онспект лекций + ирогов.unlocked

основному зводяться до розробки і здійсненню заходів направлених на попередження пожеж і забезпечення їх успішного гасіння на території міста і району.

Посадовими особами інженерно-інспекторського складу місцевих органів ДПН являються:

*- заступник начальника з наглядово-профілактичної діяльності;

*- старший інженер ДПН;

*- старший інспектор ДПН;

*- інспектор ДПН;

*- молодший інспектор профілактики.

Враховуючи складність та відповідальність, напрямок нормативно-

технічної роботи закріплюють за інженерним складом (ст. інженер,

інженер). Основні функції яких передбачають:

*- контроль проектної документації та за будівництвом;

*- експертизу проектної документації;

*- участь в комісіях по вибору ділянок, прийомці в експлуатацію;

*- консультування з нормативно-технічних питань;

*- ведення довідково-інформаційного фонду;

Відповідальними ділянками роботи вважається також

*"розслідування (дізнання) пожеж",

*"облік та аналіз пожеж",

*"адміністративна практика".

Хоча виконанням всіх функцій які передбачають ці напрямки діяльності покладаються на весь інженерно-інспекторський склад, але як правило "дізнанням по пожежам" займаються найбільш кваліфіковані співробітники, що володіють спеціальними знаннями і досвідом роботи. А узагальненя матеріалів по "обліку і аналізу пожеж" та "адмінпрактики" теж вимагає певного досвіду роботи і тому як правило розподіляються серед досвідчених працівників.

Але все ж основною функцією інженерно-інспекторського завжди залишається проведення планових перевірок об'єктів.

За молодшими інспекторами, як правило, закріплюються об’єкти ІІІ-ї групи: житловий сектор, невеликі торговельні підприємства, об'єкти побутового обслуговування населення та інші.

3. ПЛАНУВАННЯ В ОРГАНАХ ДПН.

Планування в державній пожежній охороні це - одна з провідних функцій управлінської діяльності щодо визначення (на основі досягнень науки і практики, результатів службової діяльності) основних напрямків і завдань діяльності на конкретний майбутній період функціювання системи, виробіток комплексу заходів, що забезпечують досягнення визначених цілей, їх здійснення.

Діяльність органів держпожнагляду здійснюється відповідно до планів, які розробляються урядовим, територіальними та місцевими органами держпожнагляду.

11

Плани роботи повинні складатися на основі аналізу обстановки з пожежами, стану пожежної безпеки об’єктів, сезонних пожежнопрофілактичних заходів, а також з урахуванням рішень органів законодавчої та виконавчої влади.

Роль планування визначаєтся в забезпеченні:

-ціленаправленності діяльності;

-ритмічності діяльності структурних підрозділів та окремих працівників;

-підвищенні виконавської дисципліни та відповідальності співробітників управляємої системи.

Планування сприяє:

-ефективному використанню сил і засобів;

-належної взаємодії підрозділів і співробітників;

-підтримання на належному рівні дисципліни та самодисципліни в соціальній системі.

Принципи планування та вимоги, що ставляться, до планів що розробляються в пожежній охороні, визначаються суб'єктами та об'єктами управління в залежності від потреб, рівня культури планування тощо.

Зокрема визначають загальні та спеціальні принципи планування.

Загальні:

-наукова обгрунтованість;

-законність;

-актуальність;

-непротирічність, несуперечливість заходів, що плануються;

-своєчасність опрацювання;

-оптимальність;

-комплексність;

Спеціальні:

-наступність планових заходів;

-можливість використання типових (уніфікованих) форм планів;

-поєднання поточного з перспективним плануванням;

-обгрунтованість і реальність;

-чіткість і конкретність формулювань заходів тощо.

Система планування в пожежній охороні має слідуючу ієрархічну структуру:

-загальні плани (перспективні і поточні);

-спеціальні (плани разового використання та плани багаторазового використання);

-особисті (індивідуальні) плани робіт працівників.

