- •Розділ 8 екологічна безпека літосфери
- •8.1. Забруднення літосфери
- •8.2. Поведінка забруднень у літосфері та вплив їх на здоров’я людини
- •8.3. Бережливе ставлення до надр і земної поверхні
- •8.4. Контроль і управління якістю ґрунтів
- •8.5. Охорона ландшафтів
- •Розділ 9 раціональне природокористування та ресурсозбереження
- •9.1. Антропогенний ресурсний цикл
- •9.2. Безвідходні та маловідходні технології
- •9.3. Раціональне використання водних ресурсів
- •9.4. Рекуперація і утилізація відходів та комплексна переробка сировини
- •9.5. Розробка нових технологічних процесів
- •9.6. Територіально-виробничі комплекси
- •9.7. Раціональне використання енергоресурсів
- •9.8. Раціональне використання фітоценозів
- •9.9. Раціональне використання зооценозів
- •9.10. Раціональне використання земельних ресурсів
- •9.11. Заповідна справа і міжнародне співробітництво
- •9.12. Оптимізація взаємовідносин людини і біосфери
- •9.13. Перспективні напрями раціонального природокористування
- •Розділ 10 екологічна безпека людини
- •10.1. Зміст предмета «екологія людини»
- •10.2. Вплив навколишнього природного середовища на здоров’я людей
- •10.3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери
- •10.4. Харчування людини і нормування якості харчових продуктів
- •Вода і харчові продукти
- •Забруднення харчової сировини й продуктів
- •Критерії якості та гдк харчових продуктів
- •10.5. Вплив забруднювальних речовин на організм людини
- •10.6. Екологічно безпечні продукти харчування
- •Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів
- •10.7. Раціональне харчування
- •Деяких продуктах
- •Харчування в умовах радіаційного забруднення
- •10.8. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини
- •10.9. Тютюновий нікотин, алкоголь, наркотики і снід – «ядерна бомба» сповільненої дії
- •Алкоголь
- •Наркотики
- •Синдром набутої імунної недостатності (снід)
- •Розділ 11 еколого-економічні аспекти раціонального природокористування
- •11.1. Еволюція економічних принципів природокористування
- •11.2. Еколого-економічні засади раціонального природокористування
- •11.3. Оцінка природних ресурсів
- •11.4. Платежі за забруднення довкілля
- •Залежно від їх концентрації
- •Автомобільним транспортом
- •Розділ 12 новітні напрями прикладної екології
- •12.1. Екологія міських екосистем
- •12.2. Екологія радіаційно забруднених екосистем
- •12.3. Еколопчні проблеми космосу
- •12.4. Екологічні проблеми військово-промислового комплексу
- •Розділ 13 організаційна і правова системи управління екологічною безпекою довкілля
- •13.1. Правова система управління
- •13.2. Правова відповідальність за екологічні злочини
- •13.3. Організаційна система управління
- •13.4. Екологічна освіта і виховання
- •13.5. Екологічний менеджмент
- •13.6. Екологічний аудит і експертиза
- •13.7. Екологічний маркетинг
- •13.8. Екологічна паспортизація підприємств
- •13.9. Екологізація виробництва і «зелені» технології
- •Розділ 14
- •14.2. Стратегія і тактика розвитку виробничого та природоресурсного потенціалу
- •14.3. Утилізація та перероблення промислових відходів
- •14.4. Екологічні аспекти військово-промислового комплексу
- •14.5. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •Земельні ресурси
- •Водні ресурси
- •Корисні копалини
- •Атмосферне повітря
- •Ресурси флори й фауни, рекреаційна та заповідна справа
- •14.6. Екологічна конверсія антропогенної діяльності
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 1
- •Розділ 10
- •Розділ 11
- •14.1. Основні пріоритети навколишнього природного середовища
8.4. Контроль і управління якістю ґрунтів
Ґрунти як об’єкт охорони, контролю та управління якістю мають низку специфічних особливостей порівняно з іншими об’єктами природного середовища. Ґрунти суттєво менш рухомі, ніж атмосферне повітря чи поверхневі води, а тому не мають такого могутнього природного самоочищення, властивого іншим середовищам, як розбавляння. Антропогенні забруднення, що потрапили до грунту, накопичуються, а ефекти підсумовуються з одночасним можливим утворенням більш токсичних речовин, ніж вихідні компоненти.
Міграція ксенобіотиків відбувається дуже повільно, що спричинює значне забруднення. При цьому можливий перебіг анаеробних процесів розкладання забрудників, пов’язаний з утворенням токсичних розчинів та речовин з неприємним запахом. З метою запобігання такому забрудненню розроблена методологія гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин (або ксенобіотиків) у ґрунті. Це дало змогу науково обґрунтувати ГДК понад 130 забруднювальних речовин та здійснювати контроль і управління якістю ґрунтів. До переліку цих полютантів входять переважно пестициди, які застосовують для захисту рослин від шкідників і хвороб (табл. 8.1), та деякі сполуки мінеральних добрив.
