Задача № 13

Акціонерне товариство продало будівлю за договором купівлі-продажу приватному підприємству, яке, сплативши його вартість і не зареєструвавши переходу права власності, перепродано нерухомість товариству з обмеженою відповідальністю.

Одержавши плату за будівлю, директор приватного підприємства зник. АТ звернулося в господарський суд з позовом про визнання недійсним цього договору купівлі-продажу.

Запитання:

1. У яких випадках відчужуване майно підлягає державній реєстрації?

2. Чи передбачена реєстрація переходу до покупця права власності на нерухомість?

3. Чи повинен покупець перевіряти у продавця документи про наявність у нього права власності на майно, яке продається?

4. Чи є визнання договору недійсним способом захисту цивільних прав?

5. Як правильно вирішити справу?

Задача № 14

Державне підприємство уклало договір з комерційною фірмою на реалізацію зайвого обладнання. Незабаром державне підприємство було перетворено у казенне. Орган управління казенним підприємством заборонив підприємству виконувати договір і вимагав його розірвання. Комерційна фірма вимагає виконання договору і хоче застосувати штрафні санкції передбачені договором, посилаючись на те, що рішення про перетворення підприємства в казенне не стосується зобов’язань, які виникли до перетворення.

Запитання:

1. Чим відрізняються способи захисту прав державного підприємства від способів захисту прав інших власників?

2. Чи може орган управління розірвати договір, який набрав законної сили?

3. Як захистити права сторін по договору в даній ситуації?

Задача № 15

Державна податкова адміністрація провела перевірку фінансово-господарської діяльності за два роки ЗАТ, яке виступало в договорах комісії як комісіонер, і стягнуло додатково 3 млн. грн. податку на прибуток та штраф у сумі 3 млн. 328 тис. грн. з посиланням на умисне заниження товариством валового доходу від діяльності за договорами комісії, а, отже, - прибутку. Господарський суд, куди товариство звернулося із скаргою, визнав недійсним рішення ДПА про стягнення додатково податку на прибуток і штрафу у зв'язку з тим, що у спірному випадку при виконанні договору комісії прибутком є сума комісійної винагороди, одержаної за договором комісії та зменшеною на суму витрат по таких операціях (а не балансовий прибуток, як вважав податковий орган). У своїй скарзі до Вищого господарського суду податковий орган зазначив, що основним аргументом суду, який визнав недійсним його рішення, є те, що законом не встановлена обов'язковість утримання комісіонером належних йому за договором комісії сум з усіх сум, які надійшли до нього за рахунок комітента. Проте, як твердив скаржник, згідно з законодавством датою реалізації продукції вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства, а тому утримання комісіонером належних йому за договором комісії сум є обов’язковим.

Запитання:

1. Чи можна вважати способом захисту права припинення дії, яка порушує право?

2. Які способи захисту прав суб’єкта господарювання порушення податковим органом?

3. Якими нормами права повинен керуватися господарський суд?

4. Яке рішення має винести Вищий господарський суд?