Спеціальні плани поділяють також на слідуючі види:

-плани разового використання;

-плани заходів щодо виконання нових нормативних актів;

-плани заходів щодо вирішення окремих службових завдань тощо; Типові плани щодо вирішення постійно, або періодично повторюваних

комплексів заходів.

Оперативні плани: при надзвичайних подіях (оперативні плани та картки пожежогасіння).

12

Обов'язкові реквізити планів визначаються потребами практики. Діючі відомчі нормативні акти не передбачають обов'язкових реквізитів. Проте, практика планування, що склалася, визначає, що плани роботи повинні мати наступні реквізити:

1.Найменування документу (плану) і відомості про місце, часу, особу, що його затвердила та особу, що його розробила.

2.Нумерація найменувань розділів і заходів (сквізна або по кожному

розділу).

3.Виділення заходів, що плануються.

4.Терміни виконання.

5.Відповідальні особи (виконавці).

6.При необхідності визначається гриф таємності.

7.Відмітки про виконання.

8.Примітка.

Правові основи планування в пожежній охороні можуть бути різноманітні. В них, переважно вказується на необхідність складення плану заходів (інструкції, положення, настанови, накази).

Планування створює необхідні умови для покращення в роботі органам

ДПН.

В органах держпожнагляду розробляються плани роботи:

-в урядовому - на квартал (з розбивкою по структурних підрозділах);

-у територіальних - на квартал, а в їх структурних підрозділах (відділ, відділення, сектор) - на місяць. Крім того, у територіальних органах розробляються основні напрями пожежно-профілактичної роботи на рік, які надсилаються до місцевих органів держпожнагляду;

-у місцевих - на квартал. Кожний державний інспектор - на місяць та здійснює щоденний облік виконаної роботи.

Плани робіт на наступний квартал складаються до 27 числа останнього місяця поточного кварталу. Квартальні плани робіт затверджуються керівництвом загону. В цих планах в першу чергу враховуються фактори оперативної обстановки з пожежами, кліматичні умови, а також ступінь розвитку адміністративно територіальних районів агропромислового комплексу і пожежонебезпечних галузей промисловості. В квартальному плані легше передбачити необхідні заходи, особливо з сезонними і оперативними критеріями, впливаючими істотний вплив на пожежі.

План робіт являється продуктом колективної творчості. Практично кожний виконавець вносить свої пропозиції, а керівник узагальнює і затверджує. Після цього план робіт доводиться до кожного виконавця.

В квартальних планах враховується місячні плани робіт, які складаються інженерно-інспекторським складом. В цьому плані відображені організаційні заходи в відповідності від функціональних обов'язків, а також не менше 15 діб на проведення пожежно-профілактичної роботи на об'єктах. Місячні плани робіт також затверджуються керівництвом РВ (У).

13

Інспекторському складу щоденно, згідно складених планів робіт, необхідно вирішувати важливі та різноманітні питання технічного та організаційного характеру. Тому важливо, щоб співробітник вмів організувати свій робочий день так, щоб час не був витрачений безкорисно, залучити такі методи праці які дозволили б ефективно виконувати свої обов'язки з найменшими витратами праці.

Вбільшості підрозділів практикується проведення, як правило, ранкових «оперативок» на яких розглядаються поточні службові питання, коротко проводять розбір пожеж, що виникли за добу визначаються дії працівників на день. Такі ранкові оперативні наради, які продовжуються не більше 10-15 хвилин, дають користь і сприяють підвищенню оперативності в роботі співробітників, можливість увійтив ритм робочого дня. В кінці робочого дня підводяться підсумки роботи за день.

Оперативні наради по виконанню планових завдань за тиждень проводять кожний понеділок на протязі 30-40 хвилин. На цих нарадах керівник повинен знайомити співробітників підрозділів про хід виконання заходів, заслуховує пояснення осіб по вині яких допущено зрив виконання планових завдань. Не виконані в зазначений термінами час заходи у плані роботи попереднього періоду не переносяться, а виконуються в резервний час.

