Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основы экологии-Запольский 03.doc
Скачиваний:
89
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
3.09 Mб
Скачать

Залежно від їх концентрації

Гранично допустима концентрація забруднювальних речовин у воді рибогосподарських водойм, мг/л

Норматив збору, грн/т

Гранично допустима концентрація забруднювальних речовин у воді рибогосподарських водойм, мг/л

Норматив збору, грн/т

До 0,001

0,001-0,09

0,1-1 (включно)

2572 1955

344

1-10

Понад 10

35

7

У разі захоронення забруднювальних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, застосовують нормативи збору, як за скид забруднювальних речовин за табл. 11.2 чи 11.6, з коефіцієнтом 10. За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпечності, застосовують норматив збору, як за розміщення відходів першого класу небезпечності в розмірі 55 гривень за тонну.

Нормативи збору за викиди пересувними джерелами забруднення, встановлюють залежно від виду пального та транспорту (автомобільного, залізничного, морського та річкового) відповідно до табл. 11.7-11.9.

За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднювальних речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п’ятикратному розмірі. У разі відсутності у платника затверджених у встановленому порядку лімітів викидів стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів збір обчислюється в п’ятикратному розмірі.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», плату за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) обчислюють за формулою

(11.8)

де Млi, – обсяг викиду i-ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т; Мпі- – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду й ліміту і-ї забруднювальної речовини), т; Нбі, – норматив збору за тонну і-ї забруднювальної речовини, грн/т; Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 11.10); Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 11.11); Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднювальних речовин, Кп = 5.

Таблиця 11.7. Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин

Автомобільним транспортом

Вид пального

Норматив збору, грн/т

Вид пального

Норматив збору, грн/т

Дизельне

Бензин:

етильований неетильований

3

4

3

Зріджений нафтовий газ

Стиснений природний газ

4

2

Таблиця 11.8. Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин морськими та річковими суднами

Таблиця 11.9. Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин залізничним транспортом

Вид пального

Норматив

збору, грн/т

Вид пального

Норматив збору, грн/т

Бензин

Дизельне пальне

Мазут

6

4

3

Дизельне пальне

3

Суму збору за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп) обчислюють відповідно до кількості фактично використаного пального та його виду на підставі нормативів збору за ці викиди та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 11.10 і 11.11, і визначають за формулою

(11.9)

де Мі, – кількість використаного пального і-го виду, т; Нбі – норматив збору за 1 т і-го виду пального, грн/т; Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (див. табл. 11.10); Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (див. табл. 11.11).

Суму збору за скиди (Пс) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта, наведеного в табл. 11.12, і визначають за формулою

(11.10)

Таблиця 11.10. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чол.

Коефіцієнт

Чисельність населення, тис. чол.

Коефіцієнт

До 100

100,1-250

250,1-500

1

1,2

1,55

500,1-1000

Понад 1000

1,55

1,8

Таблиця 11.11. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту

Тип населеного пункту

Коефіцієнт

Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)

Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського*, обласного значення)**

Населені пункти, віднесені до курортних

1

1,25

1,65

* Автономної Республіки Крим.

** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовують коефіцієнт 1,65.

де Млі – обсяг скиду і-ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т; Мпі – обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду й ліміту) і-ї забруднювальної речовини, т; Нбі, – норматив збору за тонну і-ї забруднювальної речовини, грн/т; Крб – регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства (див. табл. 11.12); Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднювальних речовин, Кп = 5.

Таблиця 11.12. Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Басейни морів і річок

Коефіцієнт

Азовське море

2

Чорне море

2

Дунай

2,2

Тиса

3

Прут

3

Дністер

2,8

Дніпро (кордон України – до м. Києва)

2,5

Дніпро (м. Київ включно – до Каховського гідровузла)

2,2

Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря)

1,8

Прип’ять

2,5

Західний Буг та ріки басейну Вісли

2,5

Десна

2,5

Південний Буг та Інгул

2,2

Ріки Кримського півострова

2,8

Сіверський Донець

2,2

Міус

2,2

Кальміус

2,2

Таблиця 11.13. Коефіцієнт, який встановлюють залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому середовищі