Ґрунти безпосередньо не впливають на здоров’я людини, як атмосферне повітря чи вода. Несприятливий вплив ґрунтів виявляється в тому, що шкідливі речовини, які потрапили в ґрунт, надходять у сільськогосподарські рослини і накопичуються в них. Тому на практиці використовують інший норматив – допустиму залишкову кількість (ДЗК) полютантів у ґрунтах, харчових і кормових продуктах.
Гігієнічна діагностика ґрунтів охоплює санітарно-топографічне обстеження місцевості, фізико-хімічний аналіз, санітарно-бактеріологічне, вірусологічне, гельмінтологічне, ентомологічне, а за потреби – санітарно-токсикологічне й радіометричне дослідження.
Різні рослини мають неоднакову здатність до накопичення нітратів, а тому ГДК для різних овочів різняться. Так, ГДК нітратів за нітрат-йоном становить, мг/кг: у картоплі – 80, капусті білоголовій та моркві – 300, буряках – 140, огірках – 150, помідорах і цибулі -60.
Санітарний контроль забруднення ґрунтів здійснюють органи санепід-служби. Для забезпечення санітарної охорони ґрунтів, своєчасного збирання та видалення промислових і побутових відходів, вторинної сировини проводять попереджувальний та поточний санітарний нагляд. Під
Таблиця 8.1. Гранично допустимі концентрації деяких полютантів у ґрунті та рослинних продуктах
Речовина |
ГДК у грунті, мг/кг |
ДЗК у рослинних продуктах, мг/кг |
Прометрин (арборицид) |
0,5 |
0,1-0,25 |
Хлорамп (арборицид) |
0,05 |
- |
Хлорофос (інсектицид) |
0,5 |
1,0 |
Карбофос (інсектицид) |
2,0 |
1,0-3,0 |
Бензпірен |
0,02 |
- |
Свинець |
20,0 |
- |
Хром (VI) |
0,05 |
- |
Ртуть |
2,1 |
- |
Бензол, толуол |
0,3 |
- |
Нітрати |
130 |
- |
Сірка |
160 |
- |
Гексахлорциклогексан (інсектицид) |
1,0 |
1,0 |
Гамма-ізомер гексахлорану (інсектицид) |
1,0 |
2,0 |
Поліхлорпінен (інсектицид) |
0,5 |
Не допускається |
Поліхлоркамфен (інсектицид) |
0,5 |
0,1 |
Мідь |
3,0 |
- |
Нікель |
4,0 |
- |
Цинк |
23,0 |
- |
Манган |
1500,0 |
- |
Ванадій |
150,0 |
- |
Кобальт |
5,0 |
- |
Кадмій |
1,0 |
- |
Гідрогенсульфід |
0,4 |
- |
Таблиця 8.2. Комплексна гігієнічна діагностика грунту
№ пор. |
Характе-ристика ґрунтів |
Число личинок і лялечок на 25 м2 |
Число яєць гельмінтів в 1 кг грунту |
Титр Е. Соli |
Титр Сl. Perfringens |
Санітарне число Хлєбникова |
1 2
3 4 |
Чисті Слабко-забруднені Забруднені Сильно-забруднені |
0
1-10 10-100
100 і більше |
0
До10 11-100
Понад 100 |
1,0 і більше
1,0-0,01 0,01-0,001
0,001 і менше |
0,1 і більше
0,1-0,001 0,001 і менше
0,0001 і менше |
0,98-1,0
0,85-0,98 0,70-0,85
0,70 і менше |
наглядом санітарних служб, крім збирання, перебувають транспортування відходів, місця їх захоронення та переробки. Санітарний стан ґрунтів контролюють за певною схемою і регламентом. Комплексну гігієнічну діагностику ґрунтів здійснюють на основі експериментально встановлених показників, наведених у табл. 8.2.
Фізико-хімічні дослідження полягають у визначенні відношення вмісту загального азоту до органічного, кислотності, біохімічного споживання кисню, окиснюваності, сухого залишку, сульфатів і хлоридів та ін. Ці дослідження стосуються переважно ґрунтових витяжок. Санітарно-ентомологічні дослідження включають підрахунок чисельності синантропних мух у всіх фазах їхнього розвитку (лялечки, личинки, дорослі) в приміщеннях, на відкритому повітрі, в ґрунтах і відходах. Санітарно-гельмінтологічні дослідження мають на меті виявлення яєць гельмінтів, що паразитують в органах людини, у місцях масових скупчень людей. Санітарно-бактеріологічні дослідження передбачають повний, короткий і спеціальний аналізи. При цьому визначають наявність бактерій кишкової групи (колі-титр). Спеціальні аналізи проводять з метою виявлення представників дизентерійної й тифозної груп та збудників деяких інших хвороб.
Проблема санітарної охорони ґрунтів від забруднення відходами господарювання набула надзвичайної гостроти, проте ефективних засобів для її радикального вирішення поки що не знайдено, оскільки до останнього часу утилізації та знищенню відходів приділялося недостатньо уваги. З метою запобігання забрудненню літосфери доцільно здійснювати раціональну переробку природних ресурсів із використанням безвідходних та маловідходних технологій, які повністю виключали б утворення відходів господарської діяльності. Проте сучасний стан розвитку техніки поки що не дає змоги здійснювати це повною мірою.