Вмісцевих підрозділах ДПН складаються також інші плани та виконуються заходи, де окреслюються основні питання по проведенню масових організаційно-технічних міроприємств - ці плани спеціальні, вони вимагають мобілізації всього особового складу (по несенню служби в св'яткові дні, збиранні врожаю, грубих кормів, а також в випадках розпорядження керівництва).

Також розробляються перспективні плани розвитку по приведенню в

належний протипожежний стан об'єктів народного господарства. Вони розробляються з врахуванням пожежної небезпеки підприємств, установ, організацій і узгоджуються з місцевими органами влади.

Перспективний план включає:

-розвиток мереж протипожежного водопостачання та їх ремонт;

-впровадження засобів пожежної автоматики;

-влаштування блискавкозахисту;

-будівництво доріг;

-інші протипожежні заходи, які вимагають залучення значних коштів.

Державний пожежний нагляд в цих питаннях виступає в ролі сторони, яка допомагає організувати та здійснює послідуючий контроль.

Плани робіт органів держпожнагляду затверджуються:

-в урядовому - начальником Держпожбезпеки за погодженням із заступником Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - куратором;

-територіальних - керівником територіального органу держпожнагляду;

-місцевих - керівником місцевого органу держпожнагляду.

14

Плани робіт органів держпожнагляду можуть включатися окремим розділом до планів робіт територіальних та місцевих органів управління з питань надзвичайних ситуацій, які затверджуються в установленому порядку.

Керівники органів держпожнагляду здійснюють контроль за своєчасним виконанням планів робіт. Про виконання заходів у планах робляться відповідні відмітки. Позапланова робота обліковується додатково.

4. ОБЛІК СЛУЖБОВОЇДІЯЛЬНОСТІ ВМІСЦЕВИХОРГАНАХДПН.

Згідно з «Інструкцією з організації роботи органів ДПН» (Наказ МНС України № 59 від 06 лютого 2006 року) для здійснення наглядових функцій за інспекторами ДПН закріпляються об'єкти народного господарства, а для стеження за обстановкою, підготовки загальних матеріалів і пропозицій ведеться службова документація по дільницям роботи (розслідування облік та аналіз пожеж, адміністративно-правова діяльність, нормативно-технічна робота, протипожежна пропаганда, робота з відомчими організаціями та відомствами та інш.) для чого затверджено ряд документів.

Види службових документів:

-журнал обліку об'єктів;

-припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки;

-журнал обліку пожеж;

-постанова про відмову в порушенні кримінальної справи;

-протокол про адміністративне порушення;

-постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки;

-журнал обліку справ про адміністративні правопорушення;

-постанова про застосування запобіжних заходів;

-журнал обліку постанов про застосування запобіжних заходів;

знормативно-технічної роботи:

-журнал обліку новобудов;

-журнал обліку розглянутих проектів;

-журнал обліку та перевірки проектних організацій;

-журнал обліку експертиз проектів;

-журнал обліку роботи в архітектурно-технічних радах;

-журнал обліку консультацій;

зпитань протипожежної пропаганди:

-журнал обліку обліку масово-роз‘яснювальної роботи з питань пожежної безпеки через засоби масової інформації;

Ведення та облік документації в підрозділах ДПН здійснюється в відповідності з вимогами наказу МНС України від 04 січня 1998 року №4 “Про затвердження примірної Інструкції з діловодства в МНС України” та наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.98 р. № 41 «Про затвердження Переліку типових документів».

Ці керівні документи є обов’язковими для виконання в підрозділах МНС України і визначають порядок підготовки, обліку, зберігання, використання та знищення документів, справ, видань, що не містять секретних відомостей.

15

Складовою частиною управлінської діяльності є видання розпорядчих документів - наказів, вказівок, інструкцій та ін.

