Тема 1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості

До питання визначення філософії. Аналіз різних точок зору на проблему виникнення філософії. Філософія та інші форми суспільної свідомості. Синкретичний, практично-духовний, релігійний, містичний, художній, теоретичний, духовно-практичний способи відношення людини до світу та їх специфіка. Типи філософування: теоретичний, релігійно-містичний, есеїсько-афористичний, художньо-образний. Відношення мислення до буття, як один з історично можливих принципів теоретичної філософії. Критика як спосіб розвитку теоретичної філософії. Основні етапи розвитку теоретичної філософії.

Тема 2. Антична філософія та її специфіка

Взаємозв’язок філософії Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, Демокріта з наукою. Геракліт – засновник античної діалектики. Історичні форми античної діалектики: стихійна (наївна) діалектика (Геракліт, Кратіл); художня форма діалектики (Сократ, Платон); логічна форма діалектики (Парменід, Зенон, софісти, Арістотель) Логіка розвитку античної діалектики. Логіка Арістотеля – перша історична форма теоретичної філософії. Арістотель і його місце в історії філософії. Епікурейство, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм.

Тема 3. Філософія європейського Середньовіччя

Християнство як основа і джерело середньовічної філософії. Загальна характеристика середньовічної філософії. Етапи розвитку європейської середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика. Східна й західна гілки християнської філософії. Теоцентричний характер середньовічної філософії. Філософія – служниця богослів’я.

Тема 4. Філософія епохи Відродження

Відродження як феномен європейської історії й культури. Загальна характеристика Ренесансної філософської парадигми. Антропоцентризм та гуманізм філософії Відродження. Пантеїстична діалектика Миколи Кузанського. Протестантизм, його світоглядне підгрунтя та релігійно-філософські наслідки. Світогляд Лютера; Кальвіна

Тема 5. Філософія Нового часу

Характеристика епохи Нового часу. Зв’язок філософії з наукою. Емпіризм (Бекон), сенсуалізм (Локк), раціоналізм (Декарт, Спіноза, Лейбніц). Розробка методів пізнання. Основний принцип філософії Декарта “Я мислю, отже існую”

Тема 6. Німецька філософія Нового часу

Активно-діяльнісне розуміння людини в німецькому ідеалізмі. Сутність “копернікіанського” перевороту Канта в філософії. Внутрішня суперечливість філософії Канта. Розвиток кантівських ідей у філософії Фіхте й Шеллінга. Принцип Фіхте “Я” є “Я”. Принцип абсолютної тотожності мислення і буття у філософії Шеллінга. Принцип тотожності мислення і буття у філософії Гегеля. Єдність теорії пізнання, логіки й діалектики у філософії Гегеля. Філософія як система наук про дух. Абсолютний ідеалізм Гегеля – вершина, підсумок і завершення філософії як науки. Післягегелівська криза філософії. Переорієнтація філософії: людина як основна філософська проблема. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Феномен філософії як науки у філософії марксизму. Матеріалістичне розуміння історії у філософії марксизму.

Тема 7. Ірраціональна філософія XIX - XX cт

Філософія С. К’єркегора як предтеча філософії життя. Абсолютний волюнтаризм філософії А. Шопенгауера. Воля до влади та феномен Надлюдини у філософії Ніцше. Життя як онтологічний принцип. Ірраціональні компоненти духовного світу людини у філософії життя. Проблема часу у філософії життя. Фрейдизм та неофрейдизм про проблему людини.