Зміст

1.Вступ…………………………………………………………………………………3

2.Розділ 1………………………………………………………………………………5

2.1 Чому не можна спалювати листя ?...................................................................5

2.2 Досвід Кременчука: листя як паливо………………………………………6

3.3 Листя утилізують, але за гроші……………………………………………….7

3. Розділ 2………………………………………………………………………………9

3.1 Як утилізувати опале листя?.............................................................................9

3.2 Листя вивозиться на полігони? ……………………………………………12

3.3 Що ж робити з опалим листям?..................................................................13

4. Розділ 3………………………………………………………………………….14

4.1 Корисні якості опалого листя. ………………………………………………14

4.2 Шкідливі якості опалого листя. ……………………………………………14

5. Які вимоги можуть пред'явити жителі відносно прибирання листя. ……16

6. Хто повинен прибирати листя……………..…………………………………..17

7. Навіщо жителям це знати? ……………………………………………………18

8. Що я можу зробити з компостом?.......................................................................18

8.1 У чому переваги компосту?...............................................................................19

9. Висновок …………………………………………………….……………………20

10. Список використаних джерел………………………….………………………21

Вступ

Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. В пік весняного і осіннього палів повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Чи є така звичка тисяч українців нормою? Яка шкода завдається спалюванням рослинних залишків людям і довкіллю? Якими нормами караються порушення? Про це і піде мова.

Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензоперен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з най отруйніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя...

Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають.

Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із підпалами.

Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є і інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

Варто дізнатись, чи мають місцеві органи влади (всіх рівнів) додаткові рішення щодо неприпустимості спалювання листя. Якщо спалювання ведеться співробітниками житлово-комунальних управлінь, слід скаржитись на них вищестоящих органів – в житлове управління, управління з благоустрою, міськвиконком. В такому випадку значно користніше посилатись на рішення самих місцевих органів.[2]

Розділ 1

2.1 Чому не можна спалювати листя ?

У Державній екологічній інспекції в Київській області переконані, що найперша шкода від сухого листя й трави прихована в його спалюванні. При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з най отрутніших для людини речовин.

Світовий досвід свідчить, як запевнили нас експерти компанії, яка спеціалізується на поводженні з побутовими відходами «РАФ-ПЛЮС», що безпечних сміттєспалювальних технологій не існує. І це стосується не лише листя. Насамперед, такий спосіб поводження з відходами завдає шкоди навколишньому середовищу і є економічно витратним.[3]

В Україні процес спалювання сміття ускладнюється ще і тим, що відходи, перед відправкою на завод, заздалегідь не сортуються. Це значно підвищує ступінь небезпеки для здоров'я населення, адже при спалюванні несортованих побутових відходів в повітря потрапляють канцерогенні поліароматичні з'єднання (бензапирен), важкі метали (ртуть, кадмій, свинець), броміни і ще декілька тисяч небезпечних речовин, токсичні властивості яких недостатньо вивчені. Але серед всіх речовин, що виділяються при спалюванні, найбільшу небезпеку представляють діоксини. Діоксини - це сильні канцерогени, які небезпечні в будь-яких концентраціях. Крім онкологічних захворювань, вони також можуть викликати придушення імунітету, безпліддя, природжені патології. В результаті сміттєспалювання навіть в радіусі 24 км простежується діоксинове забруднення. Маленькими дозами, рік за роком, діоксини накопичуються в організмі, поступово підриваючи імунну систему людини.

Разом з тим, більшість екологічних організацій переконані, що насправді опале восени листя – не сміття, а корисна для ґрунту речовина, тому прибирати його зовсім необов'язково. Розкладаючись в ґрунті, частини листяного покрову структурують ґрунт і покращують його її якість.

Виникає природне запитання: навіщо ж тоді щороку прибирати листові шари? Виявляється, за зелені насадження міста щороку отримують цілий комплекс забруднювачів з повітря, які проникають в листя із ґрунтів та вод. Насамперед, причиною цьому стає автомобільний транспорт. За рахунок частого неправильного функціонування систем збору поверхневих вод, що зустрічається, забруднювачі з магістралей поступають в ділянки відкритого ґрунту – тобто на ґрунти із зеленими насадженнями. Тому навесні листя, що пролежало зиму на газонах може викликати опік шкіри.

Єдиної відповіді на це питання немає, і не може бути. До прибирання листя треба підходити селективно, тобто вирішувати питання для кожного об'єкту зелених насаджень окремо, враховуючи всі його особливості.

2.2 Досвід Кременчука: листя як паливо

У сезон осіннього листопаду зразка 2009 року в українському Кременчуці відзначилися досить раціональним підходом до листяних відходів. Опалому листю знайшли більш корисне використання, ніж його традиційна утилізація на звалищі. Сухе кременчуцьке листя могло стати альтернативою газу.

Керівництво міста мало наміри встановити спеціальне обладнання, яке б пресувало листя та використовувало отримані гранули для обігріву приміщень. У місті посилалися на досвід Європи, де з гілок дерев, вигорілої трави і сухого листя вже давно роблять невеличкі брикети. Їх засипають у бункер і далі подають до опалювальних котлів, які працюють на кшталт газогенераторних. Отримують газ, який за своїми властивостями наближений до природного, але втричі дешевший.

Однак, як вдалося дізнатися «Україні Комунальній» експеримент так і залишився на рівні експерименту. В прес-службі міської ради Кременчука нам повідомили, що на сьогодні така практика завершена і листя й надалі продовжують звозити на сміттєзвалище для подальшої утилізації. Причинами такого вибору називають екологічну недоцільність, а також відсутність технічних та технологічних передумов.

Цього року заборонили спалювання на території міста твердих побутових відходів, опалого листя, стерні, залишків сухої рослинності і в Луцьку. Це пов'язано з різким збільшенням в осінній період порушень природоохоронного та санітарного законодавства та з метою запобігання погіршенню якості атмосферного повітря.

Тому, у зв'язку з небагатим українським вибором варіантів поводження з твердими побутовими відходами можна зробити висновок, що найкращим варіантом для листя стане його утилізація.[4]