- •Технологія м’яса та м’ясопродуктів
- •1. Сировина для виробництва м’ясних виробів та асортимент продукції
- •2. Технологія ковбас
- •3. Технологія м’ясних баночних консервів
- •Технологія молока і молочних продуктів
- •1. Склад і властивості молока
- •2. Основні технологічні операції первинної обробки молока
- •3. Технологія виробництва кефіру
- •4. Особливості виробництва сметани
- •5. Виробництво сиру та вершкового масла
- •27.6. Основні особливості виробництва сухих молочних продуктів
- •Технологія хліба
- •1. Загальна характеристика хлібних виробів
- •2. Технологічна схема виробництва хлібобулочних виробів
- •3. Основна та додаткова сировина хлібопекарського виробництва
- •4. Хлібопекарські властивості пшеничного і житнього борошна
- •Інші види борошна
- •Зміни хлібопекарських властивостей борошна під час дозрівання і подальшого зберігання
- •5. Приготування тіста з пшеничного борошна
- •6. Приготування тіста з житнього і суміші житнього і пшеничного борошна
- •Експресні технології приготування житнього тіста
- •Порівняльна характеристика способів приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- •7. Поліпшувачі якості хліба
- •8. Хвороби хліба
- •9. Зберігання хліба
- •Технологія макаронних виробів
- •1. Асортимент макаронних виробів та їх характеристика
- •2. Основні технологічні стадії виробництва макаронних виробів
- •3. Особливості процесу пресування, розробки та сушіння виробів
- •4. Пакування та зберігання макаронних виробів
- •Тема тЕхнологія кондитерських виробів
- •1. Асортимент та сировина кондитерських виробів
- •2. Технологія карамелі
- •3. Технологія шоколаду
- •4. Технологія цукерок
- •5. Технологія борошняних кондитерських виробів
- •1. Характеристика сировини, що використовується для виробництва рослинної олії
- •2. Загальна технологічна схема одержання рослинної олії
- •5. Схема одержання рослинної олії комбінованим способом
- •6. Повна рафінації рослинної олії
- •7. Використання відходів технології рослинної олії
- •9. Показники, норми якості і дефекти олії
- •10. Пакування і зберігання олії
- •Основна
9. Показники, норми якості і дефекти олії
Залежно від способу очищення (рафінування) олії поділяють на види, а кожний вид – на товарні сорти.
Вид і товарний сорт олії визначають за прозорістю, смаком, запахом, кольором (тільки арахісової, конопляної олії, твердих рослинних олій) та фізико-хімічними показниками: колірне, кислотне числа, нежирові домішки, вміст фосфоромісних речовин, вологи та летких речовин, неомилюваних речовин, проба на мило.
Ступінь свіжості олії визначають за перекисним числом, а без-печність (харчову нешкідливість) – за вмістом пестицидів, мікотоксинів, афлатоксину В, міді, ртуті, свинцю, мікробіологічними показниками. Прозорість олії визначають при температурі 20° С після відстоювання протягом 24 год. Вона може бути прозорою, мутною, мати „сітку" (ледве помітні неозброєним оком маленькі окремі частки) і відстій (масова частка нежирових домішок).
Колір олії визначають розгляданням проби в променях, що проходять крізь масу жиру і відбитому світлі на білому фоні. При цьому олію масою не менше 50 мм наливають у стакан.
Смак і запах олії визначають при температурі 20° С, попередньо її перемішавши.
Колірне число олії визначають порівнянням проби, яку наливають у пробірку, з кольором одного з еталонів, який найбільше подібний до кольору олії. Еталони виготовляють з розчину йоду різної концентрації. Тому йодне число виражають в см3 І2 на 100 г олії.
Йодне число характеризує наявність в олії ненасичених жирних кислот або кількість подвійних зв'язків у ненасичених жирних кислотах олії, а також приналежність її до одного з типів (невисихаючі, напіввисихаючі, висихаючі) і здатність до окислення. Йод здатний приєднуватись по місцю подвійних зв'язків жирних ненасичених кислот. Наприклад, йодне число маслинової олії (невисихаюча) становить 75…88 г на 100 г олії, соняшникової олії (напіввисихаюча) – 125…145, лляної олії – 175…195 г на 100 г (висихаюча).
Кислотне число виражається кількістю мг 0,1 н. розчину лугу, здатного нейтралізувати вільні жирні кислоти, що містяться в 1 г олії. Вільні жирні кислоти накопичуються в олії внаслідок гідролізу гліцеридів. Кислотне число є сортовим показником олії. Наприклад, кислотне число повинно бути, не більше: олії соняшникової рафінованої 0,4 мг КОН, гідратованої і нерафінованої вищого сорту – 1,5; першого сорту – 2,35; другого сорту – 6,0 мг КОН.
Масова частка фосфоровмісних речовин характеризує наявність в олії фосфоліпідів і виражається в %.
10. Пакування і зберігання олії
Олії випускають фасованими і нефасованими. Соняшникову олію рафіновану дезодоровану, кукурудзяну дезодоровану, арахісову випускають тільки у фасованому виді.
Соняшникову олію фасують у скляні пляшки місткістю 500, 700 г (допускається фасування в пляшки місткістю нетто 400 г) і у пляшки з забарвлених полімерних матеріалів місткістю 470, 575, 1000 г.
Герметичне закупорені пляшки укладають в дерев'яні і полімерні ящики, а пляшки з полімерних матеріалів – в ящики з гофрованого картону. Споживча і транспортна тара маркується відповідно до вимог стандартів.
Соняшникову олію розливають у залізничні цистерни, металеві контейнери. Контейнери перевозять на залізничних платформах і автомашинах. Олію перевозять також у звичайних автоцистернах, автопоїздах з ізотермічними цистернами. Розливають соняшникову олію у бочки сталеві неоцинковані або з внутрішнім покриттям об'ємом 100, 200, 275 дм3, у алюмінієві фляги об'ємом 25, 38,40 дм3.
Тара для перевезення і тимчасового зберігання олії повинна бути ретельно очищеною від залишків у ній олії, пропареною, вимитою і висушеною.
Олію необхідно зберігати в закритих і затемненнх приміщеннях при температурі не вищій 18 °С. При температурі 0 і нижче зберігання не рекомендується, бо вона мутніє і загущується. Ці явища незворотні.
За умови дотримання цих вимог підприємство-виробник (постачальник) гарантує зберігання олії соняшникової, фасованої у пляшки і фляги – 4 міс.; фасованої у бочки – 1,5 міс.; кукурудзяної рафінованої дезодорованої – 4 міс.; соєвої рафінованої дезодорованої – 45 діб; бавовняної рафінованої дезодорованої, фасованої у пляшки, бутилі, фляги і бочки – 3 міс.; рафінованої недезодорованої – 6 міс.; маслинової рафінованої і арахісової рафінованої дезодорованої. фасованої у пляшки – 6 міс.; гірчичної нерафінованої, фасованої у пляшки – 8 міс.
література