Місце (зона) розміщення відходів

Коефіцієнт

В адміністративних межах населених пунктів або на відстані

менш як 3 км від них

За межами населених пунктів (на відстані більш як 3 км від їх меж)

3

1

Таблиця 11.14. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від характеру влаштування місця розміщення відходів

Характер улаштування місця розміщення відходів

Коефіцієнт

Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення

Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря чи водних об’єктів

1

3

Суму збору за розміщення відходів (Прв) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 11.13 і 11.4, і визначають за формулою

(11.11)

де Млі -обсяг відходів і-го виду в межах ліміту, т; Мпі – обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-го виду, т; Нбі – норматив збору за тонну відходів і-го виду в межах ліміту, грн/т; Кт – коригувальний коефіцієнт, що враховує місця розміщення відходів (див. табл. 11.13); Ко – коригувальний коефіцієнт, що враховує характер улаштування місця розміщення відходів (див. табл. 11.14); Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, Кп – 5.

Опрацювавши цей розділ, ви повинні вміти:

  1. пояснити, як відбувалися еволюційні зміни економічних принципів у природокористуванні;

  2. сформулювати суть економічного та еколого-економічного принципів природокористування;

  3. визначити причини, що заважають на сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу повністю реалізувати еколого-економічний принцип природокористування;

  4. перелічити основні засади еколого-економічного принципу природокористування на сучасному етапі розвитку суспільства;

  1. пояснити, як здійснюється плата за природні ресурси;

  2. оцінити збитки, заподіяні забрудненням довкілля.

Запитанняі завдання для самостійної роботи

  1. У чому полягає суть економічного принципу природокористування?

  2. Чому економічний принцип природокористування замінили еколого-економічним?

  3. У чому полягає відмінність між економічним і еколого-економічним принципами природокористування?

  4. Що перешкоджає на сучасному етапі науково-технічного прогресу повною мірою реалізувати еколого-економічний принцип природокористування?

  5. Назвіть основні засади еколого-економічного принципу природокористування в наш час.

  6. Як здійснюється плата за відновні та невідновні природні ресурси?

  7. Як оцінюють збитки, заподіяні забрудненням атмосферного повітря?

  8. Як оцінюють збитки, заподіяні стічними водами?

  9. Як оцінюють збитки, заподіяні відходами виробництва?

  10. На хімічному підприємстві м. Києва на джерелі викиду № 17 зафіксовано середню концентрацію карбондисульфіду 38 мг/м3 при об’ємній витраті 193 м3/с. Тимчасово погоджений норматив викиду карбондисульфіду становить 6,3 г/с. В такому режимі джерело працювало90 діб. Визначте розмір платежу за викиди карбондисульфіду в атмосферне повітря.

  11. На підприємстві з виробництва залізобетонних виробів м. Києва проектом нормативів ГДВ передбачено встановлення обладнання другого ступеня очищення викидних газів від технологічного обладнання приготування бетону з метою зменшення концентрації пилу цементу з0,36 г/м3 до 0,05 г/м3 при об’ємній витраті газопилового потоку30 000 м3/год (8,3 м3/с). Потужність дозволеного викиду цим джерелом становить 0,415 г/с. Установка працювала в такому режимі 180 діб упродовж 8 годин на добу при п’ятиденному робочому тижні. Визначте розмір платежів за понаднормативний викид в атмосферу пилу цементу.

  12. На енергетичному підприємстві м. Києва на джерело № 1 працює4 котлоагрегати. Об’ємна витрата димових газів, що відходять від кожного агрегата, становить 140 м3/с. Граничний норматив утворення оксидів нітрогену в перерахунку на діоксид нітрогену для цього типу котлоагрегатів становить 200 мг/м3. Вимірами встановлено середню концентрацію оксидів нітрогену в перерахунку на NОx 450 мг/м3. В такому режимі технологічне обладнання працювало цілодобово впродовж45 діб. Визначте розмір платежу за забруднення атмосферного повітря.