Список літератури Основна література.

1. Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05є1993 №46-93// Урядовий кур’єр. – 1993. – 22 травня.

2. Державна система стандартизації України. – К.: Держстандарт України, 1993.

3. Керівний нормативний документ. Система сертифікації УкрСЕПРО. – К.: Держстандарт України, 1993.

4. Положення про штрихове кодування товарів // Урядовий кур’єр. – 1996. – 3 жовтня.

5. Сертификация продукции. Основные положения. Нормативы. Организация. Методика и практика. Ч. 1. – М.: Изд-во стандартов, 1990.

6. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Підручник. – 3-є вид., перероб. і доп. – Вид-во Європ. Ун-ту, 2001.– 174 с.

Допоміжна література.

7. Жданов А.А. Изобретательство — стандартизация — патентирование. — М.: Изд. Стандартов, 1982.

8. Котлер Ф. Управление маркетингом. — М.: Экономика, 1980.

9. Крылова Г.Д. Зарубежный опыт управления качеством. — М.: Изд. Сиандартов, 1992.

10. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч.посібник. — К.: КНЕУ, 1997. — 156 с.

11. Кардаш В.Я. Стандартизация и урпавление качеством продукции.—К.: Вища шк., 1985.

Агрегатування – створення різноманітних об’єктів шляхом компоновки з обмеженої кількості стандартних елементів.

Верифікатор штрихового коду – пристрій, призначений для контролю якості штрих-кодових позначок за основними параметрами.

Взаємозамінність – придатність одного виробу, процексу, послуги для використання замість іншого з метою виконання одних і тих самих вимог.

Відповідність – додержання всіх встановлених вимог до продукції, процесів, послуг.

Двонапрямний штриховий код – штриховий код, який може зчитуватися як зліва направо, так і справа наліво.

Державна система стандартизації – це система, яка визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації.

Дискретний штриховий код – штриховий код, у якому знаки відокремлені роздільними проміжками.

Зчитувальний пристрій штрихового коду – оптико-електронний пристрій, що перетворює оптичні сигнали, здобуті в результаті сканування штрихової позначки, в електричні сигнали для їх наступного декодування.

Інтегральний показник якості – комплексний показник, що відображує відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або використання продукції до сумарних затрат на її створення та експлуатацію або використання.

Комплексна стандартизація - стандартизація, при якій здійснюється цілеспрямоване і планомірне встановлення і використання систем взаємопов’язаних вимог як до самого об’єкту в цілому, так і його основних елементів з метою оптимального вирішення конкретної проблеми. Основним методом є розробка програм комплексної стандартизації.

Міжнародна стандартизація – стандартизація, участь в якій є відкритою для віповідних органів усіх країн.

Національна стандартизація – стандартизація, яка проводиться на рівні однієї конкретної держави.

Нормативний документ – документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів.

Об’єкт стандартизації – предмет (продукція, процес, послуга), який підлягає стандартизації.

Петля якості – концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних етапах життєвого циклу продукції, послуг від визначення потреби до оцінювання.

Програма комплексної стандартизації – плановий документ, що містить перелік взаємопов’язаних робіт, терміни їх виконанняі склад виконавців.

Регіональна стандартизація – стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів країн лише одного географічного, або економічного простору.

Сертифікат відповідності – документ, виданий у відповідності до правил системи сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.

Сертифікація – процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам.

Система якості – сукупність організаційної структури, методик, ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Стандарт – нормативний документ, розроблений, як правило, на засадах відсутності протиріч з істотних питань з боку більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом, в якому встановлені для загального й багаторазового використання привила, вимоги, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі.

Стандартизація – діяльність з метою досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання щодо реально існуючих чи можливих завдань.

Сумісність – придатність продукції, процесів, послуг до спільного використання, що не викликає небажаних взаємодій, за заданих умов для виконання встановлених вимог.

Третя сторона – особа або орган, які визнані незалежними від сторін, що приймають участь у розгляді певного питання.

Уніфікація – виріб оптимальної кількості різновидів продукції, процесів, послуг, значень їх параметрів та розмірів.

Управління якістю – такі напрямки діяльності функції загального управління, які визначають політику в галузі якості, мету і відповідальність, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, керування якістю, забезпечення якості та поліпшення якості в межах системи якості.

Штрихове кодування – подання інформації за допомогою штрихового коду.

Штриховий код – комбінація послідовно розташованих паралельних штрихів, розміри та розташування яких встановлено певними правилами.

Якість – сукупність характеристик об’єкта, які стосуються його здатності задовольняти установлені і передбачені потреби.