Наказ - це основний розпорядчий документ, що видається керівником органу внутрішніх справ на основі єдиноначальності та містить індивідуальні приписи або правові норми з питань внутрішньоорганізаційної діяльності, звернені до підпорядкованих органів і працівників.

Вказівка - це розпорядчий документ, що видається переважно з питань інформаційно-методичного характеру, а також з питань, пов'язаних з організацією виконання наказів, інструкцій та інших актів будь-якого органу або вищих ор ганів внутрішніх справ. У вказівці повинні бути перераховані дії оперативного, разового характеру, які приписується виконати.

Інструкція - це нормативний акт управління. У ньому в систематизованому вигляді хвикладені правила, що визначають порядок впровадження в життя актів, які приймаються органами державної влади: управління, порядок діяльності певних категорій працівників органів внутрішніх справ щодо здійснення покладених на них завдань і виконання конкретних видів роботи.

Протокол - це документ, що містить послідовний опис дій подій і станів, які мають юридичне значення і встановлені безпосередньо особами (особою), що засвідчують зміст протоколу своїми підписами. Протокол має бути складенний так, щоб з нього чітко було видно: хто, де і коли його склав хто і в ролі кого при цьому був присутній, що і яким чином установлено. У протоколах відбиваються тільки ті факти, які встановлені з безперечною достовірністю.

В управлінській діяльності органів державного пожежного нагляду також поширені протоколи так званого розпорядчого характеру, в яких фіксуються хід обговорення питань і рішення, прийняті по них на зборах, нарадах, засіданнях тощо.

Висновок - це документ, в якому викладаються підсумки перевірки, аналізуються встановлені факти і вносяться пропозиції щодо порядку вирішення питань. Він складається за підсумками службового розслідування дисциплінарних проступків працівників органів внутрішніх справ, за результатами перевірок скарг громадян, заяв і т. ін.

Лист - це узагальнена назва різноманітних за змістом документів, які служать засобом спілкування між установами, організаціями, підприємствами і приватними особами, повідомлення про що-небудь, оповіщення про щось.

Звіт - це документ, у якому в письмовій формі подається повідомлення про виконання будь-якої роботи або доручення. Звіти бувають статистичні (або цифрові) й текстові.

Довідка - це документ, що містить опис і підтвердження тих чи інших фактів, подій.

Акт - це документ, складений групою осіб або спеціально уповноваженою посадовою особою для підтвердження виявлених ними фактів.

Огляд - це документ, складений для інформації підвідомчих органів, інших організацій про роботу в тій чи іншій галузі, про діяльність групи органів за певний період часу.

16

Рапорт - письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру.

Доповідна записка - це службовий документ на ім'я керівника установи або одного з її структурних підрозділів з описом певного факту (в ній повідомляється про виконання окремих завдань, службових доручень, подається інформація про певні події та ін.).

Припис держпожнагляду - обов’язкове для виконання у визначені терміни письмове розпорядження уповноваженої посадової особи органу держпожнагляду відповідним керівникам (власникам), посадовим особам та громадянам щодо усунення порушень вимог пожежної безпеки.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СЕМИНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1.В чому полягає різниця між функціями урядового та територіальних органів державного пожежного нагляду?

2.Структурна побудова та штатна розстановка місцевих органів ДПН.

3.Функціональні напрямки діяльності органів ДПН.

4.Принципи розподілу функціональних обов‘язків в органах ДПН.

5.Структура місцевого органу ДПН.

6.Планування роботи в органах ДПН.

7.Порядок затвердження планів робіт.

8.Порядок обліку службової діяльності в органах ДПН.

ЛІТЕРАТУРА

1.Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р.

2.Закон України "Про пожежну безпеку", ПВР України від 17.12.93р.

№3745-XІІ, (із змінами від 05.11.97р. №618/97ВР., від 18.11.97р. №642/97-ВР; від 12.09.02р. №138-IV).(ПБт.1ст.3-28).

3.Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994р. № 508 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про пожежну безпеку».

4.Постанова Кабінету Міністрів України від 1.07.2002р. № 870 “Про затвердження Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року” .

