали, понови-
tiers, se modernisa encore.	лося.
C’est le Président Charles de	Саме Президент Шарль де Голль
Gaulle qui proclama l’ouverture de	проголосив відкриття цих Ігор.
ces Jeux.
Vocabulaire
installer (s’)  — розташува­	dérouler (se)  — проходити,
ти (-ся), розмістити (-ся)	відбуватися
une source  — джерело	à cette occasion  — у зв’язку
ajouter  — додавати	з цим; з цієї нагоди
nucléaire  — ядерний	moderniser (se)  — поновити,
auprès de  — при; біля; коло	поновитися
une métropole  — столиця;

головне місто

Discussion

1.Pourquoi appelle-t-on Grenoble la capitale des Alpes?

2.Quand et pourquoi est-il devenu un centre industriel important?

3.Qu’est-ce qu’il y a auprès de l’Université de Grenoble?

4.Qu’est-ce qui a contribué à la ville un essor économique?

5.Qui a proclamé l’ouverture des X-mes Jeux Olympiques d’hiver

àGrenoble?

 La peinture française

La peinture française a subi une grande évolution.

Chaque époque avait ses talents.

La France a donné beaucoup d’artistes célèbres de tous les genres et de toutes les écoles.

Il y en avait des classiques et des romantiques, des réalistes et des paysagistes, des impressionistes.

L’art français contemporain est varié, actif, intéressant et original.

Il y a beaucoup d’écoles et de genres.

 Французький живопис

Французький живопис зазнав великих змін.

Кожна епоха мала свої таланти.

Франція дала багато відомих художників усіх жанрів і всіх шкіл.

Серед них були класики, романтики, реалісти та пейзажисти, імпресіоністи.

Французьке сучасне мистецтво різнобічне, активне, цікаве й оригінальне.

Є багато шкіл та жанрів.

174	La France •

Les traditions réalistes sont gardées par beaucoup d’artistes.

Les peintres réalistes nous montrent que nous vivons sur la terre, à la ville, au village, dans la maison.

Ils nous montrent des couchers de soleil, des vases, des fleurs, des enfants, des gens qui s’aiment, luttent, souffrent, travaillent.

Ces artistes considèrent leur art comme sérieux et difficile.

Ils renoncent à la mode.

Ils gardent les meilleures traditions de l’art français.

Les plus célèbres peintres français sont Pablo Picasso, Matisse, Eugène Delacroix, Paul Delaroche, Jean-Baptiste Camille, HenriFrancois Riesener et beaucoup d’autres.

Реалістичні традиції зберігаються багатьма художниками.

Художники-реалісти показують нам, що ми живемо на землі, в місті, у будинку, в селі.

Вони малюють нам захід сонця, вази, квіти, дітей, людей, які закохуються, борються, страждають, працюють.

Ці художники розглядають своє мистецтво як серйозне та важке.

Вони відмовляються від моди.

Вони зберігають кращі традиції французького мистецтва.

Найвідоміші французькі художники: Пабло Пікассо, Матіс, Ежен Делакруа, Поль Делярош, ЖанБатіст Каміль, Генрі-Франсуа Резнер та інші.

Vocabulaire

subir  — зазнати; зазнавати	considérer  — розглядати;
un genre  — вид, жанр, стать	вдивлятися
contemporain, -e  — сучасний, -а	renoncer à  — відмовлятися; не
garder  — зберігати; охороняти	сприймати
un coucher de soleil  — захід	une tradition  — традиція,
сонця	передача
un levé de soleil  — схід сонця

Discussion

1.Quels genres de l’art contemporain concernant la peinture savez-vous?

2.Qu’est-ce que nous montrent les peintres réalistes?

3.Comment ces artistes considèrent-ils leur art?

4.Gardent-ils les meilleures traditions de l’art français?

5.Quels peintres français connaisez-vous?

6.Qui a peint la “Colombe de la paix”?

 La sculpture en France

 Скульптура у Франції

La sculpture française occupe une grande place dans les beaux-arts du monde.

Французька скульптура посідає важливе місце серед образотворчих мистецтв світу.

• Франція	175

Les monuments des meilleurs artistes décorent les parcs et les palais.

Les sculpteurs les plus célèbres du 16 siècle: Jean Goujon et Germain Pilon.

Le 17 siècle compte un bon nombre de grands sculpteurs.

Ce sont: Pierre Puget, Girardon.

Le maître de la sculpture du 18 siècle est Houdon.

Il a fait les bustes de Diderot, de Jean-Jacques Rousseau, de Napoléon.

