3.2 Листя утилізують, але за гроші

Найближчим часом в Україні обіцяють зовсім новий підхід до проблеми утилізації сміття, яка на сьогодні, на думку більшості експертів, набула критичного характеру. В рамках нового проекту Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України «Чисте місто» буде проведений тендер серед спеціалізованих компаній в 5, а потім і 10 містах України на право займатися утилізацією сміття в межах певного населеного пункту за чітко визначеними тарифами. Це свідчить про те, що до платівок українців, скоріше за все, приплюсують ще одну суму.

За словами голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислава Каськіва свої пропозиції до участі в тендері надали вже п'ять підприємств.

«Ми очікуємо, що внаслідок реалізації Національного проекту в 10-ти містах України з'являться надсучасні комплекси з переробки сміття та побутових відходів», - оголосив він представникам ЗМІ.

Як нам стало відомо, конкурсна комісія вже розкрила заявки від учасників пілотного проекту для 6 міст України – Києва, Харкова, Тернополя, Чернівців, Хмельницького та Сум. Компанії, що взяли участь у тендері: «Укргенпроект», «Тебодін Україна», «Комфорт-сервіс, (залучає на субпідряд компанію з ОАЕ «Бірхем енд Нольте»), «Інститут УкркомунНДІпроект» (залучає на субпідряд компанію «ІPP» («Інжиньогесельсхафт Поселс та Партнер») та «Атлас ВордБілдінгСистемс» (залучає на субпідряд німецьку компанію «Нольте Інжинірінг»).

Наступним кроком стане розкриття даних про переможців по кожному з названих міст. Окрім того у процесі буде залучено ще чотири українських міста.

Однак вже зараз в агентстві не заперечують факт рейдерства та так званого тендерного тероризму. Тому, як запевняє Владислав Каськів, насамперед « у законодавстві треба передбачити заходи, які будуть не допускати можливість цих можливих тендерних терористів. Тобто ми боремося за те, щоб механізми держави були прозорі і були максимально ефективні, відкриті і були доступні для всіх учасників, однак ця ж ситуація може призвести до зловживання».

В.Каськів має на увазі той факт, що деякі компанії, зважаючи на привабливість сміттєвого ринку, роблять усе можливе, щоб заволодіти усіма можливостями, щоб тероризувати самих учасників, переможців або організаторів і вимагати від них якісь преференції чи хабарі.

Вже навесні в Агенстві підбиватимуть підсумки роботи перших переможців тендеру. Окупний термін для підприємств оцінюють в 10-15 років. За цей час компанії встигнуть повернути свої гроші, а українці визначити – чи є майбутнє у сміття[4]

Розділ 2

3.1 Як утилізувати опале листя?

Спалення опалого листя провокує хвороби органів дихання, онкозахворювання та надзвичайно шкідливе для довкілля. Наразі по всій Україні встановлено штрафи за незаконне спалювання таких біологічних решток. Зокрема, киянам спалюючи листя, доведеться ризикнути трьома тисячами гривень. Але і тут наші очільники не догледіли. Найчастіше порушниками стають жеківські працівники, а суперечність в українському законодавстві не дозволяє притягнути їх до відповідальності. Справа в тому, що згідно правил утримання зелених насаджень листя має залишатися під деревами, а за правилами утримання території, якими керуються працівники жеків, вони мають прибирати все, в тому числі і листя.

В Україні спалювання опалого листя є негарною традицією. Листя протягом літа поглинає велику частку забруднюючих речовин, які потрапляють в повітря від викидів автомобільного транспорту, забруднення ґрунтів. При згорянні листя як біологічних решток виділяються окиси азоту, угарний газ, бензопірен та частина формальдегідів. Коли біологічні рештки згорають разом з іншими речовинами, наприклад, якимось побутовим сміттям виділяються діоксини - надзвичайно шкідливі речовини для здоров’я людей.

Це призводить до захворювання органів дихання, в тому числі провокування онкологічних захворювань, розлади багатьох органів. Крім того, це серйозна шкода для довкілля, тому що згоряння листя призводить до загибелі мікроорганізмів в ґрунті, сповільнює відновлення ґрунту. Дослідження вказують, що за 20 років збирання листя та вивезення його з території, де воно опало, а тим більше спалювання в чотири рази зменшує родючість ґрунту і здатність до самовідновлення. Більше того, личинки попелиці знаходяться на гілках, а комахи, які борються з цими шкідниками дерев, - на листі. Виходить, що шкідники залишаються на деревах, а комахи, які опали з листям, збираються і вивозяться або спалюються.