5.Наказ МНС України від 06.02.06р. №59 «Про затвердження Інструкції по організації роботи органів державного пожежного нагляду”.

6.НАПБ 07.010-92. "Типові штати підрозділів воєнізованої і невоєнізованої пожежної охорони МВС України", затв. наказом МВС України N 428 від

24.06.92 року.

7.Пожежна безпека. ГУДПО МВС України (нормативні акти та інші документи), в 13 томах, К., Основа, 1997-2007.

8.Савельев П.С. Организация работ по предупреждению пожаров на об'ъектах народного хозяйства. М., Стройиздат, 1985.

9.Журнал "Пожежна безпека", NN ,К., ДДПБ МНС України, 2004-2007.

17

ЛЕКЦІЯ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЖЕЖНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ НА ОБ’ЄКТАХ З МАСОВИМ ПЕРЕБУВАННЯМ ЛЮДЕЙ

ПЛАН

Вступ

1.Види та значення об'єктів з масовим перебуванням людей.

2.Характеристика пожежної небезпеки об'єктів з масовим перебуванням людей.

3.Забезпечення безпеки людей на випадок пожежі.

4.Особливості пожежно-профілактичної роботи на об’єктах з масовим перебуванням людей

5.Поняття про протипожежний режим та його основні напрямки.

Відповідно до діючого законодавства (Закону України «Про пожежну безпеку») всю повноту відповідальності за забезпечення пожежної безпеки об’єктів з масовим перебуванням людей несуть керівники цих об'єктів. Вони зобов’язані встановити строгий протипожежний режим, постійно контролювати виконання правил пожежної безпеки обслуговуючим персоналом, стежити за справністю установок протипожежного захисту й станом шляхів евакуації, вчасно усувати порушення, що можуть привести до виникнення пожеж.

1. ВИДИ ТА ЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТІВ З МАСОВИМ ПЕРЕБУВАННЯМ ЛЮДЕЙ

Відповідно до п.1.12 «Інструкції з організаціх роботи органів державного пожежного нагляду» об‘єктами з масовим перебуванням людей являються:

-будинки дитячих дошкільних та навчальних закладів (школи, професійно-технічні училища, вищі навчальні заклади, технікуми, курси підвищення кваліфікації й т.п.).;

-лікувальні заклади із стаціонаром (лікарні, госпіталі);

-культові будинки та споруди;

-будинки для людей похилого віку та інвалідів;

-санаторії і заклади відпочинку;

-культурно-просвітні та видовищні заклади (будинки культури, клуби, театри, цирки, музеї й т.п.);

-криті спортивні споруди;

-готелі, мотелі, кемпінгі;

-ринки;

-об’єкти з постійним або тимчасовим перебуванням людей з кількістю

50 осіб та більше.

Протипожежний стан установ з масовим перебуванням людей повинен постійно контролюватися органами державного пожежного нагляду.

Всі ці об’єкти ставляться на облік і закріплюються за певними працівниками ДПН, кожний з яких несе персональну відповідальність за своєчасність і якість наглядово-профілактичної роботи на об’єктах з масовим перебуванням людей.

18

Український уряд приділяє велику увагу питанням посилення протипожежного стану об’єктів з масовим перебуванням людей, будівництву громадських будівель, що повністю задовольняють вимогам безпеки, в тому числі і пожежної. Вимоги пожежної безпеки на об'єктах з масовим перебуванням людей виходять із всього комплексу забезпечення пожежної безпеки в державі і визначені Законом України "Про пожежну безпеку", регламентовані системою державних нормативних актів з пожежної безпеки (стандартів, норм, правил, положень, інструкцій та інших нормативних документів):

-Закон України «Про пожежну безпеку»;

-ГОСТ 12.1.004-91. Пожарная безопасность. Общие требования.

-ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва.

-ДБН В.2.2-9-99. Громадські будинки та споруди.

-ДБН В.2.2-16-2005. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади.