Son chef-d’œuvre est “Voltaire assis”.

A cette époque Bouchardon, Falconet et Pigalle sont très célèbres.

Le 19 siècle a donné des sculpteurs de génie.

Parmi eux est François Rude, connu par le célèbre groupe, sous le nom de la “Marseillaise” qui décore “l’Arc de Triomphe” à Paris.

La “Marseillaise” symbolise les volontaires de 1792 qui défendent leur Patrie en appelant: “Aux armes, citoyens!

Formez vos bataillons!”

Le plus célèbre sculpteur du 19 siècle est Auguste Rodin (1840—1917).

Parmi ses œuvres remarquables on trouve les statues de Balzac et de Victor Hugo ainsi que ‘’Penseur’’.

Пам’ятники кращих скульпторів прикрашають парки й палаци.

Найвідоміші скульптори 16 сторіччя — Жан Гужон і Жермен Пілон.

17 сторіччя нараховує велику кількість відомих скульпторів.

Серед них П’єр Пюже, Жирардон.

Майстер скульптури 18 сто­ річчя — Гудон.

Він зробив погруддя Дідро, ЖанЖака Руссо, Наполеона.

Його шедевр — «Вольтер, який сидить».

У той час дуже відомими стають Бушардон, Фальконе й Пігаль.

19 сторіччя дало геніальних скульпторів.

Серед них Франсуа Рюд, славний своєю відомою групою під назвою «Марсельєза», що прикрашає Тріумфальну арку в Парижі.

«Марсельєза» символізує добровольців 1792 р., котрі захищають свою батьківщину, закликаючи:

«До зброї, громадяни! Формуйте ваші батальйони!»

Найвідоміший скульптор 19 сторіч-

чя — Огюст Роден (1840—1917).

Серед його чудових творів статуї Бальзака й Віктора Гюго, а також «Мислитель».

Vocabulaire

les beaux-arts  — образотворчі	sous le nom de  — під назвою,
мистецтва	під ім’ям
décorer  — прикрашати	un volontaire  — волонтер,
un sculpteur  — скульптор	доброволець
une chose de génie  — щось	un bataillon  — батальйон (200—
геніальне	300 вояків)

176	La France •

Discussion.

1.Pourquoi la sculpture française occupe-t-elle une grande place dans les beaux-arts du monde?

2.Qui sont les sculpteurs les plus célèbres du XVI, du XVII et du XVIII-ième siècle?

3.Par quoi est connu François Rude?

4.Qui est le plus célèbre sculpteur du XIX-ième siècle?

5.Quelles de ses oeuvres sont les plus remarquables?

 Les magasins français	 Французькі магазини
Les maisons de commerce portent	Торгові доми часто носять іме-
souvent les noms de leurs proprié-	на своїх володарів: «Лефранк»,
taires: “Lefranc”, “Duval”, ‘’Sanzot’’	«Дюваль», «Санзот» або
ou “Chez Paul”.	«У Поля».
D’autres se réfèrent à leur fabrica-	Інші в назвах посилаються на свої
tion (exemple: la boulangerie du	вироби (наприклад: «Булочна»
Croissant qui fabrique des crois-	або «Випікання рогаликів» — коли
sants  — petits pains en forme du	печуть булочки у формі рогали-
croissant) ou à leur fonction.	ків), або на свої функції.
Enfin, les noms des restaurants dé-	Нарешті, назва ресторанів зале-
pendent de la cuisine qu’ils propo-	жить від кухні, яку вони пропо-
sent.	нують.
Par exemple, au restaurant “La	Наприклад, у ресторані «Пагода»
Pagode” la cuisine sera chinoise,	кухня буде китайською; у рес-
à “La Crêpe Bretonne”, on man-	торані «Ла креп бретон» (пере­
gera des crêpes en Bretagne; “Au	кладається як «Бретонський
Sahara” la cuisine sera algérienne	млинець») будуть їсти млинці,
et le restaurant “Méditerranée” vous	як у Бретані; у ресторані «У
proposera surtout du poisson.	Сахарі» кухня буде алжир-
	ською; у ресторані «Медітеране»
	(«Середземне море») вам запро-
	понують рибу.
La charcuterie ou l’on vend du jam-	Ковбасна — де продають окіст,
bon, du saucisson, etc.	ковбасу та ін.
La pâtisserie ou l’on vend des gâ-	Кулінарія, де продають тістечка.
teaux.
La confiserie ou l’on vend des su-	Кондитерська, де продають цу-
creries, bonbons, chocolats.	кор, цукерки, шоколад.
La mercerie ou l’on vend des ac-	Галантерея, де продають фурні-
cessoires des vêtements: boutons,	туру до одягу: ґудзики, застібки
fermetures “Eclair”, etc.	«блискавка» та ін.

