- •Розділ 8 екологічна безпека літосфери
- •8.1. Забруднення літосфери
- •8.2. Поведінка забруднень у літосфері та вплив їх на здоров’я людини
- •8.3. Бережливе ставлення до надр і земної поверхні
- •8.4. Контроль і управління якістю ґрунтів
- •8.5. Охорона ландшафтів
- •Розділ 9 раціональне природокористування та ресурсозбереження
- •9.1. Антропогенний ресурсний цикл
- •9.2. Безвідходні та маловідходні технології
- •9.3. Раціональне використання водних ресурсів
- •9.4. Рекуперація і утилізація відходів та комплексна переробка сировини
- •9.5. Розробка нових технологічних процесів
- •9.6. Територіально-виробничі комплекси
- •9.7. Раціональне використання енергоресурсів
- •9.8. Раціональне використання фітоценозів
- •9.9. Раціональне використання зооценозів
- •9.10. Раціональне використання земельних ресурсів
- •9.11. Заповідна справа і міжнародне співробітництво
- •9.12. Оптимізація взаємовідносин людини і біосфери
- •9.13. Перспективні напрями раціонального природокористування
- •Розділ 10 екологічна безпека людини
- •10.1. Зміст предмета «екологія людини»
- •10.2. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •10.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •10.4. Харчування людини і нормування якості харчових продуктів
- •Вода і харчові продукти
- •Забруднення харчової сировини й продуктів
- •Критерії якості та гдк харчових продуктів
- •10.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •10.6. Екологічно безпечні продукти харчування
- •Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •10.7. Раціональне харчування
- •Деяких продуктах
- •Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •10.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •10.9. Тютюновий нікотин, алкоголь, наркотики і снід – «ядерна бомба» сповільненої дії
- •Алкоголь
- •Наркотики
- •Синдром набутої імунної недостатності (снід)
- •Розділ 11 еколого-економічні аспекти раціонального природокористування
- •11.1. Еволюція економічних принципів природокористування
- •11.2. Еколого-економічні засади раціонального природокористування
- •11.3. Оцінка природних ресурсів
- •11.4. Платежі за забруднення довкілля
- •Залежно від їх концентрації
- •Автомобільним транспортом
- •Розділ 12 новітні напрями прикладної екології
- •12.1. Екологія міських екосистем
- •12.2. Екологія радіаційно забруднених екосистем
- •12.3. Еколопчні проблеми космосу
- •12.4. Екологічні проблеми військово-промислового комплексу
- •Розділ 13 організаційна і правова системи управління екологічною безпекою довкілля
- •13.1. Правова система управління
- •13.2. Правова відповідальність за екологічні злочини
- •13.3. Організаційна система управління
- •13.4. Екологічна освіта і виховання
- •13.5. Екологічний менеджмент
- •13.6. Екологічний аудит і експертиза
- •13.7. Екологічний маркетинг
- •13.8. Екологічна паспортизація підприємств
- •13.9. Екологізація виробництва і «зелені» технології
- •Розділ 14
- •14.2. Стратегія і тактика розвитку виробничого та природоресурсного потенціалу
- •14.3. Утилізація та перероблення промислових відходів
- •14.4. Екологічні аспекти військово-промислового комплексу
- •14.5. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •Земельні ресурси
- •Водні ресурси
- •Корисні копалини
- •Атмосферне повітря
- •Ресурси флори й фауни, рекреаційна та заповідна справа
- •14.6. Екологічна конверсія антропогенної діяльності
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 1
- •Розділ 10
- •Розділ 11
- •14.1. Основні пріоритети навколишнього природного середовища
Розділ 14
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО
ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
14.1. ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ НАВКОЛИШНЬОГО
ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА І РАЦІОНАЛЬНОГО
ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
Екологічний стан в Україні характеризується як кризовий. Низький рівень екологічної культури населення внаслідок незадовільної екологічної освіти та виховання, нераціональна структура народного господарства, пов’язана із застосуванням матеріало- та енергоємних технологій, низький технічний рівень технологій очищення газоповітряних викидів в атмосферу і скидів стічних вод у водойми та перероблення відходів промисловості й комунально-побутового господарства, а також загальна криза економіки країни призводять до зниження продуктивності господарства, погіршення стану здоров’я людей і навіть до зменшення чисельності населення внаслідок переважання смертності над народжуваністю дітей. Це відбувається на фоні руйнування фізичного капіталу (заводів, фабрик, аграрних господарств тощо) і нераціонального використання природних ресурсів. При цьому значно погіршується стан довкілля і створюється загроза завдання непоправної шкоди біологічному й ландшафтному різноманіттю – лісовим, гірським і морським екосистемам, водоймам, лукам, землям тощо.
З метою подолання зазначених недоліків у 1998 р. Верховна Рада України прийняла постанову «Про основні напрями державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», яка розглядається як Державна програма охорони довкілля в Україні. В цій програмі сформульовані основні пріоритети та завдання охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.
До основних пріоритетів охорони довкілля і раціонального природокористування належать:
Формування збалансованої системи природокористування й адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки;
екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;
поліпшення екологічного стану і запобігання забрудненню р. Дніпро та інших річок, Чорного й Азовського морів;
будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;
забезпечення населення якісною питною водою;
стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського та інших регіонів;
гарантування екологічної безпеки ядерних об’єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
збереження біологічного та ландшафтного розмаїття, заповідна справа.
Для здійснення Державної програми передбачається вирішення таких завдань:
створення в країні ефективної системи екологічної освіти, виховання та інформування;
реструктуризація економіки із суттєвим зменшенням частки енерго- і матеріалоємних виробництв;
запровадження дійових економічних складових впливу на систему природокористування;
створення ефективної системи правового та організаційного забезпечення в сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів;
створення державної системи моніторингу навколишнього природного середовища;
захист повітряного басейну від забруднення, особливо у великих містах і промислових центрах;
здійснення управління водними ресурсами на основі басейнового принципу, збереження та відродження малих річок, охорона р. Дніпро та інших річок;
запобігання забрудненню внутрішніх водойм і морських вод, зменшення та припинення скиду забруднених стічних вод у водні об’єкти, захист підземних вод від забруднення;
захист і збереження земельних ресурсів від забруднення, виснаження та нераціонального використання;
збереження й розширення територій з природним станом ландшафту, посилення природоохоронної діяльності на заповідних і рекреаційних територіях;
підвищення стійкості та екологічних функцій лісів;
знешкодження, утилізація та поховання промислових і побутових відходів;
зменшення до мінімуму рівня радіаційного забруднення;
забезпечення екологічного супроводу процесу конверсії військово-промислового комплексу та здійснення заходів щодо екологічного контролю за діяльністю збройних сил;
створення системи прогнозування, запобігання й оперативних дій у разі надзвичайних ситуацій природного й природно-технічного походження. Практичне здійснення державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, природокористування та забезпечення екологічної безпеки реалізується шляхом розроблення та виконання окремих міждержавних, державних, галузевих, регіональних та місцевих програм. Ці програми спрямовуються на втілення в життя визначених вище пріоритетів.