- •Міністерство освіти і науки україни
- •Національний університет харчових технологій
- •Фізико-хімія води
- •Лабораторний практикум
- •Київ нухт 2013
- •Лабораторна робота № 1 визначення загальних фізико-хімічних показників
- •Завдання для виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Потенціометричний метод
- •Значень іонної сили
- •Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Колориметричний метод
- •Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Йодометричне визначення
- •Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
- •4.1. Гідрокарбонати, карбонати, лужність
- •Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення зворотним титруванням
- •Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення за балансом еквівалентів головних іонів сольового складу
- •4.2. Твердість води
- •Комплексонометричне визначення
- •Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання результатів
Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
Апаратура
рН-метр або іономір зі скляним індикаторним електродом та хлоросрібним електродом порівняння. Магнітна мішалка.
Реактиви
Розчин соляної кислоти основний, 0,2 моль-екв/дм3: 16,6 см3 концентрованої НСl розбавляють дистильованою водою до 1 дм3.
Розчин соляної кислоти робочий; 0,05 моль-екв/дм3: 250 см3 основного розчину НС1 доводять до 1 дм3 прокип'яченою дистильованою водою, вільною від СО2.
Розчин соляної кислоти робочий, 0,02 моль-екв/дм3: 100 см3 основного розчину НСl доводять до 1 дм3 прокип'яченою дистильованою водою, вільною від С02.
Точну концентрацію розчинів НС1 встановлюють титруванням стандартним розчином бури.
Порядок виконання роботи
Готують рН-метр до роботи як описано в інструкції до приладу. Перед вимірюванням склянку для титрування, електроди, термометр та магнітні мішалки споліскують досліджуваною водою. Для аналізу беруть 100 см3 води. Якщо лужність досліджуваної більша за 200 мг НСО3-/дм3, то для аналізу беруть 10, 25 або 50 см3 воли і доводять її об'єм до
100 см3 прокип'яченою бідистильованою водою, вільною від СО2.
Пробу води титрують розчином соляної кислоти концентрацією 0,05 або 0,02 моль-екв/дм3 із мікробюретки за перемішування її магнітною мішалкою. Титрування закінчують, коли досягається значення рН 4,0±0,05 Лужність води обчислюють за рівняннями
(V1·C·1000)/V=Х моль-екв НСО3-/дм3
(V1·C·1000·61,02)/V =Yмг НСО3-/дм3
де V1 — об'єм розчину соляної кислоти, витрачений на титрування, см3; С — концентрація розчину соляної кислоти витраченої на титрування, моль-екв/дм3; V— об'єм проби води, см3; 61,02 молярна маса еквівалента гідро-карбонат-іонів.
Визначення зворотним титруванням
Принцип методу. Під дією надлишку сильної кислоти аніони СО32- та НСО3- повністю переходять у молекули С02 (Н2С03). Останні видаляють із розчину продуванням повітря, вільним від СО2. Залишок сильної кислоти відтитровують стандартним розчином бури за наявності змішаного індикатору:
2НС1 + Nа2В407 + 5Н20 = 4Н3В03 + 2NаС1.
За різницею еквівалентів добавленої сильної кислоти та витраченої на титрування бури обчислюють концентрацію іонних форм вугільної кислоти, виражену в моль-екв НС03-/дм3.
Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви
Апаратура
Прилад для очищення повітря від СО2.
Реактиви
Розчин соляної кислоти, 0,05 моль-екв/дм3: 4,2 см3 концентрованої НС1 розбавляють бідистильованою водою до 1 дм3. Точну концентрацію кислоти встановлюють титруванням стандартним розчином бури.
Стандартний розчин бури, 0,05 моль-екв/дм3: 4,767 ± 0,001 г тричі перекристалізованого препарату Nа2B4O7·10Н2О розчиняють у бідистильованій воді й доводять об'єм розчину до 0,5 дм3 у мірній колбі. Зберігати розчин бури рекомендується в поліетиленовій посудині, щільно закритій пробкою. Розчин бури бажано готувати через кожні 3 міс.
Точну концентрацію розчину бури можна встановити титруванням розчином соляної або сірчаної кислоти, приготовленим із фіксаналу.
Перекристалізація: 20 - 25 г Nа2B4O7·10Н2О, х.ч., розчиняють у 100 см3 дистильованої води за нагрівання до 50 °С. Теплий розчин швидко фільтрують крізь лійку Бюхнера. Фільтрат охолоджують на льодяній бані, кристали, що утворились, відділяють на лійці Бюхнера і висушують упродовж двох діб між аркушами фільтрувального паперу. Препарат зберігають у бюксі; його кристали не повинні прилипати до сухої скляної палички.
Змішаний індикатор: 0,5 г метилового червоного С15Н15О2N3 розчиняють у 100 см3 етилового спирту і добавляють 4 см3 1%-го водного розчину метиленового голубого С16Н18NSСl. Розчин повинен мати малинове забарвлення у кислому середовищі й інтенсивно зелене — у лужному. Індикатор зберігають у посудині з темного скла.
Визначення точної концентрації розчину соляної кислоти.
У конічну колбу для титрування піпеткою вносять 10,0 см3 розчину соляної кислоти (або інший точно виміряний об'єм), добавляють 90 см3 дистильованої води і 10 крапель змішаного індикатору. Розчин перемішують, пропускають крізь нього упродовж 10 хв повітря, вільне від С02. і титрують стандартним розчином бури до зміни забарвлення з малинового на інтенсивно зелене.
Концентрацію розчину соляної кислоти Сх (моль-екв/дм3) обчислюють за рівнянням:
Cx=,
де V1 — об'єм стандартного розчину бури, використаний для титрування, см3; С — концентрація стандартного розчину бури, моль-екв/дм3; V — об'єм розчину соляної кислоти, використаний для титрування, см3.
Робочі розчини хлориду калію для побудови калібрувального графіка готують із використанням стандартного розчину КС1 аналогічно, як і робочі розчини, хлориду натрію.