35. Порядок виплати матеріальної допомоги на оздоровлення

при наданні щорічної основної відпустки

Особам рядового і начальницького складу, в тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням начальника органу управління (підрозділу) один раз на рік може надаватися матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, при наданні щорічної основної відпустки в розмірах, що не перевищують їх місячного грошового забезпечення.

Підставою для виплати особі рядового і начальницького складу матеріальної допомоги є рапорт особи рядового і начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ начальника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати (із обов'язковим зазначенням суми) зазначеної матеріальної допомоги. Начальнику органу управління (підрозділу) матеріальна допомога надається на підставі його рапорту та наказу вищого керівника (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Матеріальна допомога особам рядового і начальницького складу надається за місцем штатної служби.

Визначення розміру місячного грошового забезпечення для обрахунку вищезазначеної матеріальної допомоги проводиться у порядку, визначеному пунктом 19.3 цієї Інструкції.

У разі переміщення особи рядового і начальницького складу по службі в інші органи управління (підрозділи) в грошовому атестаті зазначається, у якому розмірі та за який період особі рядового і начальницького складу виплачена матеріальна допомога. Якщо матеріальна допомога не надавалася, робиться запис "Матеріальна допомога за ______ рік не виплачувалася".

Матеріальна допомога за минулий рік у поточному році не виплачується.

36. Завдання|задачі| Кодексу законів про працю та його основні розділи.

Кодекс законів про працю України регулює трудові стосунки всіх працівників, сприяючи зростанню|зросту|продуктивності праці, поліпшенню|покращанню|якості роботи, підвищенню ефективності суспільного|громадського|виробництва і підйому на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих|працюючий|, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства|товариства|в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну|всіляку|охорону трудових прав працівників.

Основні розділи:

1. Основні трудові права працівників.

2. Регулювання трудових стосунків

3. Законодавство про працю.

4. Трудовий договір.

5. Вихідна допомога|.

37. Зміст колективного договору та строк його чинності.

Зміст|вміст| колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін по регулюванню виробничих, трудових, соціально-економічних стосунків, зокрема:

- зміні в організації, виробництва і праці;

- забезпеченню продуктивної зайнятості;

- нормуванню і оплаті праці, встановленню форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і тому подібне|тощо|);

- встановленню гарантій, компенсацій, пільг;

- участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом|уставом|);

- режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

- умовам і охороні праці;

- забезпеченню житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

- гарантій діяльності профспілкової або інших показних|представницьких|організацій трудящих|працюючий|;

- умов регулювання фондів|фундацій|оплати праці і встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. Колективний договір може передбачати додаткові в порівнянні з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові|пільги.

Строк трудового договору.

Трудовий договір може бути:

1)безстроковим, таким, що укладається|замикає|на невизначений термін;

2)на певний термін, встановлений|установлений|за погодженням сторін;

3)що укладається|замикає|на час виконання певної роботи.