• Франція	177

La droguerie ou l’on trouve des produits de toilettes, d’hygiène, de menage, etc.

L’épicerie qui est le magasin ou l’on trouve toutes sortes d’alimentation et surtout les conserves.

Au café: les cafés français sont réputés.

On boit du café, du thé, aussi le jus de fruits et d’eau minérale ou gazeuse.

Аптекарський магазин, де можна знайти туалетні, гігієнічні, господарчі засоби і т. ін.

Бакалейний магазин — це магазин, де можна знайти всі види продуктів, особливо консерви.

У кав’ярні особливо визнається французька кава.

П’ють каву, чай, особливо охоче — фруктовий сік і мінеральну або газовану воду.

Vocabulaire

un magasin  — магазин

un magazine  — ілюстрований

журнал

un propriétaire  — власник référer (se)  — посилати (-ся);

відносити (-ся)

un croissant  — круасан (рогалик у вигляді молодого місяця)

dépendre  — залежати une crèpe  — млинець un poisson  — риба vendre  — продавати

un accessoire  — комплектуючий

товар

une drogerie  — аптекарський магазин

Discussion

1.Quels noms portent des magasins français?

2.De quoi dépendent les noms des restaurants?

3.Qu’est-ce qu’on propose “Au Sahara”?

4.Qu’est-ce qu’on peut trouver à la drogerie?

5.Que boit-on aux cafés?

 Histoire de la gastronomie	 Історія гастрономії
La gastronomie date en France du	У Франції мистецтво гастроно-
sciècle de Louis XIV.	мії зародилося в часи правління
	Людовіка XIV.
On note à maintes occasions dans	Роль, яку кулінарне мистецтво
l’histoire le rôle de la gastronomie	відігравало в політиці й диплома-
dans la politique et la diplomatie.	тії, відзначена в багатьох випад-
	ках протягом історії.
Beaucoup d’affaires, de traités, de	Багато справ, договорів і конфлік-
conflits se sont reglés lors d’un	тів було улагоджено під час бан-
banquet à Paris.	кету в Парижі.
Ce temps-là, la capitale est devenue	У той час столицю охопив інте­
une ville d’intérêt gastronomique.	рес до кулінарії.

178	La France •

Les premiers restaurants se sont ouverts à la fin du 18 siècle.

La cuisine française est devenue célèbre dans le monde entier.

On vantait sa légerté, sa finesse.

Certains disait qu’on savait manger seulement en France.

Partout ailleurs dans le monde, on ne faisait que s’alimenter.

Sous la règne de Louis XIV un souper de la Cour se composait de plus de quarante plats, mais on ne mangeait pas tout.

Le repas était divisé en trois, quatre ou cinq services.

Le plus souvent c’étaient: les hors- d’œuvre, les entrées, les rôtis, les entremets.

On servait tout un ensemble de plats.

Parmi ces plats on choisissait ce qu’on voulait, puis on desserait et on apportait une nouvelle série de mets.

Les premiers “menus” sont apparus au milieu du 18 siècle.

Ils avaient la forme des cadrans divisés en quartiers symbolisant les différents services.

Au 19 siècle le repas pouvait être servi “à la française” et “à la russe”.

Le premier signifiait plusieurs services et le repas dit “à la russe” avait un seul service avec une grande quantité de plats.

Peu à peu le menu s’imposa dans tous les restaurants.

Перші ресторани відкрилися наприкінці 18 століття.

Французька кухня стала знаменитою на весь світ.

Хвалили її легкість і вишуканість.

Деякі люди говорили, що приймати їжу вміють тільки у Франції.

Увсіх інших краях світу просто харчуються.

Учаси правління Людовіка XIV вечеря при дворі складалася більше ніж із 40 страв, але все не з’їдалося.

Прийом їжі складався з трьох, чотирьох чи п’яти подач страв.

Найчастіше це були закуски, перші страви, смаженина, легкі страви, що подавалися до десерту.

До столу подавався цілий набір страв.

Із цього розмаїття присутні вибирали страву за смаком, потім все інше відносили і приносили нову серію витворів кулінарного мистецтва.

Перші меню з’явилися в середині 18 століття.

Вони мали форму циферблата (диска) і були розділені на сектори, що символізують різні сервіровки.

