4.4. Спеціальна освіта осіб з важкими розладами мовлення (врм)

Основною метою логопедичної допомоги в дошкільних та шкільних закладах є забезпечення навчання, виховання та розвитку осіб з вадами мовлення, а також попередження мовних порушень та шкільної неуспішності.

В Україні функціонує добре налагоджена система спеціальних закладів для дітей з вадами мовлення. Вона включає:

1) дошкільні заклади, зокрема:

— спеціальні дитячі садки для дітей з ВРМ;

— логопедичні групи при масових дитячих садках:

а) для дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком;

б) для дітей із загальним мовленнєвим недорозвитком;

в) для дітей, які заїкаються;

2) шкільні заклади, зокрема:

— спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з важкими розладами мовлення;

— логопедичні пункти (кабінети) при масових загальноосвітніх та спеціальних школах, дитбудинках, дитячих лікувальних установах;

3) логопедичну допомогу дорослим (стаціонар, напівстаціонар, амбулаторія).

Логопедична робота а також здійснюється у дитячих психоневрологічних санаторіях з метою корекції мовленнєвім вад та відхилень у психічному розвитку дітей.

Поряд із спільними з пасовими дитсадками завданнями у дошкільних закладах для дітей з ВРМ вирішується ряд специфічних завдань: забезпечення раннього розпізнавання вад мовленнєвого та психічного розвитку дітей, ранньої їх корекції; формування, розвиток та корекція усного мовлення дітей з ВРМ. Актуальність цих завдань зумовлена недостатнім рівнем підготовки дітей з ВРМ до навчання в школі, непродуктивністю роботи з попередження відхилень у розвитку цієї категорії дітей.

У перспективі можливе створення альтернативних державним приватних дитячих закладів для дітей з важкими розладами мовлення.

Специфічними завданнями спеціальних шкіл-інтернатів є навчання, виховання і розвиток учнів з ВРМ на такому рівні, щоб підготувати їх до переходу до масової школи або різних типів спеціальних шкіл; попередження і корекція різних порушень усного та писемного мовлення; усунення обумовлених вадами мовлення особливостей психічного розвитку учнів у процесі навчально-виховної роботи в урочний та позаурочний час; професійно-групова підготовка учнів.

Школа для дітей з ВРМ складається з двох відділень. У 1-му відділенні навчаються діти з діагнозом алалія, афазія, дизартрія, ринолалія, заїкання, Ідо мають загальний недорозвиток мовлення, який утруднює їх навчання в масовій школі.

Основні завдання 1-го відділення — усунення різних видів порушень усного й писемного мовлення та вад їх психічного розвитку, формування знань, умінь та навичок з основ наук; професійно-трудова підготовка. Термін навчання в 1-му відділенні для дітей із ЗНМ — 11 років (підготовчий — 10 класи). В кінці навчання учні одержують знання в обсязі неповної середньої школи.

2-ге відділення спеціальної школи призначене для учнів з важкою формою заїкання. Вони одержують знання в обсязі неповної середньої школи; додатковий (у порівнянні з масовою школою) рік відводиться на спеціальну мовленнєву роботу в молодших класах.

У зв'язку з тим, що після закінчення учнями 4-го класу біля 50% з них можуть бути переведені для навчання до масової загальноосвітньої шкоди або до різних типів спеціальних шкіл (допоміжної, для дітей із ЗПР та ін.), у перспективі середня спеціальна школа може бути поступово перетворена в початкову.

Для окремих категорій дітей, які продовжать навчання в основній спеціальній школі-інтернаті (5-9 класи), здійснюється профорієнтаційна робота з урахуванням індивідуальних здібностей, інтересів учнів, психофізичних відхилень у розвитку.

Найбільша увага має бути приділена старшій ланці спеціальної освіти (10-11 класи), де відбувається професійно-трудова підготовка учнів з ВРМ.

У цих питаннях школа може кооперуватися з наявними поблизу середніми професійними закладами (ПТУ, технікумами, іншими училищами) з тим, щоб одержати допомогу в навчанні учнів тим чи іншим спеціальностям.

