- •Лабораторна робота мех 1 вивчення законів рівномірного та рівноприскореного рухів
- •Основні теоретичні відомості
- •1 М/с2.
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання 2. Дослідження законів рівноприскореного руху
- •7. Порівняти одержані в трьох серіях вимірювань значення прискорення з урахуванням знайденого довірчого інтервалута зробити висновок. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 2 вивченя основного закону динаміки поступального руху
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання 2. Дослідити залежність прискорення від маси системипри сталій рівнодійній силі,
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 3 експеримент альне вивчення закону збереження імпульсу
- •3.1. Основні теоретичні відомості
- •3.3. Порядок виконання роботи
- •3.4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 4 вимірювання швидкості руху кулі за допомогою балістичного маятника
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання
- •§ 7–12, Ст.. 44–51, 2006 р.
- •5.3. Порядок виконання роботи
- •Завдання іі. Дослідження залежності між моментом інерції і і кутовим прискоренням тіла
- •Таблиця 5.2
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота Мех. 7 визначення моменту інерції кільця за допомогою маятника максвелла
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 8 експериментадьне дослідження процесів взаємоперетворення різних видів механічної енергії за допомогою маятника максвелла.
- •Опис лабораторної установи
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 9 дослідна перевірка теореми штейнера
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 6 визначення моменту інерції тіл методом гармонічних коливань
- •Основні теоретичні відомості
- •Використання крутильних коливань для визначення моменту інерції
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •§ 11, 12, Ст. 38–43, § 18, ст. 48–54 ;
- •Експериментальне визначення модуля кручення циліндричного стрижня (дротини).
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •§ 11– 12, Ст. 38–43, § 18, ст. 48–54 ;
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •§ 13, 14, 18, 20 ;
- •Завдання 1.
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання 2.
- •Опис приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •§ 13, 14, 16 ;
- •§ 63, 64, 66.
- •Література
Експериментальне визначення модуля кручення циліндричного стрижня (дротини).
Для визначення модуля кручення стального стрижня (дроту) можна використати метод крутильних коливань. Суть метода в такому:
Якщо взяти будь-яке тіло, закріплене на стальному стрижні, і повернути його на деякий кут відносно осі стрижня, то внаслідок пружної деформації кручення виникне внутрішній момент сил, який протидіє закручуючому моменту зовнішніх сил. Якщо тіло відпустити, то під дією цього внутрішнього моменту сил воно може здійснювати крутильні коливання.
Диференціальне рівняння цього руху (див. лабораторну роботу МЕХ. 6)
(10.7)
де – момент інерції тіла відносно осі обертання. З врахуванням рівняння (10.4) одержимо
(10.8)
звідси
(10.9)
або
(10.10)
Розв'язок цього рівняння
(10.11)
де – циклічна частота вчасних крутильних коливань закріпленого
на стрижні тіла , .
Період крутильних коливань
. (10.12)
Із формули (12) видно, що якщо поміряти період крутильних коливань , то можна визначити модуль кручення при відомому моменті інерції тіла.
Для визначення модуля кручення використаємо крутильний маятник РРМ-05, який складається з механічної частини, електромагніту, фотоелектричного датчика та універсального мілісекундоміра.
В експериментальній установці рамка, момент інерції якої , закріплена на стальній дротині і здійснює коливання. Але момент інерції рамкиневідомий, тому безпосередньо за формулою (10.12) обчислитинеможливо. Для визначення модуля кручення дротини закладаємо в рамку тіло, момент інерції якого відомий і дорівнює . Визначаємо період коливань :
(10.13)
Потім закладаємо в рамку інше тіло, момент інерції якого відомий і дорівнює. Визначаємо період коливань:
(10.14)
Із двох останніх рівнянь (10.13) і (10.14), знаходимо:
(10.15)
Як перше тіло при виконанні лабораторної роботи візьмемо тіло кубічної форми, момент інерції якого можна обчислити за формулою:
(10.16)
де – маса;– довжина ребра куба.
Як друге тіло беремо паралепіпед, момент інерції якого обчислюємо за формулою:
(10.17)
де – маса паралелепіпеда, і – довжина сторін перпендикулярних до осі обертання паралелепіпеда.
Хід виконання роботи
1. Взяти тіло кубічної форми і паралепіпед.
Виміряти (або взяти дані у лаборанта) їх маси ідовжини ребер, і, вг відповідно. Обчислити момент інерції: таза формулами(10.16) і (10.17)
;
.
Результати вимірювань і обчислень занести в таблицю 1. Виміряти радіус
і довжину дротини, результати занести в таблицю1.
Таблиця 10.1
, кг |
, м |
,кг-м2 |
, кг |
а2, м |
в2, м |
, кг-м2 |
,м |
,м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. В присутності викладача або лаборанта увімкнути в мережу лабораторну установку. Встановити в рамку маятника тіло кубічної форми. Зафіксувати його в рамці.
3. Зафіксувати рамку електромагнітом, натиснути кнопку "сброс", а потім "пуск". Почнуться коливання рамки з тілом. На дев'ятому коливанні натиснути кнопку "стоп". За значеннями часу коливань і кількості коливань, які висвітяться на світлових панелях приладу, обчислити період коливань.
4. Дослід повторити п‘ять разів згідно пункту 3. Результати вимірювань і обчислень занести в таблицю 10.2.
5. Вставити в рамку замість куба паралепіпед. Зафіксувати його надійно в рамці.
6. Повторити пункт 3 п'ять разів. Обчислити період коливань . Результати вимірювань і обчислень занести в таблицю 10.2.
7. За формулами (10.16) та (10.17) обчислити та.
8. За формулою (10.15) обчислити п‘ять разів значення модуля кручення .
9. Обчислити середнє значення .
10. Провести статистичну обробку результатів вимірювань модуля кручення, як для прямих вимірювань (якщо немає іншої вказівки):
1) обчислити середньоквадратичну похибку :
,
де – кількість дослідів;
2) обчислити довірчий інтервал :
,
де – коефіцієнт Стьюдента,= 0,95 для= 5 та довірчій імовірності
= 0,95 ;
3) Записати результат в інтервальній формі в одиницях СІ:
.
Примітка: довірчий інтервал обчислити (якщо немає іншої вказівки), як для прямих вимірювань.
11. Обчислити модуль зсуву за формулою
, (10.18)
де – довжина дротини,– радіус дротини.
Значення іпопередньо виміряти штангенциркулем.
12. Знайдене значення модуля зсуву в порівняти з табличним для даного матеріалу дротини.
Таблиця 10.2
№ |
, с |
,с |
, с |
,с |
, |
, | |||
1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|