-Правила пожежної безпеки в Україні.

-Рекомендації з розробки інструкцій про заходи пожежної безпеки в будівлях і приміщеннях органів державної влади та місцевого самоврядування, а також органів управління підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності. ГУДПО МВС України від

21.04.1998р.

В Законі України "Про пожежну безпеку" (ст.5) визначено обов'язки власників, уповноважених ними органів та орендарів підприємств, установ та організацій.

Основні з них:

-розробка та впровадження заходів, щодо забезпечення пожежної

безпеки;

-розробка, затвердження, контроль на своїх об'єктах положень, інструкцій, інших н\а з забезпечення пожежної безпеки;

-забезпечення дотримання протипожежних вимог стандартів, норм і правил, виконання вимог приписів і постанов органів ДПН;

-організація навчання працівників ППБ і пропагування заходів по їх забезпеченню;

-при відсутності в нормативних актах відповідних протипожежних норм по узгодженню з органами ДПН приймати заходи по забезпеченню пожежної безпеки;

-утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар не допускати їх використання не за призначенням;

-створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціювання матеріальнотехнічну базу;

-подавати на вимогу ДПО відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

-здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

19

-своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

-проводити службові розслідування випадків пожеж.

Наприклад, пожежі в приміщеннях, де демонструють кінофільми (кінотеатри, сільські клуби, актові зали закладів та ін.), відбуваються насамперед від злочинної недбалості й безвідповідального відношення до дотримання правил пожежної безпеки з боку кіномеханіків, мотористів, завідувачів клубами й директорів шкіл. Ці особи нерідко допускають установку апаратури у приміщеннях, де перебувають глядачі, у виходів, допускають паління в залах для глядачів. Запасні виходи часом закривають, і ними не можна користуватися при пожежі. Квитків продають більше, ніж допускає місткість залів для глядачів.

Розвитку та функціонуванню об’єктів з масовим перебуванням людей приділяється усе більше й більше уваги. Тому питання безпечної експлуатаці подібних об’єктів були і будуть першочерговими і одними з найголовних.

Так, наприклад, ще в 50-х роках в бувшому СРСР повсюдно був здійснений ряд негайних заходів по посиленню пожежної безпеки театральновидовищних закладів. У театрах і клубах було заборонено використовувати під час спектаклів декорації і бутафорію без просочення їх спеціальним вогнезахисним складом. У багатьох містах при добровільних пожежних товариствах були організовані майстерні (ремонтно-будівельні управління), у яких здійснюють вогнезахист театрального реквізиту і декорацій в тому числі. Районним пожежним інспекторам було запропоновано підвищити попит з осіб, які не виконують вимоги пожежної безпеки аж до заборони експлуатації культурно-видовищних установ, що не відповідають правилам пожежної безпеки.

Це дало можливість у значній мірі покращити протипожежний стан сценічного комплексу театрів, Будинків культури і клубів.

Але все-таки при будівництві нових об’єктів, реконструкції існуючих, не вирішуються повною мірою питання забезпечення пожежної безпеки. Життя неодноразово доводило, що при спорудженні висотних готелів і лікарень, великих культурно-видовищних і інших суспільних установ виникає багато складних технічних питань протипожежного захисту, які треба вирішувати з різними зацікавленими організаціями (проектними, науково-дослідними), міністерствами, відомствами. Нерозв’язання їх приводить до пожеж із трагічними наслідками.

Так, наприклад, 23 лютого 1991 року відбулася пожежа в готелі «Ленінград» у місті Санкт-Петербурзі. При пожежі загинуло 9 працівників пожежної охорони.

Що ж послужило причиною цієї великої трагедії? Таких причин декілька.

По-перше, чергова зміна готелю не виконала покладені на неї обов'язки: сигнал про пожежу не був відразу ж переданий у пожежну охорону, заходів по гасінню пожежі й евакуації людей не приймалося, пасажирські ліфти не були відключені.

20