Спеціальні класи для дітей з ВРМ (1—4 класи) можуть створюватися при масових школах. Навчання в цих класах веде вчитель-логопед. Доцільне запровадження в практику роботи таких класів при масових школах інтегрованих уроків, які готують і проводять спільно вчитель-класовод і логопед.

Система логопедичних пунктів (кабінетів) створюється при загальноосвітніх масових школах, в інших спеціальних типах шкіл, при дитячих поліклініках та психоневрологічних санаторіях (диспансерах), при спеціалізованих будинках дитини. Основними завданнями логопедичних пунктів (кабінетів) при масових школах є попередження та виправлення різних мовленнєвих вад учнів, попередження та усунення специфічної для учнів-логопатів неуспішності з рідної мови, формування вищих рівнів розуміння усного мовлення та навчального тексту. До завдань логопедичного кабінету при різних типах спеціальних шкіл поряд з корекцією вад мовлення належить уточнення первинності чи вторинності мовленнєвого дефекту, в залежності від цього надання логопедичної допомоги у попередженні труднощів шкільного навчання. Логопедичні кабінети при дитячих лікувально-санаторних закладах забезпечують також диспансеризацію дітей, беруть участь у комплектуванні логопедичних пунктів (кабінетів) у системі закладів охорони здоров'я та освіти.

У спеціалізованих дитячих будинкахлогопедична робота потребує ще спеціального вивчення, здійснюється якомога рання (з домовленнєвого періоду) профілактика відхилень у мовленнєвому розвитку дітей, своєчасна діагностика та виправлення недоліків мовлення у всіх групах, активний розвиток усного мовлення дітей.

У спеціальних та масових школах, дитячих будинках, де навчаються діти з ВРМ, створюється психологічна служба.

Логопедична допомога дорослимнадається в стаціонарах, напівстаціонарах, амбулаторно та в реабілітаційних центрах. Тут відбувається комплексне обстеження хворих логопедом, нейропсихологом, психоневрологом та іншими лікарями, аналіз його результатів з метою виявлення ступеня, характеру та локалізації ураження після перенесених інсультів або операцій головного мозку, корекція і компенсація виявлених мовленнєвих та психічних відхилень. Особлива увага приділяється відновленню у хворих мовлення.

Перспективними завданнями розбудови системи логопедичних закладів у державі є: організація при спеціальній школі-інтернаті для дітей з ВРМ класів поглибленого вивчення певних дисциплін (гуманітарного, природничо-математичного, художньо-естетичного, спортивного, сільськогосподарського, технічного та інших профілів); розробка варіативних каналів одержання особами з ВРМ загальної та професійної освіти (приватних дитсадків, дитбудинків, котеджів, гімназій, ПТУ тощо); створення на базі однієї із спеціальних шкіл для дітей з ВРМ міжрегіонального центру для осіб з ВРМ (алалія, афазія) з метою підготовки їх для подальшого навчання у школі цього типу: здійснення на старшому ступені шкільної освіти навчання найбільш здібних і підготовлених до самоосвіти учнів з ВРМ за індивідуальним планом, яки її передбачає «зону вільного розвитку». Можливе також застосування бінарних та інтегрованих моделей навчання учнів * ВРМ * метою більш ефективного керування процесом засвоєння ними основ наук; створення на базі однієї із спеціальних шкіл міжрегіонального центру підтримки обдарованих дітей, які мають ВРМ, з метою їх підготовки до продовження навчання в спеціалізованих училищах та вузах; перегляд авторитарне запровадженого, у школах для дітей з ВРМ п'ятиденного навчального тижня, відміни домашніх завдань у перших класах, що свого часу науково не було обґрунтовано; створення відповідних сприятливих умов для навчання і виховання дітей з комбінованим дефектом (ВРМ і порушення опорнорухового апарату, ВРМ і розумова відсталість чи ЗПР тощо).