2.2 Види уніфікації.

Розрізняють такі види уніфікації:

1. в залежності від проведення:

а) міжгалузева;

б) галузева;

в) заводська;

г) міжнародна;

2. в залежності від методів здійснення:

а) симпліфікація;

б) типорозмірна;

в) внутрішньотипова;

г) міжтипова.

Найбільш елементарним видом уніфікації є симпліфікація — усунення невиправ­даної різноманітності однойменних об'єктів шляхом простого скорочення кількості їх різновидів до технічно і економічно необхідної з точки зору задоволення існуючих потреб суспільства. Симпліфікація використовується для раціонального обмеження номенклатури об'єктів при розробці обмежувальних стандартів. Робота з симпліфікації основана на статистиці, яка виявляє типорозміри і типові конструкції виробів, що найчастіше вико­ристовуються. Симпліфікація веде до спрощення виробництва шляхом виключення зай­вих типорозмірів деталей, особливо в галузі технологічного оснащення, зайвих видів зві­тів та документації, об'єднання норм запасів матеріалів та інше.

Типорозмірна уніфікація здійснюється у виробах однакового функціонального при­значення, які відрізняються один від одного числовим значенням головного параметра.

Внутрішньотипова уніфікація здійснюється у виробах одного й того ж функціо­нального призначення, що мають однакове числове значення головного параметра, але відрізняються конструктивним виконанням складових частин. Міжтипова уніфікація здійснюється у виробах різного типу і конструктивного виконання.

Робота з уніфікації може здійснюватись на різних рівнях: міжгалузевому, галузево­му і заводському. Міжгалузева уніфікація проводиться в масштабі декількох галузей промисловості; галузева — в рамках однієї галузі промисловості; заводська — прово­диться в рамках одного підприємства. Останнім часом успішно розвивається міжнародна уніфікація.

2.3 Показники рівня уніфікації продукції.

Показником рівня стандартизації та уніфікації виробів є коефіцієнт застосування, який визначає частку стандартизованих та уніфікованих складових частин у виробі в відсотках.

де n — загальна кількість типорозмірів виробу;

n_o — кількість оригінальних типорозмірів. До оригінальних належать складові час­тини, розроблені для одного виробу.

Використовують також коефіцієнти з трудомісткості, маси, вартості та кількості деталей. Коефіцієнт міжпроектної (взаємної) уніфікації розраховують за формулою:

де Н- кількість проектів (виробів), що розглядаються;

n_і – кількість типорозмірних складових частин в і-му виробі;

Q - кількість типорозмірних складових частин в Н виробах;

q_j – кількість різновидів типорозмірів одного найменування в j-тій складовій частині;

m – загальна кількість найменувань складових частину виробах (проектах), які розглядаються;

n_max –максимальна кількість типорозмірів складових частин одного виробу (проекту).

При розрахунку даних коефіцієнтів дрібні деталі, а саме: деталі для кріплення, деталі з’єднання трубопроводів, шпонки, прокладки тощо враховуються окремо.

Література: [1, 5, 6]

Запитання для самоконтролю

1. Що являє собою „уніфікація”, „агрегатування”?

2. Які існують види уніфікації?

3. З якою метою застосовуються симпліфікація та типізація?

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ЛЕКЦІЯ 3

Тема3: Національна система стандартизації України

3.1 Сутність Національної системи стандартизації України (НССУ).

3.2 Мета та пріоритети НССУ.

3.3 Структурні елементи НССУ.

3.4 Категорії та види стандартів.

Теоретична та практична частина

3.1 Сутність Національної системи стандартизації України.

Національна система стандартизації України¹ — це система, яка визначає основ­ну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила вико­нання всіх видів робіт зі стандартизації. Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних правил і положень, які регламентують організацію та порядок проведення робіт з усіх питань практичної діяльності в галузі стандартизації країни. Зокрема, основні положен­ня Національної системи стандартизації України визначають її основну мету та завдан­ня; об'єкти стандартизації: організацію робіт зі стандартизації: категорії та види станда­ртів; порядок розробки, затвердження, перегляду та використання стандартів; державний нагляд за додержанням стандартів; міжнародне співробітництво.

Комплекс правил та положень Національної системи стандартизації наведено в ос­новоположних стандартах України ДСТУ «Національна стандартизація...», які розробле­но на заміну Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1—93) та низки інших пов'язаних з нею нормативних документів:

ДСТУ 1.0:2003. Національна стандартизація. Основні положення.

ДСТУ 1.1:2001. Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяль­ності.