1.2 Класифікаційні стратегії зниженої лексики

Багатоаспектність такого поняття як "розмовна лексика" пояснює наявність різних підходів до її класифікації. Однак, незважаючи на неоднозначний підхід дослідників, можна сказати, що за семантичною ознакою розрізняють кілька розрядів зниженої лексики.

За ступенем сниженості розмовних лексем відома класифікація

В.Д. Девкина, який виділяє:

Фамільярну лексику (словникова посліду "фам." маркує фамільярність, - фривольність, підкреслену "несалонні" вирази, типову для середовища близьких знайомих);

грубу лексику (посліду "грубий." вказує на не естетичне, антиестетичне поняття, на те, що зазвичай передають евфемізмами);

вульгарну лексику (посліду "вульг." позначає застосування брутальних слів не за прямим їх призначенням, а для негативних характеристик того, що в нормі називається нейтрально, пристойно);

лайливу лексику (посліду "бран." супроводжує лайливу лексику, що має, як правило, нечіткий, загальнонегативний контур значення);

нецензурну лексику (посліду "неценз." позначає табуйовану, заборонену лексику) [Девкин 1994: 9].

Проте в англійській мові укладачами словників виділяється декілька відмінний від запропонованого В.Д. Девкина ряд стилістичних послід, що характеризують ступінь зниженості лексичної одиниці. Так, В.Д. Аракін виділяє:

грубу (rough)

презирливу (contemptious)

зневажливу (scornful)

розмовну лексику (colloquial) [Аракін та ін 1991: 13-14].

О.С. Ахманова і Е.А.М. Вілсон виділяють у свою чергу лише власне розмовну, а також грубу і презирливу лексику.

Т. Ротенберг та В. Івавнова, укладачі англо-російського словника американського сленгу, виділяють:

образливу лексику - слово (вираз), що використовується з метою образити.

презирливу лексику - слово (вираз), що виражає презирство.

лайливу лексику.

1.3 Коротка характеристика типів зниженої лексики

Для того щоб перейти до практичної частини, нам необхідно розглянути коротку характеристику типів зниженої лексики.

В англійській лексикології та лексикографії існують три терміни, які часто вживаються синонімічно. Ці терміни slang, jargon і cant. Неодноразово робилися і до цих пір робляться спроби розмежувати ці терміни. Так, термін cant останнім часом вживається для позначення умовного мови окремих професійних і соціальних груп. Наприклад, злодійський жаргон, або таємна мова, придуманий школярами з метою приховати від непосвячених зміст висловлювання в англійських словниках, має часто калу cant.

Термін jargon деякі лексикологи пропонують зберегти для позначення специфічних професійних і технічних понять (technicalities of science, the professions and the trades.) Тобто те, що ми назвали професіоналізму.

Під терміни jargon, cant і slang підводяться також вульгаризми і просторіччі (в англійській мові - cockney), яке, як відомо, характеризується не лише своєрідним слововживанням, а й граматичними і фонетичними відхиленнями від літературних норм [Гальперін А.І. 1958: 85].

Жаргонізми це окремі слова, сполучення слів, мовні звороти. Вони створюються різними соціальними групами, класами. Вони можуть створюватися також і окремими особами.

Найбільш характерною рисою жаргонізмів є їх секретність. Вони уподібнюються в якійсь мірі умовного коду. Значення жаргонізму передбачається відомим тільки тієї групи людей, серед яких дані жаргонізми створюються. [Гальперін А.І. 1958: 73].

Також нам слід розглянути визначення вульгаризми. Словник англійської мови, який був виданий в Америці, а саме словник Вебстера, дає наступне визначення вульгаризми як лінгвістичного терміна: "грубий вираз, або такий вислів, що вживається тільки в розмовній мові і, особливо в мові некультурних і неосвічених людей".

Таке ототожнення понять грубої мови і мови неосвічених людей, що коріниться в етимології самого терміна, досить поширене явище. Характерно, що поняття грубої мови перенесено в наведеному вище визначенні на розмовну мову взагалі. Тим самим будь-яка лексична, морфологічна або синтаксична особливість розмовної мови може бути кваліфікована як вульгаризм.

Коли ми розмовляємо, ми часто використовуємо скорочення у своїй промові. Ми часто вкорочуємо слова, коли пишемо послання або смс, тому що це забирає багато часу.

Скорочення можуть складатися з одного (Co - Company), двох (SW - Special Weapons), трьох (DIC - Defence Industrial Complex), чотирьох (CWCD - Chemical Weapons & Civil Defence), п'яти (MGCIR - master ground-controlled interception radar) і більше компонентів. Більш ніж п'ятикомпонентна скорочення зустрічаються рідко.

Скорочення також можна розділити на графічні та лексичні (за способом реалізації в мові). Графічні скорочення використовуються тільки в письмовій мові та реалізуються в усному мовленні повною формою тих компонентів, які вони представляють у тексті: FA - Field Artillery.

Скорочуватися можуть як однокомпонентні, так і багатокомпонентні терміни. Крім того, слід зазначити, що скорочення в англійській мові можуть писатися по-різному: великими і малими буквами, з точками і без точок, разом і окремо, зі знаком дробу або з іншими знаками (&, @), B.Y.O.B.

Діалектизм більш-менш чітко виділяється в словниковому складі англійської мови і тому стилістичні функції діалектизмів теж досить ясно визначені.Як відомо, лексичні діалектизми - це слова різних діалектів англійської розмовної мови, які в процесі інтеграції національної мови, залишилися за межами його літературної форми. Саме у зв'язку з цією особливістю діалектизми з'являються тільки в живій розмовній мові селянства, обласних говорах, в яких довго живуть архаїчні особливості англійських діалектів.

Діалектизми використовуються головним чином з метою мовної характеристики персонажів не з точки зору їх психологічних особливостей, а з точки зору їх належності до певної соціальної групи або певної частини Англії.

Існує точка зору, що діалекти - це "вульгарна мова", що вживається "неосвіченими" шарами суспільства. Однак таке судження антиісторично і невірно фактично, тому що, по-перше, літературна мова, як правило, складається на основі одного або кількох місцевих діалектів, по-друге, мовні особливості будь-якого місцевого діалекту обумовлені не "недбалістю" мови його носіїв, а суворими історичними закономірностями [М.М. Маковський "Англійська діалектологія" 1980].

У нашій практиці ми будемо зустрічатися, в основному, тільки з діалектом London C ockney. Тому давайте розглянемо особливості притаманні цьому діалекту:

Пропуск звуку [h]. Наприклад, "not 'alf" замість "not half".

Використання "ain't" замість "isn't" або "am not".

Вимова звука [θ] як [f] (наприклад, "fas'nd" замість "thousand") і [ð] як (v) (наприклад, "bover" замість "bother").

Перетворення [a ʊ] в [æ], наприклад, "down" вимовляється як [dæn].

Використання римованого сленгу. Наприклад, "feet" - "plates of meat", замість "head" - "loaf of bread"; іноді такі словосполучення скорочуються, утворюючи нове слово: "loaf" замість "loaf of bread".

Використання гортанної змички ʔ замість 't' між голосними або сонантов (якщо другий з них не ударний): bottle = "бо'л".

Використання замість [r] губно-зубного [ʋ], на слух нагадує [w].

Вимова "темного" l як голосного: Millwall як [m ɪ ow ɔ ː "міоуо"., Не Опущення