Ми пропонуємо в парках, де мінімальне забруднення протягом року, листя просто залишати на цій території. Це вдвічі зменшить загрозу промерзання ґрунту на високі глибини. Якщо ж це території зелених насаджень, прибудинкові території, невеличкі сквери, де листя досить забруднене, потрібно застосовувати компостування. Це дасть можливість не витрачати великі зусилля на вивезення цього сміття на полігони побутових відходів, що шкодить самим полігонам через збільшення маси сміття. Крім того, компостування дасть можливість створення добрив, які весною будуть використовуватися для підживлення цієї ж території. Для цього не потрібні великі площі, в кожному парку, сквері чи прибудинковій території потрібно зробити невеличку компостну яму, дати правила по їх утворенню через жеки. Звичайно, можна і вивозити на великі компостні площі, це окремий бізнес, який треба підтримувати, надавати податкові преференції.

Екологи категорично проти вивезення листя на полігони. Ми не можемо збільшувати обсяг полігонів і санкціонованих сміттєзвалищ листям. Ніщо не перетворить їх на метан чи біогаз, тому разом будуть змішуватися біологічні рештки і пластик, ртутні лампи, залишки оргтехніки, хімічні речовини, медичні препарати, будівельне сміття. Це призводить до утворення фільтратів, високотоксичних речовин.

Наведені дуже хороші приклади використання листя, наприклад, брикетування. Але в Україні це дуже серйозна проблема, тому що значна частина листя знаходиться на територіях, які мають елементи радіаційного забруднення чи забруднення важкими металами, сполуками формальдегідів. Тому ми пропонуємо зробити екологічну паспортизацію всіх природних об’єктів в межах міста і тоді ми будемо знати, як поводитися з листям на тій чи іншій території.

При спалюванні опалого листя в атмосферу виділяється велика кількість шкідливих речовин, а куди ці речовини діваються під час компостування?

Спалювання – це пряма шкода людям і довкіллю. Компостування, по-перше, - це концентрація листя в одному місці, по-друге, сама природа так влаштувала, що листя перетворюється на поживні речовини.

А взагалі нам треба іти шляхом відмови від хімічних речовин при вирощуванні рослин, зменшення навантаження від автомобільного транспорту (викиди яких складають 80% від усього забруднення атмосферного повітря), зменшення викидів від стаціонарних джерел підприємств, зменшення викидів в річки. Тоді у нас не буде турботи, що листя несе загрозу для людей, воно буде просто компостом чи покривом в парках. Бо, наприклад, багато людей спалюють картопляне бадилля, але весною вони кропили картоплю хімічними речовинами проти колорадського жука. При спаленні залишки пестицидів, перетворюючись в діоксини, потрапляють людям в легені та навколишнє середовище.

За останні п’ять років відбувається розбалансування і знищення екологічного законодавства України. Це відбувається на рівні законів, які ухвалює Верховна Рада під будь-якими приводами. Останній приклад – це лобіювання віце-прем’єром Тігіпком ідеї про спрощення процедури для бізнесу, щоб відкрити всі шлюзи для його розвитку. В тому числі це стосується закону про містобудівну діяльність, де прибрані екологічна експертиза, участь громадськості, санітарно-епідеміологічна експертиза, пожежна, історична, культурна і археологічна. Ці експертизи стосуються не тільки будівельних об’єктів в містах, а і об’єктів ядерної галузі.

Лежить законопроект про ліквідацію статті адміністративної відповідальності за порушення екологічних вимог. Саме тому жеки можуть спокійно згрібати листя і навіть спалювати. Більше того, саме жеківські працівники підпалюють величезні контейнери, щоб не витрачати кошти на вивезення сміття. Тому є суперечність в поводженні із залишками зеленої рослинності і правилами, якими керуються жеки, де вони мають прибрати все зі своєї території, в тому числі і листя. Щороку витрачаються величезні зусилля на те, щоб згрібати листя, збирати в купи, вивозити, замість того, щоб продумати нормальні методи поводження з ним.[5]