Матеріали, інструменти та пристрої
Рогіз щорічно відновлює нові стебла, які до весни висихають ламаються, гниють, а тому необхідно проводити своєчасне зрізування дозрілих стебел.
Заготівлю рогозу розпочинають у період із другої половини серпня до жовтня. Цей період залежить від погодних умов місця проростання та водного режиму в природних заростях рогозу.
Визначення часу заготівлі проводять таким чином. Зрізають кілька стебел і залишають їх на відкритому повітрі. Через добу оглядають поперечний зріз. Якщо зріз рівний, то це значить, що стебла рогозу дозріли. Якщо при огляді помітне деяке збільшення серцевини чи листя (ефект зрізаної цибулини), це свідчить про те, що рослина не увійшла у стадію вегетативного спокою, тож із заготівлею треба зачекати.
Нерідко заготівлею проводять і взимку по льоду, але при цьому стебла менш еластичні, а частина залишається під льодом. Оптимальна висота зрізу стебла має бути не нижче 50 і не вище 100 мм від кореневища.
Рогіз зрізують серпами, косами та різаками (вкороченими косами-скісками). Зрізані стебла очищають від інших рослин, вибраковують недоброякісні. Потім стебла розкладають на помості шаром 3–10см. Іноді рогіз розкладають на стеблах рогозу, який росте, нахиляючи і зв’язуючи верхівки. Термін сушіння триває від 7 діб до 2–3 тижнів. Далі стебла зв’язують у снопи та складають під навіс або в ожереди, слідкуючи за тим, щоб в середину снопів не потрапляла вода. Рогіз може зберігатися протягом кількох років.
Обробка рогозу перед плетінням полягає в обов’язковому лущенні, а також відбілюванні та фарбуванні. В результаті лущення одержують окремо листя і серцевину. Лущення виконують, поступово відділяючи спочатку верхні листки, потім наступні, не допускаючи перегинів і зломів. Найбільш товсті та широкі листки розрізають на окремі стрічки.
Як вказує О.Ф. Стеченко, стебла умовно поділяють на чотири сорти: серцевина і перший від неї листок – перший; наступні два листки – другий; третій, четвертий листки – третій; усі подальші – четвертий.
Розсортовану сировину зв’язують у пучки і зберігають у сухому місці.
Відбілювання листків проводять з метою отримання більш світлих кольорів. Для цього листки кип’ятять протягом 2 год. у 10%-ному розчині пероксиду водню з додаванням 2%-ного силікату натрію. Далі листки промивають у гарячій воді протягом 10 хв. Одночасно з відбілюванням рогіз стає більш еластичним. Рогіз добре відбілюється також за допомогою хлорного вапна (100 г на 900 г води) протягом 4–6 год. Температура розчину повинна бути 30–40оС. Далі проводять промивання листів у гарячій воді.
Фарбування рогозу проводять для одержання елементів декору. Фарбують рогіз у жовтий, синій, голубий, зелений та інші кольори.
Як уже відмічали, для заготівлі рогозу застосовують серп, косу, різак.
Для плетіння із рогозу використовуємо:
- ніж із широким гострим лезомдля розрізування листя на смуги та обрізування кінців у виробах;
- дерев’яний молотокдля вирівнювання поверхні виробів;
- металевий молотокдля забивання цвяхів у шаблони;
- дерев’яне шилоз твердого дерева для проколювання отворів;
- голку(циганку) для зшивання частин виробу;
- обценькидля витягування цвяхів;
- шаблонирізних розмірів та форм з дерева та фанери – розбірні та нерозбірні, універсальні, овальні, прямокутні тощо.
Для виробництва кошиків та килимків використовують просте пристосування – верстат. Верстат складається із двох дерев’яних бокових стояків на підніжках, які скріплені між собою двома поперечними рейками. Верхня рейка закріплена нерухомо, а нижня піднімається вверх і вниз для натягування і закріплення основи. Висота верстата – 1250 мм, ширина – 1000 мм. Верстат має також середню поперечину (ляду). На верхній рейці закріплюють основу – шпагат або скручені із рогозу мотузочки, а далі їх пропускають через отвори в ляді, опускають донизу і закріплюють за нижню рухому рейку. За допомогою цієї рухомої рейки натягають всю основу.
Ляда має стільки отворів, скільки є ниток основи. В отворах ляди повинні вільно переміщатися нитки основи. Ляда призначена для ущільнення плетіння густого полотна.
Робоче місце включає звичайні столи та стільці.