У 19 столітті їжу можна було приймати на французьку і на російську манеру.

Перша мала на увазі кілька сервіровок, а друга означала, що буде подана велика кількість страв і буде тільки одна сервіровка.

Згодом меню прижилося в усіх ресторанах.

• Франція	179

Aujourd’hui on le propose surtout pour indiquer la totalité des plats et des boissons proposés avec les prix.

Née en France, la vogue de menu gagna les pays limitrophes, puis le monde entier.

Сьогодні його використовують повсюдно, щоб указати всі пропоновані страви і напої разом з цінами.

Мода на меню, що зародилася у Франції, перекинулася в сусідні країни, а потім завоювала й увесь світ.

Vocabulaire

la gastronomie  — мистецтво	une entrée  — перша (головна)
приготування страв	страва
noter à  — відзначати	un rôti  — смаженина
regler  — улагодити; врегулювати	un entrement  — легка страва
vanter  — розхвалювати,	(до десерту)
хвалити	un mets  — витвір мистецтва;
la finesse  — вишуканість	страва, їжа
certain  — деякий	un cadran  — диск; циферблат
alimenter (s’)  — харчувати (-ся)	la vogue de menu  — мода на
un service  — подавання страв	меню, на перелік страв і цін
un hors-d’oeuvre  — закуска,
початкова страва

Discussion

1.Qu’est-ce que c’est que la gastronomie?

2.Quel rôle a-t-elle joué dans la politique et la diplomatie?

3.Quand date-t-on la naissance de la gastronomie?

4.Des premiers restaurants quand sont-ils ouverts?

5.Qu’est-ce que c’est que le service “à la russe” et “à la française”?

6.Quand sont apparus les premiers “menus”?

 Comment les Français	 Як їдять
mangent-ils?	французи?
La façon de se nourrir des Français	Через життя в місті французи
s’est modifiée à cause de la vie ur-	стали по-іншому харчуватися.
baine.
Mais ils restent, cependant attachés	Однак вони дуже шанують свої
à la tradition de bons produits et de	традиції смачної кухні та гарних
la bonne cuisine.	продуктів.
Les Français restent soucieux de	Французи приділяють багато ува-
gastronomie et de tradition culi-	ги приготуванню їжі та кулінар-
naire.	ним традиціям.

180	La France •

Les Français font la plupart de leurs achats dans les grandes surfaces.

Ici on peut trouver une gamme étendue des produits alimentaires.

Ce sont les plats préparés, conserves, produits laitiers, légumes prêts à l’emploi, etc.

Mais quand ils veulent acheter les produits frais, ils vont aux marchés couverts ou en plein air.

Il y en a beaucoup dans les villes et dans tous les quartiers de Paris.

Les repas continuent à être pris en famille, autour d’une table.

Ils se composent généralement d’une entrée, d’un plat principal et d’un dessert.

Le pain, le vin et le fromage sont obligatoires.

Beaucoup de Français qui sont préoccupés par leur santé, choisissent des nourritures moins énergétiques que dans le passé.

On temoigne une diminution importante de la consommation de sucre et de graisses.

Les jours ouvrables, la plupart de Français se nourrissent d’une manière plus économe et plus rapide que jadis.

Un Français sur trois déjeune près de son lieu de travail, en brasserie, en restaurant d’entreprise, souvent même d’un sandwich.

Mais quand ils reçoivent des invités ou célèbrent une fête, les Français restent fidèles à leur image de gourmets.

Більшу частину продуктів французи купують у супермаркетах.

Тут представлений великий вибір продуктів харчування.

Це готові страви, консерви, молочні продукти, готові до вживання овочі та ін.

Але коли французи хочуть купити свіжі продукти, вони йдуть на криті ринки чи на ринки просто неба.

Таких ринків дуже багато в містах і в усіх кварталах Парижа.

Жителі Франції, як і раніше, їдять у родині, збираючись за одним столом.

Звичайно обід складається з першої страви, другої та десерту.

На столі обов’язково є хліб, вино і сир.

Французи, що піклуються про стан свого здоров’я, вибирають менш калорійну їжу.

Зараз можна спостерігати значне зниження вживання цукру і жирів.

У робочі дні більшість французів харчуються швидше і витрачають менше грошей на їжу, ніж раніше.

Кожен третій француз обідає недалеко від робочого місця, у великих ресторанах із самообслуговуванням, у їдальнях на підприємствах, часто з’їдає тільки бутерброд.

Але коли у французів свято чи гості, вони цілком виправдовують свій імідж великих гурманів.